- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
Швидке розширення зовнішньо-економічних зв'язків держав, яке відбиває поглиблення міжнародного поділу праці, обумовило розвиток і вдосконалення зовнішньоекономічної політики. З часу становлення буржуазних держав зовнішньоекономічна політика як складова частина зовнішньої політики набуває дедалі більшого значення. Підвищення її ролі відбиває розвиток світогосподарських зв'язків в умовах інтернаціоналізації виробництва та капіталу, поглиблення міжнародного поділу праці та зростання залежності національних економік від зовнішнього ринку.
За допомогою зовнішньоекономічної політики держава регулює різноманітні аспекти її економічних відносин з іншими країнами.
Об'єктами регулювання є:
-
зовнішньоторговельні відносини,
-
рух капіталів,
-
міжнародна міграція робочої сили,
-
міжнародний туризм,
-
валютно-кредитні відносини
-
і т. п.
Мета зовнішньоторгівельної політики
Зовнішньоторговельна політика здійснюється державою з метою регулювання своєї зовнішньої торгівлі. При цьому заходи, що вживаються, стосуються як зовнішнього, так і внутрішнього ринків. Всередині країни держава прагне за допомогою відповідної політики забезпечити найсприятливіші умови для реалізації на внутрішньому ринку товарів національних виробників. Для цього використовуються різноманітні заходи, спрямовані на зниження конкурентоспроможності іноземних товарів, на обмеження або повне недопущення їх на внутрішній ринок.
Сучасна держава намагається за допомогою відповідної зовнішньоторговельної політики уникнути негативних наслідків зовнішньоторговельних зв'язків для зайнятості всередині країни, руху цін на внутрішньому ринку. Інакше кажучи, держава прагне протистояти загостренню соціальної напруженості, яка може бути спричинена посиленням іноземної конкуренції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.
60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
Основними типами зовнішньоторговельної політики, що сформувалися в період капіталізму вільної конкуренції, є протекціонізм та політика вільної торгівлі (фрітредерство).
Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземних конкурентів шляхом використання спеціальних заходів щодо зниження конкурентоспроможності іноземних товарів. Це сприяє розвиткові місцевої промисловості та сільського господарства. В той же час політика жорсткого протекціонізму, захищаючи національне виробництво від конкурентної боротьби, може призвести до застійних явищ і падіння конкурентоспроможності національних товарів, до посилення монополізації на внутрішньому ринку.
Політика вільної торгівлі, навпаки, базується на скасуванні будь-яких перешкод на шляху ввозу іноземних товарів. Однак треба зауважити, що на практиці повного усунення обмежень у зовнішній торгівлі ніколи не було. Як правило, за проведення політики вільної торгівлі виступають країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил і, відповідно, високою конкурентоспроможністю вироблюваних товарів.
Історичний розвиток
Протекціонізм панував у зовнішній торгівлі до середини XIX ст. Потім почався перехід до політики вільної торгівлі, але вже на початку XX ст. у зовнішньоторговельній політиці держав знову переважає протекціонізм, який у роки кризи 1929—1933 pp. та другої світової війни досяг граничної межі.
В післявоєнний період зовнішньоторговельна політика зазнала суттєвих змін, спричинених серйозними зрушеннями в сфері світогосподарських зв'язків. Науково-технічна революція значно прискорила процес поглиблення міжнародного поділу праці. Інтернаціоналізація господарського життя просунулася далеко вперед, різко зросла взаємозалежність країн. У результаті транснаціоналізації капіталу основними суб'єктами міжнародних економічних відносин стали ТНК, заінтересовані в усуненні бар'єрів на шляху своєї експансії. Зовнішньоторгова політика мала адаптуватися до нових умов. Настала пора “лібералізації” зовнішньої торгівлі. В перші два післявоєнні десятиріччя були в основному усунені кількісні обмеження у взаємній торгівлі розвинутих капіталістичних країн, істотно знижені митні бар'єри. Темпи розвитку міжнародної торгівлі випереджали темпи зростання виробництва, що свідчить про інтенсивне поглиблення міжнародного поділу праці.
На сучасному етапі зовнішньоторговельна політика розвинутих капіталістичних країн відображає інтереси передусім транснаціональних корпорацій. Транснаціоналізація капіталу, як підкреслювалося вище, стала одним з факторів адаптації зовнішньоторговельної політики до потреб розвитку міжнародної торгівлі в нових умовах.