1695-96, В результаті яких а. Перейшов до Росії. За Прут-

ським трактатом 1711 А. знову перейшов до Туреччини.

За Белградським мирним договором 1739 А. остаточно

увійшов до складу Росії. Тепер А. - районний центр Рос-

товської обл. Російської Федерації.

Літ.: Смирнов Н. Россия и Турция в ХУІ-ХУП вв. - М., 1946. -

Т. 2. - С. 49-70; Ч є л є б и 3. Книга путешествий: Походьі с татарами и

путешествия по Крьіму (1641-1667). - Симферополь, 1996. - С. 13-20;

История Дона с древнейших времен до падения крепостного права. -

Ростов-на-Дону, 1973. Ю. П. Князьков

АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (1832-66) - іррегу-

лярне козацьке формування Російської імперії, створене

указом від 27.5.1832. Його ядром стали козаки та сімейні

люди некозацького стану (див. Райя задунайська), які на

початку російсько-турецької війни 1828-29 на чолі з

Й. Гладким перейшли під владу Росії (див. Окреме Запо-

розьке військо). До складу А. к. в. були приписані також

міщани Петровського посаду, казенні селяни Новоспась-

кого селища та лівобережні козаки Чернігівської губернії.

Як елемент загальноімперської військово-адміністратив-

ної системи, А. к. в. підлягало Сенату на чолі з імперато-

ром і Військовому міністерству. З оселенням А. к. в. на

півдні України ним управляв новоросійський та бессараб-

ський генерал-губернатор. Військовими, цивільними та

військово-судовими справами азовців відала військова

канцелярія при генерал-губернаторові. Очолював військо-

ву канцелярію наказний отаман, який призначався уря-

дом. Уряд не дуже довіряв колишнім втікачам із-за Дунаю,

і на посади у військову канцелярію були призначені ар-

мійські офіцери. їм наказувалося не тільки стежити за

правильним ходом справ у канцелярії, а й пильно спосте-

рігати за настроями козаків. Цивільні судові справи

12

АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО

кінних козаків. У 1853 на території іррегулярного форму-

вання створено також навчальну команду у складі офіцера,

2 урядників, 2 приказних, 4 канонірів та 30 козаків. При-

значення цієї команди полягало в підготовці молодих коза-

ків для служби на східному березі Чорного моря. 1862 в

Азовському війську сформовано паромну команду - для

служби на паромі через гирло Берди.

За 30 років (з 1832 до 1865) населення війська збільшило-

ся в 5 разів, і на початок поетапного переселення азовців

на Кубань воно нараховувало 10 911 осіб. А. к. в. було од-

ним із найменших козацьких військ Російської держави.

Основою козацьких господарств стало хліборобство. Ско-

тарство, рибальство, бджільництво, борошномельний та

цегельний промисли відігравали допоміжну роль у госпо-

дарстві козаків. З 1836 азовцям було дозволено вести тор-

гівлю і займатися промислами нарівні з купецтвом із за-

писом в уставні торгові розряди з отриманням узаконених

свідоцтв і сплатою відповідних податків. Так оформилося

Торгове товариство азовських козаків. Основним продук-

том продажу та експорту була сільськогосподарська продук-

ція, переважно пшениця. Азовські козаки показали свою

економічну життєздатність. Ними було засновано і розбу-

А. к. в. розглядалися Олександрівським повітовим судом

на загальних підставах.

Військовий устрій А. к. в. визначався за зразком інших ко-

зацьких військ Російської імперії. В 1837 була визначена

зовнішня служба Азовського війська. З азовських козаків

для охорони східного узбережжя Чорного моря, з метою

припинення зносин турецьких контрабандистів з гірськи-

ми народами Кавказу, формується 10 патрульних команд

по 20 осіб у кожній. Для патрулювання азовськими морсь-

кими командами чорноморського узбережжя було збудова-

но баркаси особливої конструкції - на зразок мальтійських

човнів. Азовські морські команди базувалися на Сухумсь-

кій та Костянтинівській станціях. Козаки несли службу

позмінно. На зовнішній службі козак мав відслужити 25

років. У 1845 проведено реорганізацію азовських команд:

вони були поділені на два відділення і мали патрулювати

чітко визначені ділянки східного узбережжя Чорного

моря. На момент ліквідації війська Азовська морська фло-

тилія мала 26 команд і 42 човни.

Внутрішня служба азовських козаків була визначена в