Аравійський півострів

Конкурентами купцям попередніх царств були купці аравйського півострову.

Торгівля Аравійіського півострова помітно впливала на західну Європу, для нього були притаманні: караванна (посередницька) торгівля. Роль міст, як центрів посередницької торгівлі була також помітна (Мекка, Гебоб).

В 16 ст. всі держави аравійського півострова в результаті війн були включені в состав османської імперії. Тут не дивлячись на централізм влади Халіфату, завойовані территорії користувались суверенітетом, який поширювався на ЗТ.

Османській імперії був характерний суварий регламентований контроль над усіма видами господарської діяльності. Держава тримала в своїх руках ЗТ, ВТ і ремесло. Державою визначала ся: кількість крамниць на кожному ринку, кількість і якість товарів і ціни на товари (внутрішнього і зовнішньго походження). Ця регламентація всіх економічних процесів доповнювалася державними податками і місцевими феодальними поборами. (Похоже на те, що ми маємо зараз в Україні).

Такі заходи стримували розвиток торгівлі і спеціальізації з міжнародним поділом праці.

Роль араюських купців як посередників: вони вели себе досить активно по відношенню до інших купців. В період існування Османської імперії вони повністю регламентували Східно-Західну торгівлю, це приводило до того, що вони диктували ціни іншим і найкращі товари осідали в городах Аравійського півострова. Жорстка позиція привела до того, що шовковий шлях втратив своє значення, і із відкриттям морського шляху в Індію вся торгівля перетворилася на морську і створилася левантійська торгівля.

Специфічні особливості розвитку торгівлі в Османській імперії:

1. Обумовленість економічних відносин сильною централізованою владою

2. Беззастережним втручанням дви во всі сфери економіки.

3. Регламіентацією політичного і економічного життя Іслму.

Державно-релігійна регламентація життя в Османській Імперії була всеосяжна.

32. Характеристика зовнішньоекономічних зв'язків країн Сходу в епоху Середньовіччя.

См. 8

35. Роль Аравійського півострову у формуванні регіонального центру торгівлі.

Аравійській півострів є характерним прикладом торгівельного центру у феодальну добу. Таку його спеціалізацію обумовили три фактори. По-перше, бідність сировинних ресурсів та сільське господарство, що базувалося в основному на кочовому скотарстві. За цих умов в містах, що сформувалися в оазисах почала розвиватися торгівля товарами, яких невистачало на півострові. Другий фактор, це іслам, що був релігією місцевого населення. Він на відміну від християнства усіляко сприяв торгівлі і навіть регламентував певні її положення. Третій фактор, це розташування аравійського півострова на шляху між Європою та Сходом. Ці фактори спряли тому, що Аравійській півострів став потужним ценром регіональної торгівлі.

Однак після падіння Арабського Халіфату та завоювання Аравійського півострову Османською Імперією сталися певні зміни. З одного боку імперія була зацікавлена в розвитку торгівлі, бо це було основне джерело державних доходів. З другого боку така зацікавленість стала причиною суворої регламентації торгівлі (квотування, мита, встановлення цін та обмеження експорту). Це звичайно певною мірою перешкоджало розвитку товарно-грошових відносин і обмежувало торгівлю. Однак торгова політика Османської імперії мала й позитивні наслідки. В результаті привілеїв (капітуляцій) держава забезпечила притік необхідних для півострова товарів і обмежила критичний імпорт (с/г продукція). Але в подальшому експансійна політика Османської імперій і сувора митна політика привела до пошуку нових шляхів для торгівлі між заходом і сходом і торгівля на Аравійському півострові почала занепадати.

Можна зробити висновок, що в силу загаданих факторів Аравійський півострів цілком закономірно став центром міжнародної торгівлі. Згодом він став основою зовнішньої торгівлі Османської імперії, перетворивши її на торгову імперію. Однак відданість останньої територіальним експансіям і регламентація політичного життя ісламом стали поштовхом до занепаду торгівлі на аравійському півострові і аж до ХХ ст. країни аравійського півострову відігравали мізерну роль у світових економічних відносинах.