- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Києво-Печерська лавра
У Х-ХІ ст. активно розвивалося кам’яне храмове будівництво. Аналіз літописних свідчень дозволив дослідникам зробити висновок, що першою кам’яною світською спорудою в Києві був імовірно, палац княгині Ольги. Першою кам’яною церковною спорудою Київської Русі вважається Десятинна церква, збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира».
Д есятинна церква. Реконструкція північного боку
Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів. Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.
У середині ХІ ст. будуються Софійські собори у Києві, Новгороді, Полоцьку, Успенський собор Києво-Печерської лаври. Найбільш відома Свята Софія у Києві, збудована Ярославом Мудрим за зразком візантійського собору.
Софійський собор у Києві (реконструкція і сучасний вигляд)
3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
Собори прикрашалися фресками на побутову тематику (полювання на диких тварин, народні гуляння, ігри скоморохів тощо). Техніка фрескового живопису була складною, фарби наносилися на мокру штукатурку, що робило їх дуже міцними. Храми прикрашалися також мозаїкою, техніка якої була привезена з Візантії. Зображення складалося за допомогою
кубиків смальти (сплав свинця зі склом) або каменю. Спору джувалися також ворота (Батиєві – Х ст., Золоті – ХІ ст.).
М озаїка Марії-Оранти в Софійському соборі
Мозаїка Христа
-Пантократора в Софійському соборі в Києві
Богоматерь Велика Панагія (пр. 1114 р.)
Визначним здобутком мистецтва Київської Русі є іконопис. Ікони були першими творами станкового живопису. Проте ікона — це не просто картина. Це предмет релігійного культу, перед яким віруюча людина молиться Ісусу Христу, Богоматері, святим. На іконах зображений, як правило, один образ.
Кольори, які використовуються в іконописі, мають певне значення. Найвище місце за своїм значенням займає золотий або жовтий, який символізує Царство небесне. Чим ближче до золотого був розташований на іконі інший колір, тим він є вагомішим. Білий колір означає Преображення Господнє — той стан, коли земна людська природа перетворюється на вищу, духовну. Синій символізує небеса, а блакитний і зелений — усе земне. Пурпурний колір використовують для зображення царської влади. Червоний мав два значення: божественної енергії, життєдайної сили і перемоги, а також зображення святих мучеників, які пролили свою кров за віру Христову. Єдиним кольором, що мав негативне значення, уважався чорний. Він символізував скорботу або пекло. На іконах його намагалися використовувати дуже рідко.
Такі майстри, як Аліпій і Григорій, навчалися у візантійських майстрів і створювали самостійні яскраві шедеври церковного живопису. Наприклад, Аліпій створив велику ікону «Богоматір Велика Панагія». З ХІІ ст. виникають художні школи іконопису у Києві, Галицько-Волинському та у Володимиро-Суздальському князівствах.
У ХІ—ХІІІ ст. високого рівня досягло ювелірне мистецтво: срібні браслети, каблучки, намиста та інші прикраси. Використовувалася різна техніка обробки коштовних металів: зернь, чернь, інкрустація, філігрань, емаль.