- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Сучасна Керч
Протягом усієї історії міста важливу роль у його житті відіграв рибний промисел, і в цей час значна частина населення Керчі зайнята роботою на підприємствах рибного господарства.
Після розпаду Радянського Союзу й переходу на ринкову економіку металургійна й суднобудівна галузі прийшли в занепад. Камиш-Бурунський залізорудний комбінат був зупинений і зараз практично повністю знищений. Були зупинені й закриті ряд інших великих підприємств міста. Потужність суднобудівного заводу «Залів» скоротилася в кілька десятків раз.
Приємна обставина — із занепадом промисловості поліпшується екологічна ситуація. Стоїть питання про те, щоб дати Керчі статус курортного міста. Керч включена в міжнародну програму ЮНЕСКО «Шовковий шлях».
У 2004 була пущена перша в місті тролейбусна лінія, проектування якої було почато ще в 70-х роках XX століття. У 2007 році, на день міста, була запущена друга черга тролейбусної лінії, що з’єднала кільце на Ворошилова й завод ім. Войкова. У 2009 році закінчилося будівництво третьої черги тролейбусного руху, яка з’єднала автовокзал із залізничним вокзалом.
Зараз у місті діють різні культурні центри ДК ім. Войкова, Міський центр дитячої творчості, Культурний центр ім. Богатикова, Таврика, ДК Корабел, Картинна галерея, кінотеатр «Україна», театр ім. О. С. Пушкіна та ін.
Театр у Керчі з’явився до Кримської війни й проіснував до 1939 року. На жаль, про його діяльності відомо дуже мало. Розміщався він на одній з вулиць, що примикають до вулиці 23 Травня. У будинку театру було 3 поверху з 15 рядами партеру, ложами, бельетаж і гальоркою, буфетом і фойє. Керівником театральної трупи в період 30-е роки був Борис Дмитрович Орловський.
У репертуарі театру 1934 р. була п’єса Островського «Безприданниця», С. Колкова «Легка людина», в 1934/5 п’єса А. Бурштейна «Продовження випливає» (про фашистську Німеччину), п’єса І. Кочерги «Годинникар і курка», яка йшла в театрі за назвою «Майстри часу», при цьому виділялася гра артистів: Болотиної, Самарина, Орловського, Беккаревича в ролі хірурга Платона Кречета.
У Керченському театрі відіграли актори: Дина Іванівна Динтан (Танська), Ілларій Казимирович Глушарін, Павло Абрамович Гарянов, Еммануїл Самбилович Далматов, Кэтти Юріївна Долорес, Фаїна Георгіївна (Григоорьївна) Раневська (уроджена Фаїна Гиршевна Фельдман).
Спроби відродити театр в 1960-х роках не увінчалися успіхом, побудований будинок театру не має власної трупи і дотепер.
З а останніми історичних свідченнями у найдавнішім місті Пантікапеї, був театр. Колись учені заперечували цей факт, але численні знахідки — підстава мармурового театрального крісла, маски, статуетки Діоніса, покровитель театру — підтвердили перші припущення про знаходження в місті театру. Крім того, збереглися свідчення про гастролі в Пантікапеї знаменитого в Прадавній Елладі кифареда Аристоника.
Не дивно, що через століття, після світанку грецького мистецтва в Північному Причорномор’ї, фестиваль «Боспорські агони» народився саме в Керчі. У 1999 році був проведений перший фестиваль, що об’єднав театралів, художників, хореографів і музикантів. Знамениті театрали, критики й режисери Росії й України укладають програму фестивалів, стають членами журі й проводять майстер-класи для молодих колективів.
Д ійство фестивалю проводиться в дусі й традиціях давньогрецьких святкувань на честь Діоніса. Щорічні конкурси, спектаклі й виставки швидко розширилися настільки, що знаменитих мітрідатських сходів, керченських театрів і палаців культури стало для них мало. Сьогодні дії фестивалю розкинулися по всьому Криму, «Боспорські агони» стали унікальною виставою в Керчі, Ялті, Євпаторії, Севастополі.
Червень-Липень — місяці, коли кожний може доторкнутися до прадавнього мистецтва, перейнятися театральними спектаклями на амфітеатрі Херсонеса й у Євпаторії, музикою на набережних ПБК, відвідати відкриття й закриття фестивалів на Мітрідатських сходах у Керчі. «Боспорські агони» урочисто починаються й закінчуються виставами за участю грецьких богів, свято шанованих у Пантікапеї — Деметра, Дионис, Апполон, і чарівним феєрверком у південнім літньому небі.
Незважаючи на свою багатовікову історію, Керч називають вічно молодим містом. Це ми бачимо в його оновлених вулицях, скверах і площах, в жителях міста. У Керчі багато робиться для всебічного розвитку підростаючого покоління. Тут щорічно проводяться фестивалі, конкурси, концерти, у яких активно беруть участь діти й дорослі з багатьох міст України, Росії, Білорусії, Молдови, Наддністрянщини.
Двадцять років тому в Керчі проводився фестиваль-конкурс «Пісні над протокою», який збирав кращі вокальні колективи й ВІА Радянського Союзу. Над протокою звучали пісні про улюблених, про Родину, про ратний подвиг нашого народу. Хочеться повернути колишню славу Керчі - пісенної, Керчі - талановитої. Тому з’являються нові фестивалі, конкурси. Наприклад: Фестиваль «Кришталевий голос Пантікапея», фестиваль мистецтв «Кіммерійські зорі» має три напрямки: вокал, хореографія й оригінальний жанр проходять у Керчі під патронатом Міністерства культури й мистецтв України й АР Крим і Керченського міського виконавчого комітету.
Багато уваги приділяється культурному вихованню дітей, у місті діють різні навчальні заклади: Керченська дитяча музикальна школа № 1, № 2 — Тут діти, що вчаться у звичайних загальноосвітніх школах, додатково одержують музичні знання й навичка, навчаються грі на музичному інструменті, співу, основним музично-теоретичним дисциплінам, вивчають історію музики; «Ліцей Мистецтв», навчально-виховний комплекс – Республіканський навчальний заклад «Керченський навчально-виховний комплекс-інтернат-ліцей мистецтв Міністерства освіти й науки Автономної Республіки Крим»; «Дитяча школа мистецтв ім. Р. В. Сердюка» – У джерел створення Дитячої школи мистецтв були міські дитячі школи: музична № 3 і художня. У 1959 році музична школа, розширюючи діапазон свого впливу, відкрила філію, що стала в 1960 році самостійною установою – вечернею музичною школою, а з 1979 року – Дитячою музичною школою № 3.
У 1989 році будинок колишнього Ленінського райвиконкому був переданий ДМШ № 3, де розмістилася єдина в місті дитяча художня школа, створена в 1974 році зусиллями заслуженого художника України скульптора Романа Сердюка. Після смерті Р. В. Сердюка школі було привласнено його ім’я.
8 травня 1996 року ухвалене рішення виконавчого комітету Керченської міськради про об’єднання ДМШ № 3 і ДХШ у Дитячу школу мистецтв ім. Р. В. Сердюка. Першим директором був призначений Віктор Молчанов, якій зробив вагомий внесок у створення нової установи, у розв’язок повсякденно виникаючих питань господарського й організаційного характеру.
Його справа продовжили Юрій Бєляєв, що створив хореографічне відділення, і Георгій Бєлозерець, що згуртував шкільний колектив.
Школа розкрила свій творчий потенціал, щорічно підтверджуючи високий рівень навчання перемогами на Республіканських, Всеукраїнських, Міжнародних фестивалях, конкурсах, виставках. За ці роки створені творчі колективи, які зробили значний внесок у розвиток просвітницької концертної діяльності міста: оркестр народних інструментів і ансамбль «Юність» під керуванням Е. С. Павловського, струнний квінтет викладачів під керуванням В. Пигуренко, духовий оркестр під керуванням А. Веренича, оркестр народних інструментів під керуванням Є. Десятова, естрадний оркестр і «Синтез-джаз-бенд» під керуванням Ю. Клименко. За час існування музичного й художнього відділення було випущено 1400 музикантів і більш 1200 юних художників. Найбільш талановиті учні продовжують свій утвір у творчих середніх і вищих навчальних закладах України й Росії.
Перше й поки єдине в місті навчальний заклад, що дає початкова театральна освіта в системі навчальних закладів Міністерства культури Криму, у якім уперше застосоване комплексне навчання.
Крім спеціальних предметів – майстерність актора, сценічна мова й історія театру, учні освоюють сценічний рух і музичну літературу.
У цей час школа живе в напруженому творчому ритмі. На 4-х відділеннях понад 700 учнів одержують класична освіта, що так високо цінується в усьому світі.