- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
Процес розвитку товарного виробництва та обороту посилюється розширенням зовнішньої торгівлі. Міжнародна торгівля була відносно розвиненою вже за рабовласницької доби. З переходом від рабовласництва до феодалізму спостерігається послаблення, а часом і ліквідація зовнішньоторговельних зв'язків. Ведення міжрегіональної торгівлі за феодалізму натрапляло на цілий ряд обмежень. По-перше, розвиткові торгівлі перешкоджав поганий стан доріг. По-друге, кожне земельне володіння було обгороджене численними митними заставами, де з купців правили значні торговельні мита. Мита та всілякого роду збори стягувалися з купців також під час переїзду мостів, переправи річок бродом, переїзду річкою через володіння феодала. Вздовж однієї лише річки Луари у XIX ст. мита стягувалися 74 рази. По-третє, торгівля була вельми небезпечною справою, хоча й приносила великі прибутки. Рятуючись від грабіжників, купці досить часто об'єднувалися у каравани, уникали певних районів. У міру зростання виробництва, поглиблення поділу праці та поширення товарно-грошових відносин зовнішня торгівля знову пожвавлюється. Основним напрямом міжнародної торгівлі цього періоду можна вважати торгівлю між європейськими країнами та Сходом. Активну посередницьку роль у ній відіграли до XI ст. арабські та візантійські купці. Великими торговельними центрами стають Венеція, Генуя та деякі інші міста. Зростання внутрішньої та зовнішньої торгівлі привело до розвитку грошового обігу, вдосконалення справи карбування монет. Однак середньовічна торгівля, незважаючи на її значний розвиток, мала все ж таки обмежений характер. Вона існувала за умов панування натурального виробництва, феодальної роздробленості, бездоріжжя, відсутності єдиних мір ваги та довжини, єдиної грошової системи, частих розбійницьких нападів феодалів на купців. Розвиток зовнішньої торгівлі сприяв укріпленню ролі міст. Великі складності, з якими зустрічалися купці поступово вимагали винаходження нових шляхів, зокрема черех океан. Саме відкриття цих шляхів остаточно відмінило транзитний характер торгівлі.
29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
Період розвинутого феодалізму (розквіт середньовіччя) охоплює XI—XV ст. Це — час не лише повного розвитку феодального способу виробництва на селі, але й успіхів середньовічних міст з їх цеховим ремеслом та торгівлею. На зміну політичній роздробленості приходять централізовані' великі феодальні держави.
Ці процеси поступово створюють передумови для пожвавлення зовнішньоекономічних зв'язків, формування світового ринку, елементи якого поволі нагромаджувалися з розвитком товарного виробництва та обороту.
З XI—XV ст., в ході розвитку продуктивних сил в Європі почала розширюватися торгівля, як зовнішня (головним чином зі Сходом), так і внутрішня. З XIII ст. європейська торгівля зосереджується переважно в двох районах. Один з них — Середземномор'я, що було сполучною ланкою у торгівлі західноєвропейських держав з країнами Сходу.
(Что дальше не знаю!!!!!!!!!!!!!!)
47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
Оскільки типовою формою феодальної торгівлі був ярмарок, куди звозилися товари з різних міст та країн, то на ярмарках купці почувалися вільно, оскільки для них торгівля не регламентувалася, а навпаки, створювався певний пільговий режим. Щоправда торговці мусили платити феодалам, на землі яких влаштовувалися ярмарки. Однак ярмаркове право надавало купцям істотних пільг. На ярмарках заборонялося забирати товари у боржників, переслідувати купців за дії, скоєні в інших містах. Купець на ярмарку не був зобов‘язаний відповідати за свої борги та за злочини своїх компаньйонів. На ярмарках була вироблена особлива система судочинства.
Ведення міжрегіональної торгівлі за феодалізму натрапляло на цілий ряд обмежень. По-перше, розвиткові торгівлі перешкоджав поганий стан доріг. По-друге, кожне земельне володіння було обгороджене чисельними митними заставами, де з купців правили значні торговельні мита. Мита та всілякого орду збору стягували з купців під час переїзду мостів, переправи річок бродом, переїзду річкою через володіння феодала.
У другій половині XIV ст. було видано перші навігаційні акти, що наказували англійським купцям фрахтувати для перевезення товарів англійські, а не іноземні судна.
Крім того був створений Ганзейський союз - об'єднання купців, які представляли міста в басейні Північного та Балтійського морів. За умовами цього союзу була організована охорона торгових експедицій, він відстоював інтереси купців перед класом феодалів. Діяльність цього союзу була пов'язана з Левантійською торгівлею Західноєвропейських держав.
В країнах сходу регулювання зовнішньої торгівлі носило державний характер. Держава встановлювала тарифи, мита, норми ведення торгівлі, перелік допустимих товарів для торгу і т.д.