- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Керч в епоху ранніх спартокидів
У 438 році до н.е., після сорокадворічного правління родини Археанактидів, до влади прийшов Спарток. Поява на Боспорі сильної і єдиної влади в руках енергійного і талановитого її носія була вирішальним моментом в історії східних грецьких причорноморських колоній. Воно створювало тут силу, що згодом стала центром об’єднання всіх греків Боспору і Приазов’я.
IV століття стало періодом найвищого розквіту Боспору. При Спартокидах були підкорені міста Німфей, Киммерій та Феодосія і ряд племен, що мешкали на Керченському і Таманському півостровах і в басейні Кубані, розгромлені пірати Чорноморського узбережжя Кавказу та Криму до бухти Сюмболон (нині — це Балаклава), приєднані їх терени і створена значна протоелліністична греко-варварська держава. Міста оббудовуються величними оборонними стінами, у них зростають храми, будуються театри і площі. Храми прикрашаються статуями, інколи зроблені першокласними грецькими майстрами. На Боспорі працюють свої письменники, історики, ритори, філософи, поети, розвиваються мистецтва і ремесла. У цей час створюється і досягає найвищого розквіту школа торевтів (мистецтво рельєфної обробки художніх виробів з каменю). Про багатство державної казни в цей період свідчить рання (близько 375 р. до н. е.) поява місцевої золотої монети — знаменитих пантікапейських статерів.
З східної і південної сторін місто спускалося по схилу гори, кордони його тут не зовсім ясні. У IV столітті до н. е. Пантікапей оббудовується оборонними стінами. Стінами ж виділяється акрополь на східному плато Першого крісла. Розкопками виявлені храм і багата будівля — можливо, палац. Матеріали розкопок свідчать про благоустрій і високий санітарний рівень столиці Боспора.
У кожному місті греки будували розкішні театри. За літературними джерелами відомо, що при Левконі I у Пантікапеї був театр. Це підтверджує і знахідка на розкопках мармурового театрального крісла IV століття до н. е. аттічної роботи.
Керч в епоху еллінізму
У другій чверті — середині III століття до н. е. Боспорське царство переживає гостру фінансову кризу, скорочується об'єм вивозу пшениці на середземноморські ринки, що, проте, не приводить до занепаду і застою економіки. У боспорських містах в епоху еллінізму спостерігалося будівництво приватних і суспільних будівель, що само по собі говорить про високий рівень матеріального виробництва і добробут населення. Втрата традиційних ринків збуту сільськогосподарської продукції компенсувалася діяльністю ремісничих майстерень. Їх робота централізовано контролювалася і управлялася царською владою.
Наприкінці II століття до н. е. в результаті династичного перевороту, який очолював Савмак (ймовірно, виховувався при дворі Перісада V), династія Спартокидів припинила своє існування. Після придушення перевороту військами понтійського царя Мітрідата VI Євпатора під командуванням Діофанта в 106 році до н.е. Боспор переходить під владу Понта.
I століття до н.е. характеризується практично безперервними війнами і династичними переворотами. Так, в 63 році до н. е. боспорські міста встали на сторону повсталого проти батька сина Мітрідата Фарнака II, якого у свою чергу було змінено в 47 році до н. е. Асандром, правління якого (до 17 року до н. е.) стало часом відносної стабілізації. За повідомленням Страбона, побудований Асандром вал, що захищав землеробські райони від набігів кочівників, тягнувся на 360 стадій і був укріплений багаточисельними баштами. Проте дійсне процвітання культурного і господарського життя Боспору починається при його синові Аспурзі (7-38 р. н. е.).
Впродовж всього цього періоду на Боспорі ведеться потужне фортифікаційне будівництво. З середини III століття до н. е. його хора починає різко мінятися. Археологічно в шарі цього часу прослідили сліди найбільших руйнувань практично у всіх поселеннях і містах Боспору. На місці раніше існуючих сіл або в безпосередній від них близькості на вершинах горбів, в місцях, зручних для оборони, виникають укріплені садиби. Неукріплені села до II століття практично зникають. Класичні типи подібних садиб розкриті в Ново-Отрадному, на поселенні Героївка в самому місті та на Таманському півострові.
У середині III століття на знівельованих руїнах ранніх будівель був заново побудований Порфмій. Нове місто було споруджене по єдиному регулярному плану і орієнтоване строго за сторонами світу. Він був оточений оборонною стіною, побудованою одночасно з міськими кварталами.
Не дивлячись на всі потрясіння, Пантікапей продовжував залишатися найбільшим і найбільш багатим містом Північного Причорномор’я. Будівництво молу, що захищав порт, відноситься до цього періоду, оскільки саме в цей час подібні споруди виникають в інших центрах античного світу. На вершині гори розширюється і зміцнюється акрополь. На захід від Першого крісла (де знаходився акрополь раннього часу) будується потужна стіна з бастіонами. Археологічно її траса просліджена на Центральних розкопках. Нове зміцнення перекриває фундамент розібраного в III столітті до н. е. античного храму. У I столітті до н. е. усередині цих стін на місці занедбалої будівлі палацу будуються казарми. При Асандрі на вершині Першого крісла будується потужний форт — Цитадель. Ймовірно, подібні форти виникають на інших командних висотах Пантікапея — на Скелястому виступі і Другому кріслі (залишки якихось укріплень тут бачив П. Дюбрюкс).
На думку В. П. Толстікова, укріплені садиби і бастіони Тірітакського і Узунларського валів, були зв’язані системою димової сигналізації. Можливо, територія Боспору на якийсь час сильно скоротилася, оскільки більшість виявлених садиб II століття до н.е. групуються в північно-східній частині півострова, обмеженою Тірітакським валом і хребтом Юз-Оба, уздовж якого Дюбрюкс бачив сліди укріплень.