472 Сумський полк - сучасне українське козацтво
значний торговий центр. У 1765-80 С. - центр Сумської
провінції Слобідсько-Української губернії. У 1780-96 - по-
вітове місто Харківського намісництва, з 1796 - Слобід-
сько-Української (з 1835 - Харківської) губернії. Тепер С. -
обласний центр.
Літ.: Б а г а л і й Д. Історія Слобідської України. - Харків, 1990; Д о л -
гін Г, С а п у х і н П. Суми. - К., 1963; Сапухіна Л. П., Скрип-
ни к В. Д. Суми. - Харків, 1979; Моісеєнко В. П., Новаків-
с ь к а Н. П. Суми: Історико-архітектурний нарис. - К., 1966.
Г. Ф. Турченко
СУМСЬКИЙ ПОЛК - адміністративно-територіальна і
військова одиниця на Слобідській Україні. Утворений у
1658-59 на території, яка почала заселятись українськими
переселенцями ще раніше. С. п. займав територію, яка об-
межувалася Сеймом і Снагостю на півночі, Пслом на за-
ході, Боромлею на південному сході і межувала з Бєлгород-
ським воєводством на північному сході. Полковим містом
були Суми, а сотенними центрами - Бишкінь, Білопілля,
Ворожба, Глушкове, Краснопілля, Лебедин, Миропілля,
Нижня Сироватка, Ольшана, Річки, Стецьківка, Суджа.
У 1668 у С. п. нараховувалось 1625 козаків. За переписом
1732, у С.п. було 3695 виборних козаків і 13 918 підпоміч-
ників, а в 1763 - відповідно 1742 та 24 602.
Козаки С. п. несли прикордонно-сторожову службу і захи-
щали південні землі Російської держави від вторгнення
татарських загонів. Вони брали участь у Чигиринських
(1677-78), Кримських (1687 і 1689) та Азовсько-Дніпров-
ських (1695-96) походах, російсько-турецьких війнах. У
різні часи полковниками С. п. були: Г. Кондратьєв,
А. Кондратьєв, І. Кондратьєв, В. Перехрестов-Осипов,
Д. Кондратьєв, М. Донець-Захаржевський, Р. Романов. У
1765 С. п. був ліквідований російським урядом. Козаків
перетворено на військових обивателів, а територія полку
увійшла до складу Слобідсько-Української губернії.
Літ.: Б а г а л і й Д. Історія Слобідської України. - Харків, 1990. - С. 29,
71, 110-Ш;Слюсарский А. Социально-зкономическое развитие
Слобожанщиньї ХУІІ-ХУШ вв. - Харків, 1964. С. Ф. Плецький
СУРМАЧ - військовий музикант з гетьманської чи полко-
вої «музики». У похідній чи бойовій обстановці С. пода-
вав сурмою сигнали війську, а на дозвіллі чи під час уро-
чистостей використовував її як музичний інструмент.
Літ.: Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Ліво-
бережної України кінця XVII - початку XVIII ст. - К., 1959. - С. 464.
СУРСЬКИЙ ПОРІГ - другий із Дніпрових порогів, роз-
ташовувався на 7 верст нижче Кодацького порога. Довжи-
на С. п. була понад 40 сажнів, падіння води - 0,24 сажня.
Вода падала двома лавами - Чавунною та Бондаревою.
Літ.: Яворницький Д. І. Дніпрові пороги. - Дніпропетровськ,