Середньовіччя

2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.

З XI—XV ст., в ході розвитку продуктивних сил в Єв­ропі почала розширюватися торгівля, як зовнішня (голов­ним чином зі Сходом), так і внутрішня. З XIII ст. європейська торгівля зосереджується переваж­но в двох районах. Один з них — Середземномор'я, що було сполучною ланкою у торгівлі західноєвропейських держав з країнами Сходу. Структура зовніщньої торгівлі була пов'язана з транзитним характером торгівлі.

Прянощі, предмети розкоші та інші товари, що-надходили з Індії, Китаю, Індонезії, спочатку потрапляли до рук арабських купців, які перепродавали ці товари генуезцям та венеціанцям у Константинополі, містах Єгипту, Сірії. Італійські купці продавали ці товари у Західній Єв­ропі за досить високими цінами. Перець, імбир, кориця, інші прянощі, порцеляна, скло, парча, бавовняні тканини спо­живалися головним чином феодалами й почасти заможни­ми городянами.

Розвивається торгівля і в Англії. У XV ст. тут почали виробляти високоякісне сукно, що збувалося у багатьох країнах Європи. Частково сукно скуповувалося у самій Ан­глії іноземними купцями: фламандськими, італійськими, ганзейськими. Проте у заморській торгівлі брали діяльну участь і англійські купці. У другій половині XIV ст. було видано перші навігаційні акти, що наказували англійським купцям фрахтувати для перевезення товарів англійські, а не іноземні судна.

Інший район європейської торгівлі охоплював Балтійсь­ке та Північне моря. Тут брали участь у торгівлі міста всіх розташованих біля морів країн: північно-західних об­ластей Русі (і перш за все Новгород, Псков, Полоцьк), Північної Німеччини, Скандінавії, Данії, Франції, Англії. У XIV—XV ст. першорядного значення набула торгівля міст Північної Європи, її активізація стала наслідком зро­стання європейських міст та розвитку цехової промисло­вості, що потребувала сировини. Традиційними предметами торгівлі Північної Європи були льон, прядиво, сало, віск, хліб, масло.

Німецькі міста, що проводили зовнішню торгівлю, були зв'язані з різними країнами: придунайські та верхньорейиські міста — з Італією, інші прирейнські — з Францією. Міс­та, розташовані між Рейном та Ельбою, торгували з Фланд­рією, Брабантом, слов'янами на сході. Стимулом для розвитку зовнішньої торгівлі східних зе­мель Німеччини був вивіз хліба з деяких країн Північно-Східної Європи за кордон, головним чином у Фландрію та Північні Нідерланди. Південнонімецькі та рейнські міста зуміли використати своє центральне положення на світових торговельних шля­хах, беручи участь у торгівлі між Західною Європою та кра­їнами Сходу. Німецькі купці були єдиними іноземними куп­цями, що мали у Венеції своє торговельне подвір'я і за якими північноіталійські міста визнавали право вільного плавання по Середземному морю.

Обидва потоки середньовічної міжрегіональної торгівлі зв'зувалися між собою річковими шляхами (по Дунаю, Ельбі, Рейну, Роні, Соні та інших річках). Найважливіши­ми торговельними дорогами були перевали через Альпи. На півночі Європи велася жвава торгівля між країна­ми, розташованими по берегах Балтійського та Північного морів, головними учасниками якої були Новгород на сході, скандінавські міста на заході. Не менш значною була тор­гівля між Західною Європою та країнами Сходу, що велася Середземним морем.

У IX—Х ст. розвиваються торговельні зв'язки Польщі з країнами Європи. Важливого значення для Польщі мала торгівля з Руссю. З Русі до Польщі завозили озброєння, особливо шоломи, різні прикраси, прясельця з рожевого шиферу та інші вироби ремесел. У скандінавські країни з Польщі вивозили керамічні та ювелірні вироби. Жваві тор­говельні зв'язки Польща підтримувала з Чехією, Словакі-єю, Німеччиною та Угорщиною. Розвивалася в середні віки традиційна торгівля Болга­рії з Візантією. Ще в 716 р. між цими країнами був укла­дений перший торговельний договір. Одним з центрів тор­гівлі був Преславець (на Дунаї), куди надходили від греків золото, вино, овочі. Торгові зносини підтримувалися з Угор­щиною, Чехією, Руссю. З Руссю в 907 р. був укладений тор­говельний договір. У наступні віки, особливо в XIII—XIV ст., Болгарія бра­ла активну участь у міжнародній торгівлі.