- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Мірмекій
М ірмекій — невелике місто античного часу, руїни якого знаходяться у межах сучасного міста Керчі, на північній частині Керченської бухти, на так званому Карантинному мисі (вул. Московська).
Мис одержав назву від карантину, який розташовується в даній місцевості з 30-х рр. ХIХ ст. по 1927 р. Площа городища більше 6 га.
Античне місто, засноване іонійськими греками в середині VI століття до н.е. на березі Керченської протоки, що входила до складу Боспорського царства. Перше археологічне відкриття в городище було зроблено навесні 1834 г., коли карантинні матроси виявили великий мармуровий саркофаг з багатим скульптурним декором (зберігається в Ермітажі). Саркофаг датується II в. н.е. Подальші розкопки виявили тут два суміжні похоронні склепи, вирубаних у скелі. В одному з них був знайдений простий мармуровий саркофаг. Залишки сильно зруйнованих склепів можна оглянути на ділянці «Д». Систематичні розкопки Мірмекія почалися з 1934 р. Тут проводилися роботи Боспорської експедиції, яку довгий час очолював видатний радянський історик і археолог В. Ф. Гайдукевич. Потім розкопками керував Ю. А. Виноградов. За роки розкопок був виявлений численний археологічний матеріал, що характеризує різні сторони життя міста на всіх етапах його історії. Установлене, що Мірмекій існував близько 900 років (VI в. до н.е. — III в. н. е.). Він, як і більшість античних поселень Північного Причорномор’я, був заснований переселенцями з східно-іонійських грецьких міст-держав, скоріше всього, з Мілета. Якусь частину населення становили вихідці з тубільних племен Північного Причорномор’я й Прикубанья.
А рхеологічне дослідження городища Мірмекій ведеться починаючи з 1820 року з перервами. У 2002 році археологами на розкопках Мірмекія був знайдений скарб, що містить 723 бронзові монети, які датуються III століттям до нашої ери. У 2003 році в Мірмекії знайшли бронзовий глечик з 99 монетами V століття до нашої ери з м. Кизика, знайдений скарб назвали скарбом кизикинів.
До наших днів від античного міста Криму Мірмекія збереглися тільки залишки оборонних стін, виноробень і кладки стін прадавніх будинків, а також рибозасолювальні ванни римського часу. Античне місто Мірмекій є визначною історичною пам'яткою Криму.
Склеп 1891 року
С клеп 1891 року знаходиться в сучасній Керчі на вул. 1-я Нагорна, 29.
Антична цивілізація залишила на берегах Причорномор’я чимало унікальних пам’ятників, серед яких особливе місце займають похоронні склепи, прикрашені фрескової живописцю. Один з подібних склепів і був знайдений в 1891 році.
У Причорномор’я давньогрецькі писані похоронні склепи дуже рідкі. Виключення становить столиця Боспору (сучасна Керч), де їх було знайдено близько двох десятків.
6 серпня 1891 г. тут був відкритий писаний склеп (саме тому в багатьох джерелах він названий «Склеп 1891 року»). Дослідження за дорученням Імператорської Археологічної Комісії проводив Ю. А. Кулаковський. Склеп перебував у найближчому сусідстві із гробницею Анфестерія. Після опису й зняття малюнків п. Васильєвою вхід був знову засипаний.
Входом у склеп служить глибокий колодязь. Вхід у склеп був завалений великою й товстою кам'яною плитою. Похоронна камера висічена в глині й перекрита напівциліндричним зводом. При відкритті склеп знайдений був розграбованим, імовірно, через пробоїну в східній його стіні, через яку склеп, мабуть, відвідувався неодноразово; через неї ж досліджували його археологи. Одна із трун стояла, імовірно, на двох каменях, знайдених близько східної стіни в глибині камери. Основне зображення перебуває в люнеті на південній стіні напроти входу. Це цикл зображень, пов'язаний із загробним світом. Тут є стіна жертвопринесення – чоловік і жінка у вівтаря. Далі зображене дерево, по сторонах від нього танцююча жінка й олень, птах на гілці. Стіна виїзду вершників розміщена вище. Два павичі п’ють із вази. Ця декоративна сцена розміщена в центрі люнети.
Увесь розпис зроблений по дуже тонкому шару штукатурки, імовірно, клейовими фарбами. Контури фігур спочатку наносилися на штукатурку гострим знаряддям, потім позначалися товстими одноколірними лініями, після чого дана фігура або частина її заповнювалася суцільною фарбою. Робота груба й варварська, але за нею видна стара школа й тонка майстерність. Живопис склепу носить умовний, ієратичний характер, фігури зображені в нерухливих, строго фронтальних позах, трактовані плоскісно, живопис строго підкорена архітектурі склепу.
Гробниця перебувала на пустирі. Завдяки сприянню керченського жителя Цибульського в 1908 р. гробниця надійшла у власність Імператорської Археологічної Комісії, потім під відомство Керченського Музею.