
- •Основні питання до іспиту
- •67. Предмет курсу "Історія мев".
- •Стародавні часи.
- •40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.
- •43. Неолетична революція і її вплив на розвиток міжплемінної господарської діяльності.
- •46. Виникнення та розвиток міжобщинних відносин в епоху палеоліту.
- •4. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу
- •7. Соціально-економічні системи цивілізацій Стародавнього світу
- •16. Характеристика (двох типів) стародавніх політико-господарських систем.
- •28. Характерні риси господарства бронзового віку. Поділ праці і його роль в розвитку продуктивних сил.
- •19. Торгівля рабами як праобраз міжнародної міграції робочої сили.
- •34. Сутність локальних ринків. Перші локальні ринки та їх значення для розвитку торгівлі.
- •Античність
- •1. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13.Основні форми мев античного світу.
- •1) Міжнародна торгівля.
- •2) Грошово-кредитні відносини.
- •3) Рух факторів виробництва.
- •10. Товарна структура міжнародної торгівлі в епоху античності.
- •Середньовіччя
- •2. Структура зовнішньої торгівлі європейських держави в епоху середньовіччя.
- •58. Значення зовнішньої торгівлі в епоху феодалізму. Її відмінні риси та особливості.
- •29. Характерні риси зовнішньо-економічних зв'язків держав феодальної держави.
- •47. Форми і методи регулювання зовнішньо-економічною діяльністю в період феодалізму.
- •24. Формування колоніальної системи.
- •44. Феодальна рента та її різновиди.
- •5. Ярмарок як форма середньовічної торгівлі
- •64!!!!!. Середньовічні міста як центри міжнародної торгівлі.
- •52. Елементи мев епохи феодалізму.
- •55. Етапи розвитку феодалізму та генезис форм мев.
- •61. Історичний процес виникнення позичкового капіталу.
- •62. Промислові революції і їх значення для формування світового ринку.
- •71. Зародження світового ринку.
- •73. Елементи регламентації економічної діяльності в епоху рабовласництва.
- •Торгівля країн Сходу
- •8. Особливості зовнішньо-торгівельних відносин країн Сходу
- •Середновічний Китай
- •Середня та цетральна Азія
- •Аравійський півострів
- •32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.
- •35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.
- •23. Формування перших торгових шляхів та їх історичне значення.
- •37. Великий шовковий шлях та його історичне значення.
- •14. Характер та форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі
- •20. Особливості зовнішньоекономічних відносин великого Новгорода
- •22. Місце і роль торговельних та фінансово-економічних відносин у процесі становлення Російської централізованої держави
- •3. Вивіз капіталу як форма мев
- •З1. Поняття ринку. Ринкові відносини як форма мев.
- •49. Сутність мев і форми їх прояву у різні епохи.
- •Міжнародна торгівля
- •6. Міжнародний поділ праці як фактор розвитку виробництва.
- •50. Засоби зовнішньо-торгівельної політики, їх виникнення та розвиток
- •57. Сутність і значення зовнішньо-торгівельної політики
- •Мета зовнішньоторгівельної політики
- •60. Типи зовнішньо-торгівельної політики
- •Історичний розвиток
- •68. Поняття транзитної торгівлі, її сутність і механізм здійснення.
- •Становлення індустріальної епохи
- •38. Передумови формування індустріальної цивілізації.
- •11. Виникнення перших банків та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.
- •15. Зовнішньо-торгівельна експансія та її форми в епоху первісного нагромадження капіталу.
- •53. Нові форми господарювання і організації виробництва в період первісного нагромадження капіталу.
- •74. Зовнішня торгівля західноєвропейських країн в період первісного нагромадження капіталу.
- •18. Україна в системі зовнішньоекономічних зв‘язків часів промислового перевороту
- •56. Особливості формування капіталістичних відносин на українських землях.
- •45. Загальна характеристика системи мев в період становлення індустріальної цивілізації.
- •65. Основні форми мпп та їх розвиток
- •Форми поділу мпп за критерієм роду виробництва
- •Форми мпп з галузевої точки зору
- •Форми мпп (предметна, подетальна, постадійна)
- •59. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •Великобританія
- •Німеччина
- •Франція
- •Меркантилізм
- •41. Меркантилізм як економічні теорія і економічні політика.
- •26. Меркантилізм та особливості його прояву в Централізованій Російській державі.
- •Монополії
- •17. Форми монополізації капіталу і виробництва
- •21. Методи діяльності міжнародних монополій та їх генезис.
- •25. Перші міжнародні торговельні організації і союзи, їх зародження і розвиток.
- •42. Монополізація виробництва і капіталу та її вплив на систему мев
- •48. Акціонерні форми ведення господарства. Перші акціонерні товариства
- •Індустріальна епоха
- •39. Мев в умовах економічного розподілу світу на рубежі хіх-хх ст.
- •12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
- •9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
- •51. Механізм функціонування світового ринку в епоху капіталізму вільної конкуренції.
- •72. Загальна характеристика системи мев в період до II світової війни.
- •75. Особиливості міжнародного руху капіталів після і світової війни
- •36. Сутність золотомонетного стандарту, його формування і еволюція.
- •33. Система міжнародних валютних відносин наприкінці XIX - початку XX століття.
- •27. Система міжнародних валютних відносин в кінці XIX - початку XX століть.
- •Повоєнний період
- •30. Особиливості міжнародного руху капіталів у післявоєнний період
- •54. Проблема розвитку мев після 2-ої світової війни.
- •66. Розвиток багатосторонніх форм торговельно-політичного регулювання у повоєнний період.
- •69. Особливості світового ринку XIX століття.
- •63. Зовнішньоекономічні зв'язки України.
- •70. Зовнішньоекономічні зв'язки унр.
12. Інтернаціоналізація виробництва і капіталу на початку XX століття.
Інтенсивний розвиток виробництва в межах монополістичного капіталу привів до поглиблення процесу інтернаціоналізації господарського життя. Для великих монополій необхідні були нові джерела сировини та дедалі ширші ринки збуту. Інтернаціоналізація виробництва являла собою процес розвитку економічних зв’язків між національними господарствами, коли економіка однієї країни виступає частиною світового виробничого процесу. Інтернаціоналізація виробництва розвивалась на основі МПП, виробничій і науково-технічній спеціалізації і кооперації. Але провідною формою інтернаціоналізації в цей час стала інтернаціоналізація капіталу. Інтернаціоналізація капіталу являє собою порцес розширення сфери діяльності капітала за межі держави. Вона характеризується перетворенням найбільших національних монополій в міжнародні; взаємним переплетінням капіталів компаній різних держав, створенням спільних підприємств.
Проникнення монополістичного капіталу в усі куточки земної кулі привело до втягування менш розвинутих країн у свіовий процес відтворення, до поширення сфери капіталістичних відносин. Монопольне володіння джерелами сировини й ринками збуту забезпечувалося позаекономічним примусом. Так, не задовольняючись пануванням на внутрішньому ринку, капіталістичні монополії (Великобританія, Франція, Німеччина, США) поділяють за допомогою міжнародних угод світовий ринок на сфери впливу або на "центр" і "периферії". Намагаючись зберегти своє панування, монополії все більше зрощуються з капіталістичною державою, внаслідок чого виникає державно-монополістичний капіталізм.
Нерівномірність економічного розвитку обумовила загострення міжімперіалістичних суперечностей щодо володіння ринками збуту, джерелами сировини і сферами прикладання капіталу. Монополії прагнули вирішити ці суперечності силовими методами, що призводить до імперіалістичних війн.
9. Розвиток світогосподарських зв'язків в 30-40-і роки XX століття.
Світогосподарські зв'язки - це система міжнародних економічних відносин між країнами світу. Найважливішими формами цих зв'язків виступають міжнародна торгівля й утворення світових ринків товару, капіталу та робочої сили; науково-технічне та виробниче співробітництво; міжнародні валютно-грошові та розрахунково-кредитні відносини. Найпоширенішою формою сучасних світогосподарських зв'язків продовжує залишатись міжнародна торгівля.
Економічна криза 1929—1933 рр. справила руйнівний вплив на світогосподарські зв'язки. Катастрофічно зменшився обсяг світової торгівлі, дедалі ширше стали застосовуватися протекціонистські заходи, спрямовані на скорочення імпорту.
В провідних капіталістичних країнах розглядуваний період був відзначений глибоким загостренням внутрішніх суперечностей. Після першої світової війни державно-монополістичні тенденції значно послабшали. Це викликало небувалий розмах конкурентної боротьби між монополістичними гігантами. Дія стихійних сил ринку в умовах панування монополій за відсутності істотного державного регулювання призвела до найбільшого в історії капіталізму економічного краху 1929 р. і наступної Великої депресії.
Для розв'язання суперечностей, що проявилися в капіталістичному господарстві в цей період, необхідно було поєднання вільного ринку з державним економічним регулюванням. Посилення державно-монополістичних тенденцій розвинутих капіталістичних країнах відбувалося двома основними шляхами. В ряді країн (Німеччина, Італія та ін.) до влади прийшли фашистські режими. Запанувала ідеологія, яка пояснювала всі економічні безладдя підступами зовнішніх і внутрішніх ворогів. Другий спосіб розв'язання внутрішніх суперечностей капіталізму обгрунтований у працях англійського економіста Дж. М. Кейнса. Він полягає в поступовому прийнятті на себе державою ролі центру, що спрямовує економічну діяльність монополій, і. посередника між трудом і капіталом. Така політика провадилася президентом США Ф. Д. Рузвельтом у межах його "нового курсу". «Новий курс» затвердився в запеклій боротьбі з консерваторами, які саму ідею участі держави в економічному житті суспільства вважали єретичною і більшовицькою. Протягом 30-х років адміністрації Рузвельта з великими зусиллями вдалося прийняти пакет законів, які регулювали трудові відносини й були спрямовані на здійснення різних державних економічних проектів. Тільки завдяки такому державному втручанню США на початок другої світової війни подолали Велику депресію.
Зовнішньоекономічні зв'язки провідних імперіалістична держав у передвоєнне десятиліття були зорієнтовані переважно на колоніальну периферію. В колоніях та економічно залежних країнах було сконцентровано 2/3 зарубіжних інвестицій капіталістичних держав. Колонії та залежні країни були вигідними сферами прикладання капіталів, ринками збуту і джерелами дешевої сировини. Імперіалізм одержував величезні прибутки шляхом відкритої експлуатац людських і природних ресурсів цих країн.