Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. Чому культурологія є наукою?
2. Що є предметом культурології?
3. Чим відрізняється культурологія від культури?
4. Яке місце займає культурологія в системі гуманітарних і природничих наук?
5. Чому функції культурології не є тотожні функціям, які виконує культура?
6. Яке місце займають культурологічні знання в системі знань про природу, суспільство та людину?
7. Чому не всі функції культурологічних знань співпадають з функціями культури?
8. Чому знання у XX столітті стали продуктивною силою?
9. Які канали передачі знань ви знаєте?
10. Чому культурологічні знання стають особливо важливими в системі природничих наук?
11. Чому не існує єдиного визначення терміну культурологічні знання?
12. Коли з'являються перші наскельні рисунки і яка їх особливість?
13. В чому полягає зміст неолітичної революції?
14. Чому культуру первісного суспільства називають образною?
44
Тема 2 історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології
Проблема культури, її відношення до дійсності в другій половині XX ст. — початку XXI ст. стала однією з центральних у суспільних науках. Зростання уваги до даної проблеми в наукових дослідженнях та інших сферах соціальної діяльності відображає певні об'єктивні тенденції зростання ролі культурології в суспільстві в цілому. Стрімкий розвиток досліджень в галузі теорії культури в Україні і за кордоном стимулює розвиток практичного використання наукових результатів, сприяє значному розширенню предмета культурології Якщо у 80-х роках XX ст. культурологія розглядалася в основному в публіцистиці, то тепер проблема розвитку культури привернула увагу ряду інших наук, по суті справи стала загальнонауковою проблемою, розгляд якої включає онтологічний, гносеологічний і логічний рівні.
Після вивчення матеріалу теми Ви зможете:
=> уяснити значимість історичної етапізації культури;
=> зрозуміти закономірності у розвитку культури;
=> зробити багаторівневий аналіз суспільних явищ;
=> дати кваліфіковані відповіді на питання хронологічного осмислення
культури народами світу;
=> зробити критичний аналіз вивчених вами концепцій культури.
• етапи розвитку
• хронологічні межі
• культурні періоди
• давні цивілізації.
• культурологічна теорія
Ключові поняття та терміни
• наукові школи
• наукова парадигма
• наукова концепція
• ренесанс
• новий час
45
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
2.1. Етапізація суспільних явищ як наукова проблема.
2.2. Генеза суспільного осмислення культури та основні культурологічні школи.
2.3. Філософсько-культурологічне осмислення буття в епоху розвитку давніх (ранньо-класових) цивілізацій.
2.4. Погляд на культуру через призму досліджень кінця XX — початку XXI cm.
2.1. Етапізація суспільних явищ як наукова проблема
Серед суспільних наук тільки культурологія має своїм предметом не якусь грань, сторону, властивість суспільного життя, його залежність від природних умов, а суспільство в цілому, що взаємодіє, освоює матеріальний світ, створює культуру, як другу природу, і в ній самореалізується. В такій ситуації можна виділити декілька десятків культурних зрізів, з яких провести аналіз розвитку культури в часі і просторі. Однак, кожний зріз культури хронологічно еволюціонує, переходячи з одного стану до іншого. Виникають складні, до кінця не вивчені, питання. А саме: які критерії лежать в основі еволюційних чи революційних переходів, як визначити хронологічні межі переходу від однієї культури до іншої? В сучасній науці склалася ситуація, коли різні наукові школи пропонують свої критерії, що часто є діаметрально протилежними.
Не вдаючись до змісту наукових дискусій з цього приводу, слід зупинитись на критеріях культурно-історичної періодизації, а саме:
Хронологічні критерії включають великий комплекс змін в житті суспільства. Вони дозволяють стверджувати те, що з певного періоду розвиток культури, іншими словами культурна парадигма, суттєво
46
змінилася. Соціально-економічні критерії пов'язані із способом виробництва, який найбільше змінює спосіб створення культурних цінностей (матеріальних і духовних). З цього приводу правомірно говорити про культуру первісного, ранньокласового, феодального, буржуазного суспільств. В основі такої періодизації лежать: рівень продуктивності праці, використання нових природних ресурсів та засобів виробництва. Тому поділ культури на культуру кам'яного, мідного, бронзового, залізного віків, аграрну, технічну, інформаційну справедливий, бо в його основі лежить фундаментальний критерій — рівень освоєння природного середовища. Культурно-історичні критерії корельовані культурно-історичним типом індивідів, їх еволюційним розвитком та рівнем особистістної самореалізації в культурно-часовому полі. Стильові критерії періодизації зародились досить пізно — у XVII — XVIII ст. , коли наукова думка прийшла до висновку, що кожному історичному етапу притаманний певний стиль, як характеристика життєдіяльності, поведінки особистості, підсвідома і свідома потреба жити, поводити себе, "споживати" культурні цінності "саме так", а не інакше. Основними стилями, які рельєфно виділяють різні рівні культури, вважають: романський, готичний, бароко, класицизм.
Якщо суспільство розглядати в цілому як складний органам, який пройшов певні рівні прогресивного висхідного розвитку, то доцільно виділяти чотири етапи, які в комплексі окреслюють хронологію, стилі, тип людини, формацію. Людство пройшло етапи: аграрної, о технічної, «=> науково-технічної культури. Тепер воно вступило в період інформаційної культури.
Осмислення культури в її теоретичному розвитку для кожного індивіда існує на своєму особистому рівні корел ьованому індивідуальним включенням в культурний процес, перебуванням в певній соціальній ніші. Узагальнивши сказане, можна стверджувати, що осмислення культури відбувається на декількох рівнях.
47