82 Вогнепальна зброя - возняк

і релігійної терпимості. Але роман «Вогнем і мечем» і на-

далі справляє враження, особливо для української громад-

ськості, антикозацького та антиукраїнського.

Літ.: Антонович В. Польско-русские отношения XVII в. в совре-

менной польской призме (По поводу повести Г. Сенкевича «Огнем и

мечем») // Киевская старина. - 1885. - Кн. 5. - С. 44-78; Г р а б о -

в и ч Г. Грані міфічного: образ України в польському й українському

романтизмі // Г р а б о в и ч Г. До історії української літератури. -

К., 1997; Ви]піскі Т. 8іепкіе\уісг і Ьізіогіа. - \Уагзгаша, 1981;

^ у к а К. О по\у^ сіго^ гїо 8іепкіе\уісга // Міе8Іе.сгпік Ьііегаскі. -

1967.-№ 1. М.С.Васьків

ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ - зброя, в якій для викидання

із каналу ствола вражаючого елемента (куля, ядро тощо)

використовується сила тиску газів, що утворюються при

згорянні пороху.

В Європі В. з. з'явилась на поч. 14 ст. Перші гармати були

короткими й нагадували ступку; заряд пороху підпалював-

ся з дула. Пізніше запалювальний отвір почали робити в

казенній частині ствола. Спочатку гармати зварювали із

залізних смуг і скріплювали кільцями, а потім стали лити

із бронзи. Перші гармати були громіздкими, відзначались

низькою скорострільністю і були непридатні до застосу-

вання в маневровій боротьбі. В Україні В. з. з'явилася на-

прикінці 14 ст. Але з огляду на велику вагу та громіздкість

перших гармат, їхню невисоку скорострільність і велику

вартість (у 15 ст. вартість гармати дорівнювала вартості

череди з 442 голів великої рогатої худоби, а один постріл

коштував стільки ж, скільки коштували 9 корів) їх застосо-

вували тільки для оборони замків. У 1471 у Вінниці була 1

гармата, в Чуднові - 3, а в Житомирі - 4 великі гармати і

5 Тарасниць. У Кам'янці-Подільському у 1494 налічува-

лось 11 гармат. Ручна В. з. у скорострільності, влучності

та у зручності користування поступалась лукам.

Кінець 15 - поч. 16 ст. позначений прогресом у розвитку

В. з. Гармати почали лити із цапфами (циліндричними

виступами з обох боків ствола, на яких він рухався у вер-

тикальній площині), що полегшувало наведення їх на ціль

і дозволяло використовувати менш громіздкі лафети. Крім

того, ширше стали застосовуватись металеві ядра замість

кам'яних. Це зумовило зменшення калібру гармат та їх

ваги. В Україні з'явились нові типи гармат (серпентини,

колюбрини, октави, фальконети), збільшилась їх кіль-

кість (у Львові в 1570 нараховувалось 8 гармат, у Вінниці

в 1552-3, а у Києві-29).

У 16 ст. гармати перебували на озброєнні козаків. Козаки

Д. Вишневецького мали трофейні гармати з турецьких фор-

тець. Частина гармат надавалась козакам правителями тих

держав, які бажали залучити їх на свою службу. Під час

повстань козаки захоплювали артилерію, яка перебувала в

українських замках. Тому всі типи гармат, які згадуються в

описах замків, перебували на озброєнні козаків. Але в коза-

цькій артилерії переважали фальконети й інші гармати не-

великих калібрів, що найбільше пасували до маневрової

боротьби. Визвольна війна українського народу середини