Тема 4. Теоретичні засади сучасної типології культури .................... 120

4.1. Типологія культури як наукова проблема................................................... 121

4.2. Історична типологія культури........................................................................... 124

4.3. Регіональна типологія культури....................................................................... 131

4.4. Українська культура на теренах Європейського культурного регіону .................... 141

4.5. Типологія за стилями в культурі..................................................................... 147

Тема 5. Культура і соціотеxiiосфера в системі глобальних проблем сучасності ......................................... 159

5.1. Глобальні проблеми і їх детермінанти....................................................... 160

5.2. Соціотехносфера: особливості розвитку................................................... 171

5.3. Культура як необхідна і достатня умова розв'язання глобальних проблем ..... 177

Тема 6. Основні сфери розвитку культури ........................... 183

6.1. Природа — необхідна умова творення культури в часі і просторі ....................... 184

6.2. Мистецтво як чуттєва сфера духовного сприйняття світу........... 187

6.3. Наука і світогляд: значення у висхідному розвитку цивілізації..... 196

6.4. Місце та особливості української культури XIX — XX ст. в художній сфері розвитку …………………………………………………... 201

РОЗДІЛ III. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Тема 7. Провідні тенденції сучасного культурного розвитку .............. 215

7.1. Теоретичні засади аналізу сучасних тенденцій розвитку культури ....................... 216

4

7.2. Субкультурна поліфонія другої половини XX ст..................................... 226

7.3. Кризові явища в культурі як флуктуації духовно-енергетичного поля ................... 229

Тема 8. Сучасна наука про особливості розвитку культури у XXI ст. 236

8.1. Теоретичні засади прогнозування культурного розвитку людства .......................... 237

8.2. Культура XXI ст. ........................................................................................................ 244

Тема 9. Збереження культурної і природної спадщини — загальноцивілізаційне завдання XXI ст. ........................................................ 255

9.1. Теоретичні засади проблеми............................................................................. 256

9.2. Збереження культурної і природної спадщини як об'єктивна соціально-історична тенденція в розвитку людства ........................... 259

9.3. Формування системи світових інститутів збереження спадщини людства і їх основні документи ..... 263

ДОВІДКОВИЙ РОЗДІЛ

Примірна робоча програма навчальної дисципліни "Культурологія" (за вимогами ECTS) ........................... 273

Методичні вказівки до написання творчої або професійно орієнтованої роботи .......... 273

Теми рефератів ................................................................................................................... 273

Термінологічний словник ............................................................................................... 273

Список використаної та рекомендованої літератури ..................................................... 273

5

Переднє слово

Наслідком розвитку людської цивілізації є культура людини, етносу народності, нації, загалом сучасної демократичної спільноти. Культура — це відстань, що відділяє Homo Sapiens від тваринного світу. Об'ємне, абстрактне поняття культури включає велику множину компонентів, серед яких і такі, як: культура мови, етика, естетика, релігія, спілкування тощо. Зрозуміло, що в різних індивідів, соціальних спільнот ці компоненти різні. Спільною залишається тенденція до оволодіння ними. Чим така тенденція є глибшою за змістом, визначальнішою за спрямованістю, тим духовно багатшими є індивіди, а з ними і вся соціальна спільнота. В полі культури не індивід є для суспільства, а суспільство, як форма організації індивідів, є для людини, яка повинна мати необхідні і достатні умови своєї самореалізації.

Якщо протягом кількох тисячоліть (до початку XIX ст.) самореалізація людини в полі культури відбувалася спонтанно в силу рівня її включеності у суспільне життя, то бурхливий розвиток продуктивних сил, що поставив під загрозу Існування людства, став вимагати наукового дослідження проблемі і вироблення загальнообов'язкових правил гри. Саме ці та ряд інших факторів сформували самостійний науковий напрям, що дістав назву "культурологія". Вона, доповнюючи суспільні та природничі науки, розкриває методологію дослідження культури.

Сьогодні курс культурології вивчається в більшості країн членів Євросоюзу. Йому притаманна структурна цілістність. Він є складовою тріади: філософія—соціологія — культурологія. Підручники і посібники з культурології, що видані за останні десять років в Україні і на теренах СНД, є різними як за структурою, так і за змістом. Автор дотримується наступної концепції: розкрити широку палітру проблем сучасної культурології як науки про культуру взагалі, та зберегти при цьому основні засади попереднього курсу "Української та зарубіжної культури", у викладанні якого на Україні сформувався висококваліфікований професорсько-викладацький колектив.

Апробація видання посібника "Культурологія", пропозиції та зауваження, які отримав автор з різних вузів України, свідчать про те, що студенти добре засвоюють складний теоретичний матеріал культурології на зрозумілому повсякденному культурному фоні. Тому

6

вивчення теоретичних проблем через призму хронологічного розвитку культури різних народів, цивілізацій, сучасної світової спільноти, на думку автора, є найбільш плідним.

Підручник зорієнтований на формування у студентів сучасного вербального апарату мислення, розкриває методологію організації наукового пошуку, орієнтує в сучасних тенденціях розвитку культури. Подача матеріалу побудована таким чином, щоб сформувати особис-тістне ставлення до культури, внутрішню потребу збагачувати свій культурний рівень.

У запропонованому підручнику реалізується ідея наскрізного екологічного виховання. Адже самореалізація людини відбувається в полі культури. Це поле є дуальним. На одному березі — все, що створила людина, а на іншому—жива і нежива природа, те, з чого творить людина. Течія життя і культури в цілому неможлива без єдності цих двох великих Начал. Зберегти довкілля — це, насамперед, зберегти саме людство. Тому в кожній із тем безпосередньо чи опосередковано ставиться наголос на означеній проблемі з таким розрахунком, щоб після вивчення курсу у молодої людини сформувалося власне системно-наукове уявлення про єдність природного і штучно створеного.

При підготовці підручника автор використав свої матеріали із навчального посібника "Теорія та історія світової і вітчизняної культури" — Курс лекцій за заг. ред. А. К. Бичко, з монографії "Україна: державність, політика, культура", з навчального посібника "Україна і позаєвропейський світ", з першого видання посібника "Культурологія", наукові публікації з окремих проблем розвитку культури, а також нормативні державні документи та рекомендації Міністерства освіти і науки України вимоги Болонської декларації.

Автор вдячний за цінні практичні зауваження і пропозиції висловлені рецензентами підручника: доктору філософських наук, проф. Бичко А. К. , доктору філософських наук, проф. Воловичу В. І. , доктору іст. наук, професору, член-кореспонденту НАН України Павлюку СП. , канд. іст. наук, доценту Ґонтар Т. О. , які сприяли поглибленому розкриттю окремих тем та логічному обгрунтуванню висновків.

Автор буде вдячний усім, хто зверне увагу на цей підручник, надішле пропозиції і конкретні зауваження щодо його вдосконалення. Адреса видавництва: 79063, м. Львів-63, а/с 5824.

7