
- •1648 Під захистом табору здійснив наступ і розгромив по-
- •74 Військове мистецтво українського козацтва
- •1653 -УЖванецькій битві поляків було блоковано в їхніх
- •1649 Під Лоєвом м. Кричевський атакував литовське вій-
- •5. Незадовільним було становище в козацькій артилерії.
- •82 Вогнепальна зброя - возняк
- •1967.-№ 1. М.С.Васьків
- •5 Тарасниць. У Кам'янці-Подільському у 1494 налічува-
- •17 Ст. Сприяла розвиткові козацької артилерії. Було органі-
- •16.4.1771 Із Запорозької Січі вирушила команда із 1000 ко-
- •18 Ст. Тікали за Дунай у межі Османської імперії. Початок
- •156 Задунайське козацтво - заиманщина
- •3. С. Була центром, в якому зосереджувались найвищі ор-
- •166 Запорозьке козацтво
- •200 Тис. Осіб обох статей. У період Нової Січі більшість на-
- •3. К. Підпорядковувалося лише своїй старшині, яку обирало
- •10 Тис. На своєму озброєнні 3. К. Мало вогнепальну і хо-
- •5Івнинний ландшафт Запорозьких Вольностей не сприяв
- •1645) І краківський (з 1649). Походив зі спольщеної укра-
- •3. Займали важливі державні посади у Польщі. Найвідо-
- •1995.-№ 6.-С. 105-112. А. В. Бойко
- •5.6.1796 Вийшов імператорський наказ, згідно з яким усі
- •4 Багатих єврейських купців. Повстанці привели корабель
- •220 Невільників, переважно українців. Пізніше к. З групою
- •1767-70 В к. Відбулося повстання місцевих козаків, ви-
- •216 Козаки городові - козацтво
- •16 Ст. Силу та безперервне поповнення лав к. Забезпечува-
- •1619). Видатною заслугою Сагайдачного було й те, що ві
- •17 Ст. Наступ польського уряду і магнатів на права і воль-
- •1654 Визначалась у 60 тис. Але за умов масового народно-
- •1714. У 18 ст. Надвірні міліції польських магнатів мали
- •17 Ст., її козацькі образи яскраво відображені у ряді творів
- •1735 На Лівобережній Україні нараховувалось лише 20
- •20 Козаків до 2 тисяч козаків.
- •18 Ст. В к. С. Дуже поширилися зловживання та хабарницт-
- •1635 Спорудив фортецю Кодак, але реєстровці на чолі з
- •20 Ст. Звузили його до суто соціального. До к. Л. Відносять
- •1663 Після страти я. Сомка, який був ініціатором його
- •1596 Очолював півторатисячний загін козаків, який герої-
- •150 Км, ширина 40-50 км, висота 500-1000 м). Північні
- •275 Кримський - кримські походи 1687 і 1689
- •1921-29 - Директор Ін-ту української наукової мови. У
- •93 Були переселені на Кубань. Згідно з указами Катери-
- •1866 На Кубань було переселено близько 150 000 осіб обох
- •10 Кінних і 10 піших п'ятисотенних полків. Козацьку раду
- •1860 На основі Чорноморського козацького війська та час-
- •20 Ст. Чорноморці всупереч заходам уряду зберігали свої
- •1 222 140 Українців, що складало 55% усього населення
- •282 Кунтуш - курінь
- •2) На Запорозькій Січі - казарма, в якій проживали коза-
- •316 Мистецтво - михайлик
- •1649 Між б. Хмельницьким та московським урядом бу.
- •649) - Військовий діяч доби Хмельниччини, корсунський
- •326 Морські походи
- •1492 Біля Тягині був захоплений корабель, що викли
- •18 Ст. Чортомлицької Січі і перехід козаків під протекто-
- •328 Мортира - московська держава
- •4 Рази більшої за діаметром частини для розміщення
- •18 Ст. Значного поширення набули мортири-салютівки,
- •1775. - Т. І. - к., 1998; м и ц и к ю. А. Козацький край: Нариси з
- •4.4.1829 Він був названий Дунайським і був прикомандиро-
- •400 Полковник - полково-сотенний устрій
- •1581 Після повернення козацького полку я. Оришовського
- •1649 Спочатку була проведена старшинська рада, на якій
- •2) Реєстрове козацьке військо (див. Реєстрове козацтво).
- •17 Ст. Складався відповідно до «Ординації Війська Запо-
- •413; В и н а р л. Початки українського реєстрового козацтва // Україн-
- •1991. - № 5. - С. 96-108; с а с п. М., щ є р б а к в. О. Історія України
- •34 До р. П. Відійшли смоленські та чернігово-сіверські
- •18 Ст. Зазнали протидії частини магнатів та шляхти, яких
- •XVIII вв. - м., 1960.
- •10 Сотників з вимогою віддати клейноди, одначе той від-
- •434 Рум'янцевськии опис 1765-69 - рябінін-скляревськии
- •1676 Під стінами Чигирина з'явилися російські підрозділи,
- •1985; С м о л і й в., с т є її а н к о в в. Переддень Руїни (1650-1
- •3500 Населених пунктів. Проте р. О. Не був закінчений
- •1769 Рр.): Покажчик населених пунктів. - к., 1959; Ковальськиї
- •1927 Передав Всеукраїнській академії наук. Портрети ці
- •630 Слобід, 406 сіл, 3 погости, 2111 хуторів, у яких мешк
- •472 Сумський полк - сучасне українське козацтво
- •1989. -С. 38. О.І.Коробов
- •1674 Напав на Листвянку. Пізніше с. В історичних джере-
- •8.12.1990 Відбулася Установча велика козацька рада усіх
- •160 Тис. Чол. Свідченням зрослого авторитету Українсько-
- •474 Сушко - сходка старшинська
- •1755 С. С. Прийняла рішення про скасування вибори
- •17 Ст. Переважала піхота, табір став тим бойовим порядком,
- •1909 А. Ханжонков випускає фільм «Мазепа» (за оперою
- •6 Тис, на що після повстання 1625 змушена була піти Річ
- •1648 Відроджену українську державність, що офіційно за-
- •16.9.1659 Гадяцьким договором.
- •1667, Що без участі представників України ділив її землі
- •17 Ст. Від імені Запорозької Січі колишнім канцеляристом
- •1709) Не ліквідувала дипломатичних зносин українського
- •6.8.1914 Гур видала маніфест до українського народу, за-
- •1652) - Один з активних учасників Визвольної війни укра-
- •1625, Брав участь у боях біля Курукового озера. X. Особли-
- •510 Хмельницький
- •27.3.1654 У Москві цар затвердив «Статті Богдана Хмель-
- •27.7.1657 Зупинила його діяльність, спрямовану на об'єд-
- •60, Ширина - 10-12, висота - 12 футів. Екіпаж - 40-50
- •1759 Родин козаків (5068 осіб чоловічої та 4414 осіб жіно-
- •19 Ст. У нижній течії мала 45-50 м ширини та від 1
- •1695-96, В результаті яких а. Перейшов до Росії. За Прут-
- •1844. Для несення служби у військових установах та по
- •15 Ст. Приазов'я належало Кримському ханству, яке не-
- •1686-99. Безпосередньою метою а.-д. П. Було здобуття
- •2) Один з найдавніших ранніх зразків ручної вогнепальної
- •4409 Козацькі гармати. Із зібрання о. Поля
- •1725 В 13 сотнях Полтавського полку було лише 2 гарма-
1695-96, В результаті яких а. Перейшов до Росії. За Прут-
ським трактатом 1711 А. знову перейшов до Туреччини.
За Белградським мирним договором 1739 А. остаточно
увійшов до складу Росії. Тепер А. - районний центр Рос-
товської обл. Російської Федерації.
Літ.: Смирнов Н. Россия и Турция в ХУІ-ХУП вв. - М., 1946. -
Т. 2. - С. 49-70; Ч є л є б и 3. Книга путешествий: Походьі с татарами и
путешествия по Крьіму (1641-1667). - Симферополь, 1996. - С. 13-20;
История Дона с древнейших времен до падения крепостного права. -
Ростов-на-Дону, 1973. Ю. П. Князьков
АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (1832-66) - іррегу-
лярне козацьке формування Російської імперії, створене
указом від 27.5.1832. Його ядром стали козаки та сімейні
люди некозацького стану (див. Райя задунайська), які на
початку російсько-турецької війни 1828-29 на чолі з
Й. Гладким перейшли під владу Росії (див. Окреме Запо-
розьке військо). До складу А. к. в. були приписані також
міщани Петровського посаду, казенні селяни Новоспась-
кого селища та лівобережні козаки Чернігівської губернії.
Як елемент загальноімперської військово-адміністратив-
ної системи, А. к. в. підлягало Сенату на чолі з імперато-
ром і Військовому міністерству. З оселенням А. к. в. на
півдні України ним управляв новоросійський та бессараб-
ський генерал-губернатор. Військовими, цивільними та
військово-судовими справами азовців відала військова
канцелярія при генерал-губернаторові. Очолював військо-
ву канцелярію наказний отаман, який призначався уря-
дом. Уряд не дуже довіряв колишнім втікачам із-за Дунаю,
і на посади у військову канцелярію були призначені ар-
мійські офіцери. їм наказувалося не тільки стежити за
правильним ходом справ у канцелярії, а й пильно спосте-
рігати за настроями козаків. Цивільні судові справи
12
кінних козаків.
У 1853 на території іррегулярного форму-
вання створено
також навчальну команду у складі
офіцера,
2 урядників, 2
приказних, 4 канонірів та 30 козаків.
При-
значення цієї
команди полягало в підготовці молодих
коза-
ків для служби
на східному березі Чорного моря. 1862 в
Азовському війську
сформовано паромну команду - для
служби на паромі
через гирло Берди.
За 30 років (з 1832
до 1865) населення війська збільшило-
ся в 5 разів, і на
початок поетапного переселення азовців
на Кубань воно
нараховувало 10 911 осіб. А. к. в. було од-
ним із найменших
козацьких військ Російської держави.
Основою козацьких
господарств стало хліборобство. Ско-
тарство, рибальство,
бджільництво, борошномельний та
цегельний промисли
відігравали допоміжну роль у госпо-
дарстві козаків.
З 1836 азовцям було дозволено вести тор-
гівлю і займатися
промислами нарівні з купецтвом із за-
писом в уставні
торгові розряди з отриманням узаконених
свідоцтв і сплатою
відповідних податків. Так оформилося
Торгове товариство
азовських козаків. Основним продук-
том продажу та
експорту була сільськогосподарська
продук-
ція, переважно
пшениця. Азовські козаки показали свою
економічну
життєздатність. Ними було засновано
і розбу-
на загальних підставах.
Військовий устрій А. к. в. визначався за зразком інших ко-
зацьких військ Російської імперії. В 1837 була визначена
зовнішня служба Азовського війська. З азовських козаків
для охорони східного узбережжя Чорного моря, з метою
припинення зносин турецьких контрабандистів з гірськи-
ми народами Кавказу, формується 10 патрульних команд
по 20 осіб у кожній. Для патрулювання азовськими морсь-
кими командами чорноморського узбережжя було збудова-
но баркаси особливої конструкції - на зразок мальтійських
човнів. Азовські морські команди базувалися на Сухумсь-
кій та Костянтинівській станціях. Козаки несли службу
позмінно. На зовнішній службі козак мав відслужити 25
років. У 1845 проведено реорганізацію азовських команд:
вони були поділені на два відділення і мали патрулювати
чітко визначені ділянки східного узбережжя Чорного
моря. На момент ліквідації війська Азовська морська фло-
тилія мала 26 команд і 42 човни.
Внутрішня служба азовських козаків була визначена в