649) - Військовий діяч доби Хмельниччини, корсунський
олковник (1645-49). Походив із галицько-подільського
іляхетського роду. Здобув блискучу освіту. Вчився в Кра-
івському і Падуанському ун-тах. Деякий час перебував при
зролівському дворі. З 1638 - полковник реєстрового коза-
гва. На початку Визвольної війни перейшов на службу Вій-
>ку Запорозькому. Влітку 1648 спільно з М. Кривоносом
\ І. Ганжою очолив повстанський рух на Поділлі і Волині.
ідзначився у Пилявецькій битві 1648. З 1649 - корсунсь-
ій полковник. Під час Збаразької облоги 1649 очолював
ізацьку кінноту; там і загинув у ході одного з боїв.
'.. - герой української народної пісні «Ой Морозе, Моро-
нку, ти славний козаче».
ОРСЬКІ ПОХОДИ - активні дії запорозьких козаків
і знищенню військового і торговельного флоту против-
іка, висадка морських десантів у 15-18 ст. М. п. прово-
лися з метою звільнення невільників, знищення зброй-
х сил противника і захоплення трофеїв. Крім бажання
метатися туркам і татарам та захопити багату здобич, до
п. козаків спонукало і безкорисливе прагнення слави.
ротьба козаків з могутньою Туреччиною викликала за-
іт і подив у сучасників і піднімала престиж Війська За-
чозького. Лише після участі в М. п. козак здобував по-
у і авторитет у товариства.
Головним противником, проти якого козаки здійснювали
переважну більшість М. п., була Османська імперія. Ту-
рецькі^ султани мали наимогутніший на Чорному морі
флот. Його основу складали весельно-вітрильні судна. За-
лежно від кількості лав для веслярів ці судна поділялися
на різні типи: фрегати -12, бригантини -18, галіоти - 24,
баштарди - 27, галери -до 25. Ще з 15 ст. Туреччина ово-
лоділа північними берегами Чорного моря і контролювала
гирла Дніпра, Дністра, Дону. Турецькі фортеці перекрива-
ли вихід у Чорне море, в якому панував османський флот.
Можливості вести боротьбу з Туреччиною на морі у коза-
ків були обмежені. Державна підтримка по створенню
флоту була відсутня. Польський уряд, за винятком кількох
поодиноких випадків фінансування козацького флоту,
протидіяв його створенню. Тому побудова човнів, їх осна-
щення та озброєння проводилися за кошти Запорозької
Січі. Козацький флот складався з річкових і морехідних
човнів. З огляду на відсутність морських портів і турець-
кий контроль за виходом із Дніпра в Чорне море, великі
кораблі козаками не використовувались, хоча мали місце
випадки використання трофейних галер. Але переважну
більшість М. п. козаки здійснювали на морехідних чов-
нах - чайках. Чайкою називали човен, пристосований для
плавання по річках і по морю, який був озброєний кілько-
ма малокаліберними гарматами і мав екіпаж у 50-70 ко-
заків. Чайки були більш маневреними і мали більшу
швидкість на веслах, ніж турецькі галери. Але під вітри-
лами турецькі кораблі мали більшу швидкість і завдяки
більшим розмірам могли таранити козацькі човни. Крім
того, перевага калібрів турецьких корабельних гармат ро-
била неможливим ведення артилерійської дуелі між коза-
цькими чайками та галерами.
Успішні дії козацького флоту багато в чому зумовлювалися
застосуванням ретельно відпрацьованої тактики морських
походів. У її основі лежало максимально можливе викори-
стання козаками маневру, швидкості і несподіваності удару.
Рішення про морський похід приймалося козацькою ра-
дою. Якщо кошовий отаман не йшов у похід, то на раді
обирався і наказний отаман, який мав його очолити. Мета
походу не розголошувалася. Тому противник не міг довіда-
М. С. Самокиш.
Абордаж турецького корабля козаками.
Олія.
1930 р.