Питання для самоконтролю

1. Хто заснував місто Київ?

2. Коли розпочалося хрещення Русі Володимиром? Як відбулося хрещення Київської Русі?

3. Що таке «Руська правда»?

4. До якого століття належать перші повідомлення про наявність власної писемності у східних слов’ян?

5. Що таке кирилиця?

6. Кого на Русі називали скоморохами? Як ставилася до скоморохів православна церква?

7. Яку назву мала перша кам’яна церква на Русі?

8. Що таке мозаїка? Що таке фреска?

9. Яку роль для вивчення духовного життя Київської Русі відіграє усна народна та музична творчість?

10. Де на Русі можна було здобути освіту?

11. Яку роль відігравали бібліотеки в розвитку освіти?

12. Які різновиди народної творчості мали поширення на Русі?

13. Назвіть основні книжкові пам’ятки Київської Русі другої половини ХІ — початку ХІІІ ст.

14. Назвіть видатні пам’ятки архітектури Русі другої половини ХІ — початку ХІІІ ст., які збереглися до нашого часу.

15. Які особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства?

16. Назвіть найвідоміші архітектурні пам’ятки Галицько-Волинського князівства. Які з них збереглися до наших днів?

17. Які жанри образотворчого мистецтва отримали розвиток у Галицько-Волинському князівстві?

ТЕМА 4

Культура України хvі – хvіі ст.

Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.

ПЛАН

4.1. Особливості української культури ХІV – ХVІІ ст.

4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти.

4.1.2. Полемічна література ХVІ ст.

2. Козацтво як явище історії та культури.

   1. Культура козацької доби (1648-1781рр.).

   2. Освіта і наука. Києво-Могнлянська академія.

   3. Передумови формування українського театру.

   4. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики.

   5. Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи.

   6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко.

   7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва.

1. Особливості української культури хvі – хvіі ст.

Розвиток української культури проходив в складних суперечливих умовах, коли Україна знаходилась під владою іноземних держав і до середини XVII ст. не мала власної державності. Але І в цей час українська культура мала тісні взаємозв’язки з культурою Польщі. Росії. Чехії, зазнала активних впливів європейських культурних процесів, пов’язаних з добою Відродження, але оберігала власну самобутність та неперервність у розвитку з давньоруською культурою.

4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. освіта в Україні стає одним із найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності. Діяльність, що її започаткували і розгорнули в цей час братства на ниві освіти, науки, книгодрукування, дає право віднести їх до громадських організацій нового, ренесансного зразка.

Братства — це всестанові, загальнонаціональні організації, що створювались навколо церкви, сприяючи культурно-національному відродженню. Це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні, станові права українців. їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у становленні громадянського суспільства, його етнонаціональної консолідації, у підвищенні рівня освіти та культури.

Здавна в Україні існувало домашнє (сімейне) виховання та навчання дітей, зароджуються школи початкової грамоти при церквах та монастирях, У 1546 р у м. Львові виникає перша приватна школа, а в 1578 р. у м. Острог була заснована перша вища школа, відома під назвою Острозька академія (греко-слов’янська школа). Ця школа існувала на кошт князя Костянтина Острозького. Першим ректором цієї школи став учений і просвітитель Герасим Смотрицький.

В асиль-Костянтин, князь Острозький.

Портрет кінця ХVI ст.

Навчання тут здійснювалося за поширеною в Європі системою «семи вільних мистецтв», яка поділялася на граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію. Особлива увага приділялася вивченню слов’янської мов. Старослов’янська мова утверджувалася як засіб боротьби проти національно-релігійного гноблення, запорука чистоти православної віри й самозбереження національної культури.

Об’єднуючи освічених міщан та шляхтичів, братства розуміли необхідність розвитку української науки й літератури і залучали до своїх установ діячів культури з різних частин України. Саме при братствах почали свою діяльність найвизначніші представники української культури кінця XVI — початку XVII ст. Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Транквіліон Ставровецький, Іов Борецький та ін. Усі вони як тогочасні керівники братств є типовими людьми Відродження. Це яскраві, багатогранні індивідуальності, водночас — керівники суспільного руху та культурні діячі широкого діапазону — учителі, вчені, письменники.

Бувша будівля братської школи.

Худ. Ф. Ковалишин. 1902

Найстарішим і найвпливовішим було Львівське Успенське братство, розквіт діяльності якого припадає на 80-і роки XVI ст. Від 1585 р. його покровителем став князь К. Острозький, а згодом — князі Вишенські, Ружинські, Потоцькі, а також заможні купці та ремісники, зокрема Костянтин Корн, який заповідав львівському братству 4 тис. золотих. Усього в братській скарбниці в той час була досить значна сума — близько 50 тис. золотих.

Організаційне оформлення Львівського Успенського братства в 1585 р. збіглося із заснуванням школи та викупом друкарні в Івана Федорова з метою забезпечення її навчальними підручниками. Львівська братська школа — це був перший в Україні утримуваний на громадські кошти всестановий навчальний заклад, у якому початкове навчання поєднувалося зі школою вищого типу. Успенське братство підняло свою школу на такий щабель, що в перший період свого існування вона зайняла провідне місце серед українських навчальних закладів. Навчальна програма передбачала викладання предметів класичного тривіуму і квадривіуму, значна увага надавалася вивченню слов’янської граматики, грецької мови та латини. Знання останньої давало учням змогу знайомитися з досягненнями західноєвропейської науки та літератури. Організатори братської школи глибоко замислювалися над педагогічними проблемами і вирішували їх, на противагу єзуїтським школам, у демократичному, гуманістичному дусі.

Слідом за Львівською братською школою почали з´являтися навчальні заклади і в інших містах західноукраїнських земель та Правобережжя. Міщани розуміли потребу ґрунтовної освіти, тим більше, що в XVI ст. з-поміж них були вже високоосвічені люди. Луцьке братство також створило школу вищого типу, що стала культурним осередком усієї Волині. За зразками Львівської та Луцької шкіл діяли братські школи в Галичі, Рогатині, Комарному, Перемишлі, Ярославі, Межибожі, Холмі.

Н айсприятливіші умови для розвитку української освіти створилися в Києві, оскільки школи тут були під захистом козаків. Київська братська школа, заснована близько 1615—1616 pp., була створена одночасно з організацією Київського Богоявленського братства; це говорить про те, що для фундаторів братства і школи головним було саме створення школи. Школа перебувала під постійною опікою видатних політичних і культурних діячів України — Петра Сагайдачного, Петра Могили, Івана Борецького (пізніше — митрополита Іова Борецького), Мелетія Смотрицького, Касіяна Саковича та інших просвітителів, які взяли активну участь у її реформуванні в Києво-Могилянській колегіум (1632), що за своєю навчальною програмою був близьким до західноєвропейських університетів. Київський колегіум у першій половині XVII ст. став центром згуртування найкращих національних сил у науці, літературі, філософії.

Аллегория грамматики. Гравюра. «Грамматика словенска». Лаврентий Зизаний (Тустановский). Вильна, 1596 (РГБ)

Першими шкільними підручниками на Україні були «Адельоротес», «Граматика словенская», «Адельфотес» — граматика грецької мови видана 1591 р. у Львові.

Поруч з грецьким матеріалом дає слов’янські паралелі і спричинилася до розвитку граматичної термінології на Україні.

Найважливішою подією XVI ст. був початок книгодрукування в Україні. Першодрукарем був Швайпольт Фйоль. У 1491 р. надрукував перші видання кириловського шрифту — релігійні книги «Октоих» і «Часослов».

М елетій (Смотрицький). «Грамматики славенския правилное синтагма». Ев’є, 1619 (РГБ). Титульний лист

Мелетий (Смотрицкий). «Грамматики славенския правилное синтагма». Евье, 1619 (РГБ). Титульный лист

У 1573 р. тікаючи від переслідувань, в Україну прибуває з Москви до Львова книгодрукар Іван Федоров і його помічник Петро Мстиславець, де за допомогою братства засновує книгодрукарню і вже наступного 1574 р. видає перші в Україні друковані книги «Апостол», «Буквар». Книгодрукування почало поширюватись в Україні: книгодрукарні виникають в Острозі при Києво-Печерській Лаврі. Саме в м. Острог було вперше видано слов’янською мовою «Біблію».