- •Культурологія
- •Тема 1. Предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія і природа. Місце в системі гуманітарних та природничих наук ......... 9
- •Тема 2. Історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології...
- •Тема 3. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції ................................................ 87
- •Тема 4. Теоретичні засади сучасної типології культури .................... 120
- •Тема 5. Культура і соціотеxiiосфера в системі глобальних проблем сучасності ......................................... 159
- •Тема 6. Основні сфери розвитку культури ........................... 183
- •Тема 7. Провідні тенденції сучасного культурного розвитку .............. 215
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст. 236
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини — загальноцивілізаційне завдання XXI ст. ........................................................ 255
- •Переднє слово
- •Розділ I. Науковий статус і предмет культурології
- •Тема 1 предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія I природа. Місце в системі гуманітарних та природничих наук
- •1.1. Предмет, основні поняття культурології
- •1.2. Принципи, функції та методи аналізу культурології
- •1.3. Специфіка культурологічного знання
- •Культурологічні знання в предметі культурології
- •Культурологічні знання, як наукова система сучасних уявлень про культуру
- •1.4. Культурологія і природа. Місце предмету в системі гуманітарних та природничих наук
- •1.5. Світобачення і культура первісного суспільства як важливий етап в становленні культурологічної думки
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тема 2 історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології
- •2.1. Етапізація суспільних явищ як наукова проблема
- •2.2. Генеза суспільного осмислення культури та основні культурологічні школи
- •2.3. Філософсько-культурологічне осмислення буття в епоху розвитку давніх (ранньо-класових) цивілізацій
- •2.4. Погляд на культуру через призму досліджень кінця XX — початку XXI ст.
- •Тема 3 українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •3.1. Формування загальноєвропейської культурної традиції в погляді на культурний розвиток людства
- •3.2. Становлення української культурологи
- •3.3. Культурологічні праці видатних діячів української культури
- •3.4. Витоки української культури. Проблеми культурної ідентичності
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Розділ II. Типологія культури
- •Тема 4 теоретичні засади сучасної типології культури
- •4.1. Типологія культури як наукова проблема
- •4.2. Історична типологія культури
- •4.3. Регіональна типологія культури
- •4.4. Українська культура на теренах Європейського культурного регіону
- •4.5. Типологія за стилями в культурі
- •Тема 5. Культура і соціотеxносфера в системі глобальних проблем сучасності
- •5.1. Глобальні проблеми і їх детермінанти
- •5.2. Соціотехносфера: особливості розвитку
- •5.3. Культура як необхідна і достатня умова розв'язання глобальних проблем
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 основні сфери розвитку культури
- •6.1. Природа - необхідна умова творення культури в часі і просторі
- •6.2. Мистецтво як чуттєва сфера духовного сприйняття світу
- •6.3. Наука і світогляд: значення у висхідному розвитку цивілізації"
- •6.4. Місце та особливості української культури XIX - XX ст. В художній сфері розвитку
- •Тема 7 провідні тенденції сучасного культурного розвитку
- •7.1. Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури.
- •7.2. Субкультурна поліфонія другої половини XX ст.
- •7.3. Кризові явища в культурі як флуктуація духовно-енергетичного поля.
- •7.1. Теоретичні засади аналізу еучасних тенденцій розвитку культури
- •7.2. Субкультурна поліфонія другої половини XX ст.
- •7.3. Кризові явища в культурі як флуктуації духовно-енергетичного поля
- •Tema 8 сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI cm.
- •8.1. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства.
- •8.1. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства
- •8.2. Культура XXI ст.
- •Тема 9 збереження культурної і природної спадщини - загальноцивілізаційне завдання уxxi ст.
- •9.1. Теоретичні засади проблеми
- •9.2. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства
- •9.3. Формування системи світових інститутів збереження спадщини людства і їх основні документи
- •1. Примірна робоча програма навчальної дисципліни за вимогами (есТв)
- •Структурно-логічна схема вивчення дисципліни
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Зміст лекційного курсу змістовний модуль і. Теорія культури. Тема 1. Предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія і природа. Місце дисципліни в системі сучасних наук.
- •Тема 2. Історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології
- •Тема 3. Українська культурологічна думка в системі загальноєвропейської культурної традиції.
- •Тема 4. Теоретичні засади сучасної типології культури.
- •Змістовний модуль II. Динаміка культури Тема 5. Культура і соціотехносфери в системі глобальних проблем сучасності
- •Тема 6. Основні сфери розвитку культури.
- •Тема 7. Тенденції культурного розвитку другої половини XX ст.
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст.
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства
- •Перелік семінарських та практичних занять. Тема 1. Розвиток наукових уявлень про культуру, її складові та функції у. Історичні етапи осмислення культури.
- •Тема 2. Класичні і сучасні концепції культури.
- •Тема 3. Становлення та розвиток української культурологічної думки.
- •Тема 4. Регіональна типологізація світової культури та основні етапи її розвитку
- •Тема 5. Культура і соціотехносфера в системі глобальних проблем сучасності
- •Тема 6, Основні сфери розвитку культури
- •Тема 7. Тенденції культурного розвитку другої половини XX ст.
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст.
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини як закономірний процес у розвитку світової спільноти. Поняття "культурна, природна спадщина", "культурні цінності".
- •Зміст самостійної роботи студентів Змістовний модуль 1.
- •Змістовний модуль 2.
- •Методичне забезпечення:
- •Орієнтовний перелік питань винесених на самостійну роботу
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання:
- •Література
- •Додаткова література
- •2. Методичні вказівки до написання творчої або професійно-орієнтованої роботи (модуль 2)
- •3. Теми рефератів та творчі завдання до поглибленого вивчення дисципліни Реферати
- •Творчі завдання
- •4. Короткий термінологічний словник
- •5. Список використаної та рекомендованої літератури
9.2. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства
Поняття "культурна спадщина" є багатовимірним і простим лише на перший погляд. Якщо виходити із формального визначення культури як суми матеріальная* духовних цінностей, то до культурної спадщини слід віднести все, що зроблено у попередні віки і збереглося до наших днів Якщо з цих позицій екстраполювати майбутнє, то будь-яка річ нашого побуту через декілька століть стане культурною цінністю.
259
Однак, культурна цінність тієї чи іншої речі якраз проявляється у тому, що вона переживає цілі епохи і залишається в одному або декількох екземплярах. Крім фактору часу, протягом якого людство "губить" свої цінності діє фактор їх значимості. Людина довго зберігає ті речі, котрі несуть певне естетичне та духовне навантаження. Із покоління в покоління, із родини в родину передавались і передаються сімейні реліквії, просто побутом речі. Уявимо, що є два предмети однакові за побутовим призначенням. Один з них має художні елементи, інший - не має. Зрозуміло, що перший буде існувати довше. Це стосується і людини. В народі давно підмічено, що душевно спокійна, добра людина живе довше.
Слід зазначити, що поняття культурна спадщина є суб'єктивним. Вона існує доти, доки існуватиме людство. Без людини антична амфора стає об'ємом, собор - печерою. Матеріальна культурна спадщина віддзеркалюється в духовному полі індивідів. При відсутності цього поля все, що залишили попередні віки, стає просто предметами праці, що створені "людиною розумною", але не духовно багатою.
Сучасне розуміння культурної спадщини є досить одностороннім, прагматично утилітарним. В ньому відсутні головні елементи: творець спадщини та її споживач.
Ми не можемо до кінця зрозуміти культурну спадщину таких цивілізацій як майя, інків, ацтеків та інших. Адже ми мислимо іншими категоріями. Відвідуючи їх храми, ми думаємо не так, як думали вони. Ми живемо в іншому культурно-просторовому і часовому вимірі.
Культурна спадщина того часового виміру формувалася на етнічно-родовому рівні, коли тотеми, талісмани складали особливу життєво необхідну цінність і поступово формували усвідомлену потребу зберігати речі попередніх поколінь. Поступово складалась певна традиція бережливого ставлення до речей (культ речей), яка багато разів повторюючись, накладалась на весь спосіб життя, формувала аналогічне ставлення до природа. Цікавий факт, що у багатьох народів світу, які зберегли залишки первісно-родових форм співжиття перш ніж вбити звіра мисливець просив у нього на це дозволу Іншими словами потреба зберігати все, що оточує людину, сягає своїми коренями у первіснообщинні відносини.
Культурна спадщина - це спадщина для усієї спільноти. Важливо зазначити,що в історичному розвитку це був важливий етап суспільного
260
усвідомлення значимості набутого. Для індивіда було складним процесом переступити межу, де власне стало суспільним. Цей етап був пов'язаний
з розвитком перших міст, становленням міфологічного світогляду. Як зазначено в попередніх темах, міф не мав початку і кінця. Міф був як саме життя. Люди жили як Боги,а Боги - як люди. Людина була вписана в природу. Змінювалися покоління. Залишалася природа, будівлі, речі. У свідомості це викликало відчуття вічності оточуючого середовища, магічної значимості предметів, наявності в них магічної сили попередніх поколінь.
Цей процес особливо рельєфно про спідко вується при спі вставленні життя спільнот розвинутих територій і варварських племен, що межували
з ними.
В історичному плані проблему збереження культурної спадщини слід розглядати на двох рівнях: рівень буденного і рівень теоретичного усвідомлення. Кожний з цих рівнів виконує певні функції, створюючи нове системне утворення* міжнародні Інститути (соціальні) з проблем збереження культурної і природної спадщини. Слід зазначити, що більшість із них були створені як міжнародно правові організації по збереженню культурної спадщини. Однак, з останнього десятирічч XX ст. в їх діяльності охорона памяток культури розглядається паралельно з охороною довкілля. Ряд культурних памяток без охорони довкілля не можуть зберегтися в майбутньому (шкідливі гази руйнують їх фізично). Сьогодні окремі памятки світового значення переносяться на нові місця (за межі міст).
В XXI ст. спостерігається суттєве зближення наукового і буденного розуміння проблеми рівнозначного збереження природи і культури (спадщина). Це викликане зростанням рівня освіти переважаючої частини населення, масовою комп'ютеризацією суспільного життя, видимим забрудненням довкілля, створенням матеріальних передумов системного вирішення означеної проблеми.
На сучасному рівні культурна спадщина асоціюється з світською та сакральною архітектурою попередніх століть, збереженими творами і виробами художньої культури, предметами матеріальної культури. Оцінка їх значимості часто не носить художнього змісту. Вона в більшості випадків сформована засобами масової інформації на споживацькому рівні і оцінюється ціною на міжнародних аукціонах. Термін "безцінні
261
Рівні усвідомлення культурної спадщини,
пам'ятки" в буденній свідомості не завжди окреслений чіткими естетичними критеріями. У значної частини населення планети побутує байдуже ставлення до спадщини. За різними оцінками більше половини населення сучасних високорозвинутих країн тільки чули про світові пам'ятки, але жодного разу їх не бачили. Щодо країн, що розвиваються, то тут ця цифра перевищує 80 відсотків. Красномовним свідченням цього стало масове пограбування (2003 р.) музеїв, фізичне знищення експонатів в Іраку населенням самого Іраку. Знищені шедеври минулого дійсно безцінні, бо на території нинішнього Ірану проживали народи, культура яких була "колискою" для багатьох культур світу.
Однак, наведена вище характеристика є статичною, а отже, не відображає реальної ситуації у суспільстві. Для суспільних процесів основною характеристикою виступають такі складові, як: темпи процесів та тенденції їх розвитку, про що піде мова пізніше.
На побутовому рівні в одні і ті ж поняття різні люди, соціальні групи часто вкладають різний зміст, що є неприпустимим для міжнародно-правових актів, особливо в силу того, що останні часто зачіпають інтереси
262
народів різних держав. Понятійний апарат, що стосується проблем збереження культурної спадщини сформувався у XX ст. Тому сьогодні уже можна чітко окреслити його основні терміни.
Насамперед, першим в означеній галузі чітко визначеним міжнародно-правовим поняттям було поняття культурних цінностей. Йому передував культовий тип соціального сприйняття культурних надбань попередніх поколінь. В статті першій (розділ І) Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (Гаага, 14 травня 1954р.) виділені три пункти, що стосуються поняття "культурні цінності". В першому пункті визначена структура культурних цінностей (що до них відноситься), другий пункт окреслює інфраструктуру збереження культурних цінносте, третій пункт дає визначення центрів зосередження культурних цінностей. Конвенція ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, що прийнята в 1972 р. визначила зміст поняття "культурна спадщина", виділивши в ньому три рівні: пам'ятки, ансамблі, визначні місця. Формально поняття "культурні цінності" та поняття "культурна спадщина" відрізняються лише тим, що друге стосується лише статичних (нерухомих) об'єктів. Однак, в гносеологічному аспекті, коли культурна спадщина розглядається як невід'ємний елемент духовно-енергетичного поля термін "культурні цінності" набуває іншого значення. Національні законодавства більшості країн світу поклали в основу типологізації культурної спадщини і культурних цінностей наведені вище нормативно-правові документи ЮНЕСКО. Зокрема, Закон України "Про охорону культурної спадщини" поділяє її за типами (споруди, комплекси, визначні місця), видами (археологічні, історичні, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні об'єкти). Як бачимо, така класифікація враховує історичну особливість залишеної нам спадщини.