- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
Транзитні типи зовнішньої торгівлі – в своїй основі це торгівля, пов'язана з одержанням додаткових прибутків (торгівля заради подальшої торгівлі). Цей тип мав два підтипи:
а) вимоги до купця, що транзитом везе свій товар до далекої країни частково продати свій товар всередині країни (по дорозі);
б) купівля заради перепродажу з метою отримання прибутку (перші ознаки міжнародного бізнесу).
Транзитний тип торгівлі набув поширення у фінікійців (тому його інколи називають фінікійським типом).
Провідною формою міждержавних економічних зв'язків в стародавніх цивілізаціях була зовнішня торгівля. Поступово формується два типи міждержавної торгівлі:
експортно-імпортна – експорт заради ввезення товарів, які не виготовляються всередині держави (полісу). Цей тип торгівлі набрав широкого розвитку в Вавілонії 3-1 тисячоліття до н.е. і зберігся і до наших днів. Вавілонія виступала як визнаний експортер тканин (і в цьому прояв спеціалізації суспільного поділу праці на рівні цивілізації), і імпортувала метал, металеві вироби, ліс та вироби та вироби з деревини.
транзитні типи зовнішньої торгівлі – в своїй основі це торгівля, пов'язана з одержанням додаткових прибутків (торгівля заради подальшої торгівлі). Цей тип мав два підтипи:
а) вимоги до купця, що транзитом везе свій товар до далекої країни частково продати свій товар всередині країни (по дорозі);
б) купівля заради перепродажу з метою отримання прибутку (перші ознаки міжнародного бізнесу).
Транзитний тип торгівлі набув поширення у фінікійців (тому його інколи називають фінікійським типом).
Як і сільськогосподарське виробництво, зовнішня торгівля була системоутворюючим фактором. Саме через значення зовнішньої торгівлі, Східні цивілізації формувалися як такі, для яких вона мала допоміжний характер, а античні – домінування зовнішньої торгівлі.
В стародавні часи набуває поширення торгівля, опосередкована міждержавними угодами (так звана договірна торгівля). Точно так як держава не була відокремлена від економіки, торгівля не була відокремлена від держави як інституту управління. Як внутрішня так і зовнішня торгівля повністю контролювалася державою, причому контроль поширювався і на зарубіжні території. У віддалених регіонах як правило держава мала свої представництва у вигляді факторій. По суті це перші торговельні представництва, що, з одного боку, регулювали торговельні взаємовідносини між державами, а з іншого – забезпечували безперервність торговельних відносин.
Становлення індустріальної епохи
38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
В 15-18 столітті феодалізм переходить в стадію занепаду. Занепад цієї системи господарювання пов'язаний з формування основ індустріальної цивілізації ( за Марксом - епоха первісного нагромадження капіталу).
Зародження й розвиток капіталістичного способу виробництва безпосередньо пов'язані з нагромадженням капіталу. За епохи феодалізму розвиток продуктивних сил та виробничих відносин був незбалансований, що фактично і було головною причиною розпаду феодалізму.
Науковці виділяють деякі історичні умови формування індустріального суспільства, серед яких:
-
відчуження виробника від засобів виробництва, позбавлення власності на них, тобто перетворення в найманого робітника;
-
нагромадження грошових багатств (капіталу), об'єктивно необхідних для створення капіталістичних підприємств.
-
високий рівень розвитку товарно-грошової системи.
Слід додати, що в цей самий час відбувалися великі географічні відкриття, що передували створенню світової економіки. Поступово відбуваються зміни в системі МЕВ. Міста стають центрами товарного виробництва. Нового змісту набирає торгівля. Поступово формується ринок. Ринок — це не просто обмін товару на гроші або грошей на товар. Ринок — це торгівля, реалізація додаткового продукту, який уречевлює додаткову вартість і створює можливість для придбання нових засобів виробництва та наймання нових робочих рук. Інакше кажучи, існування ринку — обов'язкова передумова для нагромадження капіталу, відтворення капіталістичних відносин.
Становлення мінового товарно-грошового господарства за пізнього феодалізму було необхідною економічною передумовою для розвитку торгівлі. У свою чергу, торгівля, як внутрішня, так і зовнішня, стала могутнім джерелом нагромадження капіталу. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього ринків.
Значні досягнення в галузі науки та техніки стали причиною того, що посилився міжгалузевий і внутрішньогалузевий розподіл праці,що підвищувало продуктивність праці й сприяло нагромадженню грошових багатств.
Сталась так звана революція цін,яка значно підірвала базу феодалізму. Революція цін сприяла збагаченню купців, які займалися посередницькою торгівлею, збільшенню прибутків промисловців у наслідок здешевлення найманої праці, прискорила перехід до мануфактурного виробництва.Разом з буржуазією зявлявся новий клас-пролетаріат.
Експлуатація колоніальних народів принесла європейцям величезні багатства.Велику роль у процесі генезису індустріальної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах,Англії, Франції,США.