1995.-№ 6.-С. 105-112. А. В. Бойко

КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО, Но-

водонське козацьке військо (1787-96) - одне з козацьких

формувань, що були створені на півдні України за проек-

том князя Г. Потьомкіна. К. к. в. було створене як особли-

вий корпус за зразком Війська Донського. Наказ про утво-

рення нового формування вийшов менш ніж за два місяці

до початку російсько-турецької війни 1787-91. Військо

комплектувалося з однодворців, розкольників, міщан, куп-

ців, козаків колишньої Гетьманщини та особисто вільних

селян Катеринославського та Харківського намісництв. З

11.2.1788 по 23.7.1789 військо називалось «Корпусом пе-

редової стражі [варти] регулярних козаків». На лютий

1788 у бригадах корпусу нараховувалось 3684 козаки. На

травень 1792 кількість козаків у 11 полках та двох коман-

дах сягнула 14 445 чоловік на 18 766 конях. На чолі війсь-

ка було поставлено отамана М. Платова. Серед команди-

рів полків та офіцерів війська переважали донські козаки

(Мартинов, Іловайський, Платов, Денисов та ін.). На

озброєнні козаки мали списи, шаблі, рушниці (від 20 до

30% козаків). Обмундирування основної маси козаків було

блакитного кольору; козаки Чугуївського і Конвойного

полків були одягнуті у червоні мундири.

Під час російсько-турецької війни 1787-91 катерино-

славські козаки відзначились у боях під Яссами, Бендера-

ми, Очаковом та Ізмаїлом.

Поселення К. к. в. станом на 1794 знаходилися у 115 міс-

тах, містечках, селищах і 7 фортецях, де мешкало при-

близно 50 000 чоловік. Окремої адміністративно-терито-

ріальної одиниці військо не утворювало. Основними гос-

подарськими заняттями катеринославських козаків були:

розведення великої рогатої худоби, овець, коней, похідні

від тваринництва промисли, землеробство, утримання го-

рілчаних відкупів у селищах К. к. в., дрібна торгівля.

Після підписання Ясського мирного договору 1791 стали

помітними вади організації війська як політичного та со-

ціально-економічного утворення. Вкрай загострилися сто-

сунки з представниками російської адміністрації та помі-

щиками.

5.6.1796 Вийшов імператорський наказ, згідно з яким усі

відділи К. к. в., крім Чугуївського, Конвойного та Бузького

полків, під приводом створення нового Вознесенського

козацького війська було розформовано, а козацьке насе-

лення переведене в попередній соціальний стан.

Літ.: Анцупов И. А. Казаки и военньїе поселенцьі на Днепре и Буге

в конце XVIII - начале XIX веков // Ежегодннй исторический альманах

Приднестровья. - № 1. - Тирасполь, 1997; М и ц и к Ю. А. Козацький

край. Нариси з історії Дніпропетровщини ХУ-ХУП ст. - Дніпропет-

ровськ, 1997; Ш и я н Р. І. Козацтво Південної України в останній

чверті XVIII ст. // Запорозька спадщина. - Вип. 7. - Запоріжжя, 1998.

Р. І. Шиян

КАТІРЖНИЙ Роман (7—1654) - активний учасник Визво-

льної війни українського народу середини 17 ст. Прізвище

Катіржний є, очевидно, прізвиськом, дуже популярним се-

ред тих запорожців, які тривалий час були невільниками-

гребцями на турецьких галерах {каторгах). Активний

учасник морських походів запорожців проти Османської

імперії. Потрапивши до полону, К. опинився на турецькій

галері Анти-паші Маріоля із Стамбула як невільник-гре-

бець. Через деякий час він разом з групою однодумців під-

няв повстання невільників на турецькій галері в Середзем-

ному морі (30.1.1643), внаслідок чого було вбито Анти-

пашу та багатьох інших турків, визволено 207 християн-

ських невільників-русинів, тобто українців, а також 70 не-

вільників-християн з інших країн, взято у полон 40 турків і