- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Мелек-чесменский курган
М елек-чесменський курган розташований у центральній частині міста Керчі, на території міського автовокзалу.
Мелек-чесменський курган – пам’ятник похоронного зодчества періоду розквіту Боспорського царства. Подібного роду монументальні склепи-усипальниці будувала собі місцева знать. Курган одержав свою назву від річки, що протікає поруч – Мелек-Чесма, що в перекладі з тюркського означає «Царська річка».
Час спорудження кургану – IV в. до н.е. Пам’ятник складається з похоронної камери й ведучого в неї коридору (дромоса). Коридор, що веде в похоронну камеру викладено із гладко отесаних блоків. Вертикальна висота стіни дромоса – 2 метра. Із шостого ряду кладки починається перекриття, що складається із трьох рядів плит, що нависають одна над іншою. Центр зводу замкнуть однієї плитою. Дромос як би безпосередньо вливається в більш високу камеру: з’єднання його зводу з уступчастим перекриттям похоронної камери зроблений з більшою майстерністю. Висота гробниці в дромосі становить 3 м, у похоронній камері – 4 м. З’єднання пірамідального зводу камери із призматичним зводом дромосу утворюється за допомогою двох уступів у рядах плит, що замикають із другого ряду й трьох виступів стелі, що поступово піднімається в міру наближення його до похоронної камери.
Курган було відкрито 15 грудня 1858 р. директором Керченського музею старожитностей А. Е. Люценко. Гробниця виявилася пограбованою. У північно-західному куті похоронної камери археологи знайшли залишки кістяка дитини, біля них – чотири кам’яні плитки й кілька дощок від маленького дитячого саркофага, черепки алебастру й маленький витий бронзовий браслет, кінці якого закінчуються золотими з емалевою лускою змійками. У червні 1863 р., при подальшому дослідженні кургану, у північній його частини, у насипі, була виявлена надгробна плита-стела. На ній висічене рельєфне зображення жінки, одягненої в довгий хітон і плащ. Праворуч – фігурка служниці з піксидою (скринькою) у руках. На стелі вибитий напис: «Ма, теща Иосара, прощай». Датується надгробок I століттям н. е.
Царський курган
Ц ей унікальний курган розташований в 5 км від Керчі в селищі Аджимушкай. Висота кургану – 18,5 м, в окружності він – 250 м. У 1837 р. у ході розкопок була виявлена прекрасно збережена гробниця IV століття до н. е. Зовні курган оперізувала кам’яна стіна-крепида. Усередині курган складається з усипальниці й довгого, викладеного з рустованих плит коридору (дромоса – 36 м). Похоронна камера споруджена на скелі. У плані вона майже квадратна (4.39 х 4.23 м). Стіни складаються з 10 рядів кладки, на рівні 5-го ряду вони поступово переходять в уступчато-кільцевий купол. Висота камери майже 9 м.
Вхід у дромос перекривала поперечна стіна. Перехід квадратної камери в кругле в плані перекриття не має інших аналогій у всій античній архітектурі. Цей же прийом пізніше було використано при будівництві християнських культових пам’ятників. Якщо ви огляньтеся назад з камери гробниці, то виявите, що вихід видасться значно далі, чим відстань до гробниці зовні. Цей ефект досягався неоднаковою шириною й не паралельністю стін дромоса. Цілком імовірно, стародавні греки прагнули досягти цього ефекту спеціально: шлях у загробний мир близький, але вихід з нього видасться настільки далеким.
Усі блоки склепу й дромоса покладені насухо, без в’язкого розчину. У багатьох місцях на стінах збереглися сліди інструмента. Невеликі прямокутні пази в стінах – використовувалися будівельниками для балок і розпірок при спорудженні склепу. Після завершення будівництва всі ці гнізда були закладені кам’яними «пробками», які збереглися в декількох місцях.
Характерно, що з камери Царського кургану видний акрополь Пантікапея. Склеп і дромос перекривав насип, що складався з декількох шарів глини з водоростями, бутовим камінням. Така структура насипу охороняла її від розмивання атмосферними опадами.
Курган повністю був пограбований ще в стародавності, але рівень будівельної майстерності дає підстави припускати, що ця гробниця призначала для одного з боспорських царів, скоріше всього Левкону І ( 389-349 рр. до Р. Х.), при якому Боспор досяг могутності й економічного розквіту.
У перші століття існував хід від зводу дромоса в камеру, де перші християни влаштували місце для молінь. Від цього часу збереглися хрести й малюнки. Пізніше лаз був засипаний і забутий.
Порожня гробниця й сьогодні вражає своєю пишнотою, одночасно продовжує зберігати безліч загадок: тому вхід кургану орієнтований не так, як в інших курганах. Прилади показують порожнечу в південній стіні дромоса, стіни кургану можливо були завішані при похованні килимами.