Основні питання до іспиту

67. Предмет курсу "Історія мев".

Предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд міжнародних економічних відносин в процесі історичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів до наших днів.

Сучасна економічна наука виділяє наступні форми прояву МЕВ:

1) міжнародний поділ праці,

2) міжнародна торгівля,

3) міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини,

4) рух факторів виробництва (робоча сила, капітал, технології) ,

5) міжнародна інвестиційна діяльність,

6) міжнародні науково-технічні зв'язки.

Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:

1) доісторичні часи;

2) часи стародавніх цивілізацій;

3) епоха феодального середньовіччя;

4) період капіталістичних відносин.

Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різних підходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним із таких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свого часу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первісно-общинного ладу ₍₁₎ через рабовласництво ₍₂₎, феодалізм ₍₃₎, капіталізм ₍₄₎ до комунізму ₍₅₎.

Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно і глибоко ці принципи викладені в роботі К.Маркса "Маніфест комуністичної партії".

Другим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства є цивілізаційний. У відповідності з цим підходом історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:

1) аграрна;

2) індустріальна;

3) постіндустріальна.

Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття до н.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальному перевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінця першої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремими державами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації. Вважається, що її розвиток пов'язаний із сферою послуг і інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. При цьому мається на увазі новий зміст розвитку сфери послуг, який полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузь переорієнтовується на надання індивідуальних потреб).

Стародавні часи.

40. Особливості міжобщинних економічних відносин за епохи мезоліту.

За доби мезоліту, у постльодониковий час, люди адаптувалися до нових природних умов, змінюючи економі­ку, матеріальне виробництво та спо­сіб життя. Привласнюючий характер господарства у мезоліті зберігається, але виникають його нові галузі, передусім рибальство. Розвиваються збиральни­цтво, полювання за допомогою лука і стріл, з'являються перші спроби приручення диких тварин.

У мезоліті зберігається міжобщинна кооперація в орга­нізації облавних полювань на мігруючу з півночі дичину. Розпиваються започатковані ще за пізнього палеоліту контакти між південно- та східноєвропейським населенням і населенням середземноморського ареалу, що підтверджу­ється археологічними та антропологічними свідченнями. Однак мезоліт додав І кілька нових, досить суттєвих рис до міжобщинних економічних зв'язків.

Виснаження мисливських ресурсів, що намітилося у са­мому кінці пізнього палеоліту, особливо зменшення стад ма­монтів, які давали основну частку біомаси для харчування людини, за мезоліту дедалі посилюється. Нестача м'яса для зростаючого населення приводить до вдосконалення спосо­бів полювання, підвищення ефективності знарядь промис­лів. Але таке вдосконалення засобів добування дичини при­зводило до ще більшого її винищення, скорочення природ­них ресурсіп у межах ареалу племен. Племена, общини у пощуках джерел існування вторгаються на територію інших общин. Починаються міжобщинні зіткнення за володіння мисливськими угіддями, а також, можливо, запасами їжі.

Склалася характерна ситуація: у палеоліті за суворих кліматичних умов економіка була хай і на більш низькому рівні у зіставленні з мезолітом, але вона в основному забез­печувала життєві потреби людей того часу. У всякому разі археологи практично не знаходять слідів воєнних дій того періоду. Економічний же стан мезолітичних суспільств не можна вважати благополучним, що на перший погляд не співвідноситься з більш сприятливими природними умова­ми та з досконалішими знаряддями прані. Кризи добуван­ня їжі знаходили своє завершення у «збройних міжобщинних економічних відносинах» — війнах.

Процес удосконалювання знарядь винищення тварин, ускладнений міжобщинними сутичками за володіння угіддя­ми, призводить кінець кінцем до кризового становища само­го мисливського виробництва, як основного джерела існу­вання мезолітичної людини. За умов привласнюючого гос­подарства ніяка господарська діяльність не могла покрити життєво необхідних потреб людини у м'ясній їжі — збираль­ництво та рибальство не приносять м'яса, причому рибаль­ство само по собі малопродуктивне у південних степах та гористій місцевості. За мезоліту визрівають необхідні фак­тори, що спричинюють виникнення відтворюючої економіки (скотарства і первинних форм рослинництва) й оволодіння у лісостеповій та лісовій зонах сітковими ловами риби. Го­ловним змістом мезоліту є кризовий стан привласнюючого господарства, зародження відтворюючого господарства, по­ява нових форм у соціальному устрої мезолітичних племен.