1989. -С. 38. О.І.Коробов

СУХОВІЙ (Суховієнко) Петро (рр. нар. і см. невідомі) -

кошовий отаман Запорозької Січі (1668-69). У липні 1668

оголосив себе лівобережним гетьманом. Зібравши військо

із запорозьких загонів південного Лівобережжя та части-

ни кримчаків, увів його в Миргород, Полтаву, Лубни. По-

вів боротьбу за владу з П. Дорошенком. Внаслідок аван-

тюри С, при одночасному наступі польських військ на

Правобережжя, П. Дорошенко змушений був покинути

Лівобережну Україну. Війська С. були розгромлені спіль-

ними силами П. Дорошенка та І. Сірка. Восени 1669 С.

утік до Криму. В 70-і рр. 17 ст. він разом із татарськими

загонами робив розбійницькі напади на Україну, зокрема в

1674 Напав на Листвянку. Пізніше с. В історичних джере-

лах не згадується.

Літ.: Андрусяк М. До історії боротьби між П. Дорошенком та

П. Суховієм в 1668-1672 рр. // Записки Наукового товариства

ім. Т. Шевченка. - Т. 150. - Львів, 1929. Л. М. Маленко

СУЧАВА - містечко на правому березі р. Сучави (притоки

Сірету), на підвищенні. У 14 - середині 16 ст. С. - столиця

Молдовського князівства, важливий торговельний центр.

У фортеці С. в 1653 козацькі війська на чолі з Т. Хмель-

ницьким відбивалися від трансільвансько-волоських

військ. Під час облоги фортеці Тиміш Хмельницький був

смертельно поранений (див. Молдовські походи 1650, 1652

і 1653). Тепер С. - місто на Північному Сході Румунії.

Літ.: Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. V - К., 1995. -

С. 280, 284-286; Т. VII. - К., 1995 - С. 469.

СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО - система са-

модіяльних об'єднань громадян України, створених із ме-

тою відродження традиційних козацьких цінностей (з ура-

хуванням реалій сьогодення) як фундаменту розбудови не-

залежної Української держави. Відродження українського

козацтва почалося в умовах демократизації суспільного

життя в Україні. У 1990 в Запоріжжі було оголошено про

СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО 473

намір утворити самодіяльне громадське об'єднання - За-

порізьке козацьке товариство «Запорозька Січ». Серед іні-

ціаторів його створення були члени правління Запорізько-

го обласного товариства української мови імені Т. Г. Шев-

ченка - В. А. Чабаненко, Т. Г. Шевченко, Д. І. Симоненко,

В. Ф. Тимчина та інші ентузіасти. 14.10.1990 в день По-

крова Пресвятої Богородиці (свято, особливо шановане се-

ред козаків) ініціативна група просвітян зібралася на

о. Хортиці і провела реєстрацію всіх, хто бажав стати ко-

заками. Зареєструвалося протягом дня до 300 чол.

8.12.1990 Відбулася Установча велика козацька рада усіх

зареєстрованих, на якій члени новоствореної козацької

організації склали козацьку присягу і обрали керівництво.

Отаманом став В. Мельник, у свій час військовий лікар,

капітан медичної служби. Рішенням Запорізького облви-

конкому від 9.1.1991 Запорізьке козацьке товариство «За-

порозька Січ» було зареєстроване. На цей час у його

складі було 4 підрозділи (курені) - по одному в 4 районах

м. Запоріжжя. Створення козацьких об'єднань відбувало-

ся в усіх регіонах України.

Козацьке товариство «Карпатська Січ» виникло у Львові,

«Прикарпатська Січ» - в Івано-Франківську, «Буковинська

Січ» - у Чернівцях, «Волинська Січ» - у Луцьку, «Полісь-

ка Січ» - у Житомирі, Донецьке козацьке земляцтво, До-

нецький курінь, «Кальміуська паланка» - у Донецьку, Ки-

ївське козацьке товариство - у столиці, «Закарпатська Січ»

- в Ужгороді та ін. Новостворені козацькі об'єднання бра-

ли активну участь у всенародному святкуванні 500-річчя

Українського козацтва, організованому національно-демо-

кратичними силами України, в інших масових громадсь-

ко-політичних акціях 1990-91, палко вітали проголошен-

ня незалежності України. У такій атмосфері відбувалася

подальша розбудова С. у. к., консолідація його сил. Зако-

номірним наслідком стало об'єднання регіональних коза-

цьких структур у загальноукраїнську організацію - Укра-

їнське козацтво (УК). Це відбулося 14.10.1991 у Києві на

Всеукраїнській установчій козацькій раді. Першим геть-

маном УК став В. Чорновіл, відомий діяч українського на-

ціонально-демократичного руху, депутат Верховної Ради

України з 1990. 17.3.1992 Міністерство юстиції зареєстру-

вало Статут УК. Після цього пішов швидкий процес ство-

рення козацьких підрозділів не тільки в обласних центрах,

а й у містах і районах областей України. У Запорізькій

обл., наприклад, козацькі підрозділи утворилися у Гуляй-

полі, Василівці, Енергодарі, Оріхові, Мелітополі, Токмаці,

селищі Балабиному та інших населених пунктах.

У червні 1996 Запорізьке козацьке товариство «Запорозь-

ка Січ» було перейменоване у Запорозьке Військо Низове

«Запорозька Січ», яке на поч. 2000 мало 16 підрозділів і

нараховувало біля 850 козаків. Чисельний ріст та організа-

ційне зміцнення козацтва відбувалися і в інших регіонах

України. Активну роль у цьому відіграв В. Мулява, геть-

ман УК в 1992-98, генерал-майор Збройних Сил України.

У жовтні 1998 гетьманом УК було обрано генерала І. Біла-

са, народного депутата України. Конструктивний держа-

вотворчий характер діяльності УК був підтриманий дер-

жавою. Президент України Л. М. Кравчук 4.1.1995 підпи-

сав Указ «Про відродження історико-культурних та госпо-

дарських традицій Українського козацтва». Цей Указ від-

крив нові перспективи розвитку козацтва. Особливо

успішно скористалися ними на Івано-Франківщині, Тер-

нопільщині, на Буковині, а також у Донбасі, де козаки ста-

ли помітним фактором суспільно-політичного, культурно-

го і навіть економічного життя. На Запоріжжі успішно діє

школа козацьких бойових мистецтв «Спас», започаткована

ще у 1993. Збагачення форм діяльності УК вимагало вне-

сення змін до його статуту. 7.8.1996 Міністерство юстиції

України затвердило статут Українського козацтва у новій

редакції. Українське козацтво стало «міжнародною добро-

вільною, незалежною, добродійною всеукраїнською обо-

ронно-спортивною, національно-патріотичною організа-

цією». С. у. к. оголошується наступником «без винятку

всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на

державницьких, самостійницьких засадах відновлення не-

залежності та розбудови України, у тому числі і Війська

Запорозького: як Низового, так і Гетьманського». За різни-

ми оцінками, в УК на поч. 2000 нараховувалося від 150 до