Мелек-чесменский курган

М елек-чесменський курган розташований у центральній частині міста Керчі, на території міського автовокзалу.

Мелек-чесменський курган – пам’ятник похоронного зодчества періоду розквіту Боспорського царства. Подібного роду монументальні склепи-усипальниці будувала собі місцева знать. Курган одержав свою назву від річки, що протікає поруч – Мелек-Чесма, що в перекладі з тюркського означає «Царська річка».

Час спорудження кургану – IV в. до н.е. Пам’ятник складається з похоронної камери й ведучого в неї коридору (дромоса). Коридор, що веде в похоронну камеру викладено із гладко отесаних блоків. Вертикальна висота стіни дромоса – 2 метра. Із шостого ряду кладки починається перекриття, що складається із трьох рядів плит, що нависають одна над іншою. Центр зводу замкнуть однієї плитою. Дромос як би безпосередньо вливається в більш високу камеру: з’єднання його зводу з уступчастим перекриттям похоронної камери зроблений з більшою майстерністю. Висота гробниці в дромосі становить 3 м, у похоронній камері – 4 м. З’єднання пірамідального зводу камери із призматичним зводом дромосу утворюється за допомогою двох уступів у рядах плит, що замикають із другого ряду й трьох виступів стелі, що поступово піднімається в міру наближення його до похоронної камери.

Курган було відкрито 15 грудня 1858 р. директором Керченського музею старожитностей А. Е. Люценко. Гробниця виявилася пограбованою. У північно-західному куті похоронної камери археологи знайшли залишки кістяка дитини, біля них – чотири кам’яні плитки й кілька дощок від маленького дитячого саркофага, черепки алебастру й маленький витий бронзовий браслет, кінці якого закінчуються золотими з емалевою лускою змійками. У червні 1863 р., при подальшому дослідженні кургану, у північній його частини, у насипі, була виявлена надгробна плита-стела. На ній висічене рельєфне зображення жінки, одягненої в довгий хітон і плащ. Праворуч – фігурка служниці з піксидою (скринькою) у руках. На стелі вибитий напис: «Ма, теща Иосара, прощай». Датується надгробок I століттям н. е.

Царський курган

Ц ей унікальний курган розташований в 5 км від Керчі в селищі Аджимушкай. Висота кургану – 18,5 м, в окружності він – 250 м. У 1837 р. у ході розкопок була виявлена прекрасно збережена гробниця IV століття до н. е. Зовні курган оперізувала кам’яна стіна-крепида. Усередині курган складається з усипальниці й довгого, викладеного з рустованих плит коридору (дромоса – 36 м). Похоронна камера споруджена на скелі. У плані вона майже квадратна (4.39 х 4.23 м). Стіни складаються з 10 рядів кладки, на рівні 5-го ряду вони поступово переходять в уступчато-кільцевий купол. Висота камери майже 9 м.

Вхід у дромос перекривала поперечна стіна. Перехід квадратної камери в кругле в плані перекриття не має інших аналогій у всій античній архітектурі. Цей же прийом пізніше було використано при будівництві християнських культових пам’ятників. Якщо ви огляньтеся назад з камери гробниці, то виявите, що вихід видасться значно далі, чим відстань до гробниці зовні. Цей ефект досягався неоднаковою шириною й не паралельністю стін дромоса. Цілком імовірно, стародавні греки прагнули досягти цього ефекту спеціально: шлях у загробний мир близький, але вихід з нього видасться настільки далеким.

Усі блоки склепу й дромоса покладені насухо, без в’язкого розчину. У багатьох місцях на стінах збереглися сліди інструмента. Невеликі прямокутні пази в стінах – використовувалися будівельниками для балок і розпірок при спорудженні склепу. Після завершення будівництва всі ці гнізда були закладені кам’яними «пробками», які збереглися в декількох місцях.

Характерно, що з камери Царського кургану видний акрополь Пантікапея. Склеп і дромос перекривав насип, що складався з декількох шарів глини з водоростями, бутовим камінням. Така структура насипу охороняла її від розмивання атмосферними опадами.

Курган повністю був пограбований ще в стародавності, але рівень будівельної майстерності дає підстави припускати, що ця гробниця призначала для одного з боспорських царів, скоріше всього Левкону І ( 389-349 рр. до Р. Х.), при якому Боспор досяг могутності й економічного розквіту.

У перші століття існував хід від зводу дромоса в камеру, де перші християни влаштували місце для молінь. Від цього часу збереглися хрести й малюнки. Пізніше лаз був засипаний і забутий.

Порожня гробниця й сьогодні вражає своєю пишнотою, одночасно продовжує зберігати безліч загадок: тому вхід кургану орієнтований не так, як в інших курганах. Прилади показують порожнечу в південній стіні дромоса, стіни кургану можливо були завішані при похованні килимами.