- •Культурологія
- •Тема 1. Предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія і природа. Місце в системі гуманітарних та природничих наук ......... 9
- •Тема 2. Історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології...
- •Тема 3. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції ................................................ 87
- •Тема 4. Теоретичні засади сучасної типології культури .................... 120
- •Тема 5. Культура і соціотеxiiосфера в системі глобальних проблем сучасності ......................................... 159
- •Тема 6. Основні сфери розвитку культури ........................... 183
- •Тема 7. Провідні тенденції сучасного культурного розвитку .............. 215
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст. 236
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини — загальноцивілізаційне завдання XXI ст. ........................................................ 255
- •Переднє слово
- •Розділ I. Науковий статус і предмет культурології
- •Тема 1 предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія I природа. Місце в системі гуманітарних та природничих наук
- •1.1. Предмет, основні поняття культурології
- •1.2. Принципи, функції та методи аналізу культурології
- •1.3. Специфіка культурологічного знання
- •Культурологічні знання в предметі культурології
- •Культурологічні знання, як наукова система сучасних уявлень про культуру
- •1.4. Культурологія і природа. Місце предмету в системі гуманітарних та природничих наук
- •1.5. Світобачення і культура первісного суспільства як важливий етап в становленні культурологічної думки
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тема 2 історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології
- •2.1. Етапізація суспільних явищ як наукова проблема
- •2.2. Генеза суспільного осмислення культури та основні культурологічні школи
- •2.3. Філософсько-культурологічне осмислення буття в епоху розвитку давніх (ранньо-класових) цивілізацій
- •2.4. Погляд на культуру через призму досліджень кінця XX — початку XXI ст.
- •Тема 3 українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції
- •3.1. Формування загальноєвропейської культурної традиції в погляді на культурний розвиток людства
- •3.2. Становлення української культурологи
- •3.3. Культурологічні праці видатних діячів української культури
- •3.4. Витоки української культури. Проблеми культурної ідентичності
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Розділ II. Типологія культури
- •Тема 4 теоретичні засади сучасної типології культури
- •4.1. Типологія культури як наукова проблема
- •4.2. Історична типологія культури
- •4.3. Регіональна типологія культури
- •4.4. Українська культура на теренах Європейського культурного регіону
- •4.5. Типологія за стилями в культурі
- •Тема 5. Культура і соціотеxносфера в системі глобальних проблем сучасності
- •5.1. Глобальні проблеми і їх детермінанти
- •5.2. Соціотехносфера: особливості розвитку
- •5.3. Культура як необхідна і достатня умова розв'язання глобальних проблем
- •Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- •Тема 6 основні сфери розвитку культури
- •6.1. Природа - необхідна умова творення культури в часі і просторі
- •6.2. Мистецтво як чуттєва сфера духовного сприйняття світу
- •6.3. Наука і світогляд: значення у висхідному розвитку цивілізації"
- •6.4. Місце та особливості української культури XIX - XX ст. В художній сфері розвитку
- •Тема 7 провідні тенденції сучасного культурного розвитку
- •7.1. Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури.
- •7.2. Субкультурна поліфонія другої половини XX ст.
- •7.3. Кризові явища в культурі як флуктуація духовно-енергетичного поля.
- •7.1. Теоретичні засади аналізу еучасних тенденцій розвитку культури
- •7.2. Субкультурна поліфонія другої половини XX ст.
- •7.3. Кризові явища в культурі як флуктуації духовно-енергетичного поля
- •Tema 8 сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI cm.
- •8.1. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства.
- •8.1. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства
- •8.2. Культура XXI ст.
- •Тема 9 збереження культурної і природної спадщини - загальноцивілізаційне завдання уxxi ст.
- •9.1. Теоретичні засади проблеми
- •9.2. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства
- •9.3. Формування системи світових інститутів збереження спадщини людства і їх основні документи
- •1. Примірна робоча програма навчальної дисципліни за вимогами (есТв)
- •Структурно-логічна схема вивчення дисципліни
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Зміст лекційного курсу змістовний модуль і. Теорія культури. Тема 1. Предмет та метод культурології. Основні поняття. Культурологія і природа. Місце дисципліни в системі сучасних наук.
- •Тема 2. Історичні етапи осмислення культури. Основні школи та концепції культурології
- •Тема 3. Українська культурологічна думка в системі загальноєвропейської культурної традиції.
- •Тема 4. Теоретичні засади сучасної типології культури.
- •Змістовний модуль II. Динаміка культури Тема 5. Культура і соціотехносфери в системі глобальних проблем сучасності
- •Тема 6. Основні сфери розвитку культури.
- •Тема 7. Тенденції культурного розвитку другої половини XX ст.
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст.
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства
- •Перелік семінарських та практичних занять. Тема 1. Розвиток наукових уявлень про культуру, її складові та функції у. Історичні етапи осмислення культури.
- •Тема 2. Класичні і сучасні концепції культури.
- •Тема 3. Становлення та розвиток української культурологічної думки.
- •Тема 4. Регіональна типологізація світової культури та основні етапи її розвитку
- •Тема 5. Культура і соціотехносфера в системі глобальних проблем сучасності
- •Тема 6, Основні сфери розвитку культури
- •Тема 7. Тенденції культурного розвитку другої половини XX ст.
- •Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст.
- •Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини як закономірний процес у розвитку світової спільноти. Поняття "культурна, природна спадщина", "культурні цінності".
- •Зміст самостійної роботи студентів Змістовний модуль 1.
- •Змістовний модуль 2.
- •Методичне забезпечення:
- •Орієнтовний перелік питань винесених на самостійну роботу
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам
- •Шкала оцінювання:
- •Література
- •Додаткова література
- •2. Методичні вказівки до написання творчої або професійно-орієнтованої роботи (модуль 2)
- •3. Теми рефератів та творчі завдання до поглибленого вивчення дисципліни Реферати
- •Творчі завдання
- •4. Короткий термінологічний словник
- •5. Список використаної та рекомендованої літератури
7.3. Кризові явища в культурі як флуктуації духовно-енергетичного поля
Однією з найважливіших сутностей духовно-енергетичного поля є віра (релігія, соціальна справедливість, комунізм і т.п.); Будь-яка віра сповідує свою мораль, переважно досить привабливу для індивідів. Наріжним каменем більшості вір є альтруїзм як основна форма життя індивідів у спільноті. Вчені вважають, що в генному коді-програмі людини закладено, що шлях до такої спільноти повинен бути мирним і безкровним. В іншому випадку спільнота не виживає. Переконливий приклад, марксистсько-ленінський "шлях до всезагального щастя" всипано трупами інакомислячих і недругів. Матеріалізм грунтується на помилковому твердженні про те, що буття визначає свідомість. Але якщо така аксіома вірна, то клас буржуазії, як клас з найбільш забезпеченим буттям, повинен бути і найбільш свідомим. Всередині даного класу повинен превалювати альтруїзм, а цього не спостерігається в дійсності. В дійсності саме буржуазний (класовий та індивідуальний) егоцентризм забезпечує високі темпи матеріально-технічного розвитку спільноти. І саме в цьому проявляється позитивізм егоцентризму.
229
Однак, слід пам'ятати, що в даний час вже немає смертельної небезпеки перенаселення планети, і темпи росту виробництва можуть бути знижені і скоректовані відповідно до темпів приросту населення для того, щоб більшою мірою потурбуватись про екологію, щоб не забруднювати повітряне, водне і навколоземне середовище, ставлячи цим самим під загрозу існування людства. Якщо на певній стадії егоцентризм врятував людство від "голодної смерті", за що людство повинне бути вдячне йому, то в даний час егоцентризм проявляється як негативна сутність в матеріальному вираженні. Що ж стосується його негативізму в духовному аспекті, то він був, є і буде негативною сутністю. Його позитивні матеріальні прояви жодним чином не змінюють його негативну сутність. Такі його прояви обумовлені необхідністю реалізації внутрішнього розвитку через єдність і боротьбу протилежностей. Тобто протягом цього періоду розвитку, егоцентризм був дещо "виправданий" альтруїзмом. Неусвідомленим, але все ж альтруїзмом.
Флуктуації духовно-енергетичного поля, що викликають у фізичному полі видимі зміни і сприймаються нами як кризові явища в культурі, можуть викликатися різними причинами, що проявляються у фізичному полі. На першому місці серед цих причин стоять спроби примусових якісних і кількісних змін духовно-енергетичних сутностей у віртуальному полі. У фізичному просторі це проявляється у вигляді революцій, війн, бунтів і повстань, пов'язаних з кровопролиттям, смертю, з хворобами і розрухою. Але швидка, стрибкоподібна зміна духовно-енергетичних сутностей неможлива без "хірургічної" зміни генної духовної програми. А така зміна можлива тільки в певному стані під дією "гіпнозу", що має обмежений термін дії. Тому будь-які спроби зміни духовно-енергетичного поля можуть призвести не тільки до "разових" його флуктуацій, але Й ДО зміни "гена" розвитку людства. Флуктуації у фізичному полі можуть призвести до "переходу" на дорогу, що веде у прірву. Так, Жовтнева Соціалістична революція, переслідуючи добрі цілі, примусово змінила матеріально-соціальні відносини, але не змогла змінити духовно-енергетичної сутності, а тільки здійснила флуктуації в духовно-енергетичному полі. Але внутрішні сили, що керуються геном-програмою розвитку спільноти в духовно-енергетичному полі, прагнуть погасити флуктуації, повернути систему до початкового стану (стану рівноваги). І, як результат, у фізичному полі "першої у світі соціалістичної держави"
230
протягом всього часу її існування відбувається опір "ворожих класів", включаючи проповідників релігійної моралі, а пізніше - усіх дисидентських течій. Неможливість примусово - революційно змінити сутності духовно-енергетичного поля призвела до спотвореної подвійної моралі: державної, висловлюваної вголос на різноманітних зібраннях (мітинги, святкові паради і т.п.), і побутової, використовуваної в усіх інших випадках. Причому з плином часу така подвійна мораль охоплювала все ширші верстви не тільки населення, але і правлячої верхівки. Це результат "заспокоєння флуктуацій" духовно-енергетичного поля. Узагальнюючи можна сказати, що свідомість будь-якої спільноти силоміць включеної в нове енергетичне поле буде "намагатись повернутись на вихідні позиції'".
Революційна флуктуація духовно-енергетичного поля Російської Імперії перш за все відобразилась на культурі, оскільки культура - це і є стан духовно-енергетичного поля спільноти. І якщо в цьому полі відбувається флуктуація, то у фізичному полі настає криза. Флуктуації духовно-енергетичного поля:
> зменшують глибину духовно-енергетичної ями, всередині якої знаходиться змістовний духовний потенціал спільноти;
> знижують захисний духовний бар'єр, що виявляє себе у фізичному полі у вигляді моралі.
Захисний духовно-енергетичний бар'єр стає настільки низьким, що вбивство собі подібних ідеологічних противників не тільки дозволяється, але й спонукається законами (державною мораллю). Це також одна з причин чому релігія зі своєю миролюбною мораллю представляла антагонізм радянській владі, чому релігію разом з її апологетами "випалювали гартованим залізом".
Весь період радянської влади в Російській імперії керівництво країни намагалося силою змінити сутності духовно-енергетичного поля, перебудувати свідомість спільноти на соціалістичний лад. Внутрішні "генетичні" закони виявились не підвладними новій моралі. Швидше за все, закони росту духовних сил, сутності духовно-енергетичного поля розвиваються у відповідності до програм, що містяться в духовному гені розвитку. Кризові явища радянського періоду проявились не тільки у подвійній спотвореній моралі, але і в інших сферах, таких, як: образотворче мистецтво (різноманітні модерністські течії), література (формалістські течії, соціалістичний реалізм), возвеличення
231
керівників, поклоніння "авторитетам", кар'єризм, наклепи та інші аморальні явища.
Як зазначалось вище, духовно-енергетичний програмний генний код, на відміну від морганівського спадкового генного коду; може змінюватись під впливом духовно-енергетичних сил, якщо ця зміна спрямована на підвищення позитивної духовної енергії. Під дією цих сил може змінюватися програма розвитку спільноти. А оскільки комуністична програма розвитку спільноти містила головну позитивну духовно-енергетичну сутність - альтруїзм, то в значної частини соціалістичної спільноти енергетичний потенціал альтруїзму дійсно зріс. У значної частини спільноти змінився програмний духовно-енергетичний ген (прискорився духовний розвиток індивіда). Але духовно-енергетичний ген спільноти продовжував чинити опір, і настав час, коли коливання, обумовлені революційною флуктуацією, майже заспокоїлись» і духовно-енергетичне поле спробувало повернутись до початкової рівноваги. Але, на відміну від фізичних систем, котрі релаксують до початкового стану (основного, що мало місце до флуктуації), збудження (флуктуація) духовно-енергетичного поля переводить його (поле) до нового основного стану, до якого духовно-енергетичне поле "повертається" після релаксації флуктуації. Це обумовлено тим, що після флуктуаційні коливання духовно-енергетичного поля викликають "резонанси", котрі можуть бути як позитивними, так і негативними» стабільними і нестабільними. Ці духовні "резонанси" змінюють структуру основного стану духовно-енергетичного поля. Духовно-енергетичне поле спільноти після флуктуації не може "повернутись" до початкового стану, оскільки воно розвивається, але не може увійти в стан, визначений геном розвитку на момент релаксації флуктуації. Релаксація (можливо не повна) флуктуації» що обумовила революцію 1917 року, призвела духовно-енергетичне поле спільноти СРСР до стану, що відобразився у фізичному полі як "перебудова" М.С.Горбачова. Але, так як ця перебудова знову пішла за революційним сценарієм, то в духовно-енергетичному полі виникли нові флуктуації, а у фізичному полі - нові кризові явища. Одним з найбільш значущих проявів кризи багатонаціональної пролетарської культури Радянського Союзу стало її зникнення. Сімдесятилітнє духовно-енергетичне багатонаціональне поле розпалось на складові. І це цілком закономірно, так як програми духовно-енергетичних генів національних
232
спільнот дуже стійкі, бо не існує таких духовно-енергетичних сил, котрі можуть їх змінити в напрямі, що не сприяє підвищенню позитивної духовної енергії національної спільноти. Будь-які духовно-енергетичні сили, що впливають на духовні гени національної спільноти, зменшують такі позитивні духовні сутності, як націоналізм, національний патріотизм, фольклор і побут, практично всю позитивну духовну енергію. Тому національні духовно-енергетичні поля і їх відображення у фізичних полях - національні культури, як вже зазначалось вище, є найбільш стійкими, найбільш консервативними. Протягом вікового пригнічення Російською імперією, а потім Радянською державою національні духовно-енергетичні поля, зберігаючи свій відносний "суверенітет"* намагались позбутися тих спотворень, що запозичувались ззовні, і повернутись на шляхи розвитку відповідно до генних програм національного розвитку. І нова революційна флуктуація духовно-енергетичного поля багатонаціональної спільноти настільки знизила захисний бар'єр цього поля, що національні духовно-енергетичні поля змогли подолати цей бар'єр і організувати власні поля у віртуальному просторі.
Духовно-енергетичне поле у віртуальному просторі єдине для усього Всесвіту, але кожна спільнота та індивід займають в ньому певний об'єм з відповідним набором генів розвитку. Причому з розвитком спільноти (індивіда) "об'єм" змінюється якісно і кількісно, а також змінюється його місцезнаходження". Як вже зазначалось, існують гени розвитку всього людства, націй, що формують держави, а також націй всередині держав, релігійних общин, професійних спілок, ідеологічних спільнот, спільнот по крові (родичів), включаючи сім'ю, та окремих індивідів. Ми не вказали таку спільноту як "клас" (буржуазія, робітники і т.п.). І не вказали ми його тому, що "класовий" духовно-енергетичний ген є нестабільним і має малий "час життя", оскільки класи не поділяються в духовно-енергетичному аспекті. Вони розрізняються тільки відносинами власності, а це більшою мірою фізичний стан, ніж духовний. Тому "класовий" ген "зітканий" з генів окремих індивідів. Генів-програм розвитку спільнота типу "багатонаціональна держава" не існує взагалі. Багатонаціональні утворення можливі тільки, як абсолютно рівноправні тимчасові союзи різних національних спільнот. Союзи, утворені для виконання певних завдань, досягнення певних цілей. Причому якісна і кількісна сутнісна структура духовно-енергетичних генів національних
233
спільнот, що входять в такий тимчасовий союз, повинна бути близькою, щоб стало можливим тимчасове утворення складного "багатонаціонального" гену. Такий ген є нестабільним і час його життя обмежений. Тому будь-які багатонаціональні об'єднання і союзи нестабільні. Всередині таких союзів постійно відчувається міжнаціональна напруга, що створює конфліктні ситуації.
В різних "об'ємах" духовно-енергетичного поля людства (цивілізації Землі) практично постійно виникають і затухають флуктуації, наслідком (в деяких випадках причиною) чого є різноманітні конфлікти (війни, перевороти, тероризм і т.п.), і реакція екосфери на негативні дії цивілізації (отруєння і забруднення оточуючого середовища, знищення флори і фауни, штучні землетруси при вибухах ядерних і термоядерних засобів і т.п.). Найчастіше ці "об'єми" відповідають державним утворенням (спільнотам). Крім флуктуації розпаду Радянського союзу, в якості прикладу можна привести флуктуації "зруйнованих хмарочосів", військові втручання в балканському регіоні, в арабському світі та багато інших. Реакція екосфери: збільшення кількості і сили повеней і землетрусів, посух, торнадо і цунамі в різних куточках Землі, підвищення середньорічної температури нашої планети, щораз нові інфекційні (вірусні) захворювання, що викликають епідемії і т.д.
'Резюме
Двадцять перше століття в культурі характеризується цілою палітрою напрямків її розвитку. Більшість з них виявились неочікуваними як для буденної свідомості, так і наукового аналізу. Теоретичні міркування з приводу їх оцінки знаходяться в стадії вироблення нових концепцій та теоретичних узагальнень.
Кожна нова епоха переосмислює обрії і зміст культури в рамках великого історичного часу. Зміна історичних її меж особливо інтенсивно відбувається тепер, в умовах нового соціального вибору, нового періоду державотворення в Європі Новий соціальний і культурний контекст впливає не тільки на характер змін в культурі сучасній, але й на оновлення, почасти і відродження значних сфер культури минулого часу, які в умовах посилення національної самосвідомості набувають нового змісту, збагачуються новими цінностями, соціально-значимими пріорітетами.
234
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. В чому полягає продуктивність застосування теорії модернізації
для аналізу процесів в сфері культури?
2. Охарактеризуйте ознаки соціокультурної модернізації?
3. Чи існує взаємозв'язок між глобалізацією і модернізацією у сфері
культури?
4. Які існують сучасні типи соціокул ьтурної модернізації?
5. Охарактеризуйте особливості соціокультурної реальності в Україні
і її риси.
6. Які соціальні причини формування субкультур?
7. Які важливіші ознаки характеризують субкультуру?
8. Чим характеризуються сучасні молодіжні субкультури?
9. Яку роль виконує мистецтво в організації субкультур?
10. Якими ознаками характеризується контркультура?
11. Які функції виконують субкультури в системі сучасної культури?
235