1767-70 В к. Відбулося повстання місцевих козаків, ви-
кликане їх закріпаченням генеральним суддею Лисенком і
генеральним писарем Туманським. Повстанці побудували
укріплений табір і упродовж кількох років чинили опір
урядовим військам.
Літ.: Г у р ж і й І. Повстання селян в Турбаях. - К., 1950. - С. 52.
КНОЛЛЕС Ріхард (2-а пол. 16 - поч. 17 ст.) - англійсь-
кий історик. 1603 у Лондоні видав монументальну «Істо-
рію Туреччини», в якій чимало відомостей про українсь-
ких козаків, зокрема про їх боротьбу з турками. Ці відо-
мості особливо цінні тим, що вони ґрунтувалися на інфор-
мації, яку автор одержував безпосередньо з Царгорода.
В. А. Чабаненко
КНЯЖІ БАЙРАКИ - урочище на Черкащині у верхів'ях
річки Дніпрової Кам'янки. Балка під такою самою назвою
починалася від лівої притоки Інгульця - р. Жовтих Вод - і
виходила до правої притоки Дніпра - Мокрого Омельника;
загальний напрямок - з південного заходу на північний схід;
загальна довжина - 16 км; найбільша глибина - майже 130
м. Місцевість нерівна й лісиста (порізана балками та ярами).
Цими природними умовами і скористався Б. Хмельницький у
Жовтоводській битві 1648. У К. Б. в ході переслідування
польський загін був повністю знищений.
Літ.: Апанович Е. М. Исторические места собьітий Освободитель-
ной войньї украинского народа 1648-1654 гг. - К., 1954. - С. 12-14.
КОБЕНЯК, кирея, сіряк - верхній розстібний одяг у ви-
гляді довгої і широкої свити з великим відкладним комі-
ром і каптуром. К. носився в негоду поверх кожуха. Тому
К. шили з найгіршого, але щільного сукна, щоб він не
пропускав воду.
Літ.:Воропай О. Звичаї нашого народу. - Т. 2.-К., 1991.-С. 408-410.
КОБЗА (від тур. кориг, коЬиг - вид однострунної гітари)
- український струнний щипковий музичний інструмент.
К. складається з круглого чи довгастого корпусу з опуклим
дном, верхньої деки, короткого грифа з кілочками для на-
тягування довгих струн (басів). Короткі струни (приструн-
ки) розміщувалися з правої сторони деки. Найчастіше К.
мали 6 басів і 6 приструнків. Хоча зустрічались К. з біль-
шою чи меншою кількістю струн. У 15-16 ст. К. стала ви-
тіснятися бандурою. К. була відома з часів Київської Русі.
Вона була найулюбленішим музичним інструментом у ко-
заків. Запорожці вважали, що К. придумав Бог. А у піснях
її називали «дружиною вірною». Багато хто з козаків, в
тому числі й гетьмани, вміли грати на К. Кобзарі супрово-
джували козацьке військо в походах, були учасниками
битв, складали думи та пісні про подвиги своїх побрати-
мів. Назва «кобза» збереглася донині і часто вживається
стосовно бандури.
Літ.: Вертков К. А. Атлас музьїкальньїх инструментов СССР. -
М., 1975; Г у м є н ю к А. І. Українські народні музичні інструменти. -
К., 1967; Горняткевич А. Кобза-бандура. Спроба історичного під-
А. Л. Сокульський
КОБЗАР - український співець при лицарському братстві
Запорожжя. ^Запорожці вважали К. «святою людиною». За
традицією він - хранитель козацьких легенд, співець ли-
царських звитяг, визволитель невільників з полону, на-
тхненник військових походів, повстань та інших подвигів
низового лицарства.