- •Історія української культури конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури…………………………8
- •Тема 2. Стародавня культура східних слов’ян………………………….27
- •Тема 3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)……………………………………………………………………..64
- •Тема 4. Культура України хvі – хvіі ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст. ……………………………92
- •Тема 5. Українська культура хіх – початку хх ст. …………………124
- •Тема 6. Українська культура XX ст. ………………………………….176
- •Тема 7. Національно - культурне відродження України .……………208
- •Тема 8. Культура в умовах нової соціальної реальності……………..229
- •Передмова
- •Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище.
- •Періодизація розвитку української культури
- •1.2. Культура як суспільне явище
- •1.2.1. Поняття «культура», його сутність
- •1.2.2. Функції культури
- •1.3. Періодизація розвитку української культури
- •1.3.1. Походження національної культури
- •1.3.2. Українська культура як цілісна система
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2 Стародавня культура східних слов’ян План
- •2.1.1. Матерыальна та духовна культура стародавнього населення Украъни (палеолыт, мезолыт, неолыт, енеолыт). Феномен Трипільської культури
- •2.1.2. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).
- •Кіммерієць
- •Велика Скіфія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї
- •Вбрання скіфського царя та воєначальника
- •Українські землі в ііі-і ст. До н. Е.
- •Фібула. Нагайчинський курган. Крим
- •Характерні риси культури ранньослов’янського періоду. Зарубинецька та Черняхівська культури
- •Предмети черняхівської культури
- •2.2. Релігійні вірування та міфологія східнослов’янських племен
- •Питання для самоконтролю
- •Культура Київської Русі та
- •Галицько-Волинського князівства (х-хііі ст.)
- •Виникнення та розвиток Київської Русі
- •Вплив християнства на розвиток давньоруської культури
- •3.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу
- •3.3.1. Містобудування й архітектура
- •Києво-Печерська лавра
- •3.3.2. Скульптура, живопис, Декоративно-прикладне мистецтво
- •Давньоруські прикрас. Колти. Золото, емаль
- •С хіднослов’янські землеробські знаряддя
- •3.3.3. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література
- •Сторінка. «Остромирове Євангеліє»
- •Сторінка. «Руська правда»
- •3.3.4. Музичне мистецтво
- •Танці скоморохів. Малюнок із літопису
- •3.4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства
- •Питання для самоконтролю
- •Культура України хvі – хvіі ст.
- •Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
- •Особливості української культури хvі – хvіі ст.
- •4.1.1. Братства. Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література хvі ст.
- •Козацтво як явище історії та культури
- •В ійськова рада на Січі.
- •4.2.1. Культура козацької доби (1648-1781рр.)
- •Освіта і наука. Києво-Могилянська академія
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Створення професійної музики
- •Специфіка національного варіанта бароко в літературі. Козацькі літописи
- •Літопис Граб’янки
- •4.2.6. Архітектура періоду українського або «козацького» бароко
- •Храм Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
- •4.2.7. Еволюція образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Українська культура хіх – початку хх ст. План
- •Формування української національної самосвідомості. Українське національне відродження
- •Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії
- •О. О. Потебня
- •5.2.1. Розвиток освіти
- •Музейна справа в Україні
- •Тенденції розвитку української літератури
- •Образотворче мистецтво та архітектура
- •Музика. Драматургія і театр
- •М арко Лукич Кропивницький
- •Меценати та колекціонери
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 Українська культура XX ст. План
- •Основні етапи історії української культури XX ст.
- •Тенденції розвитку національної культури
- •6.2.1. Національна освіта та наука
- •6.2.2. Розвиток літературного процесу
- •6.2.3. Драматургія та театр. Музика. Кіномистецтво
- •6.2.4.Образотворче мистецтво та архітектура
- •М. Самокиш. В’їзд б. Хмельницького до Києва
- •Діячі української культури в еміграції
- •Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
- •Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7 Національно - культурне відродження України план
- •Культурні процеси в Україні після здобуття незалежності
- •Сучасний стан розвитку культури
- •1981 Р. Скульптор Петро Кулик
- •Сучасна масова культура
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8 Культура в умовах нової соціальної реальності план
- •Глобалізаційні процеси у суспільстві
- •Етнічна ідентичність
- •Українська діаспора
- •8.3.1 Духовна консолідація українців у діаспорі
- •Збереження етнонаціональної культури українцями в діаспорі
- •8.3.3 Художня культура української діаспори
- •Культура рідного краю
- •8.4.1. Містобудівна та культурна історія Керчі
- •Керч в доантичний період
- •Керч і античність
- •Керч в архаїчний період
- •Керч в епоху ранніх спартокидів
- •Керч в епоху еллінізму
- •Керч в римський час
- •Керч в середні віки
- •Російська Керч (кінець XVIII - початок XX століть)
- •Градоначальники Керчі в XIX столітті
- •Навчальні заклади дореволюційної Керчі
- •Радянський період історії Керчі
- •Сучасна Керч
- •8.4.2. Визначні пам’ятки Керчі
- •Гора Мітрідат
- •Керченський історико-археологічний музей
- •Фортеця Єні-Кале
- •Фортеця Керч
- •Мелек-чесменский курган
- •Царський курган
- •Склеп Деметри
- •Церква Іоанна Предтечі
- •Мірмекій
- •Склеп 1891 року
- •Тірітака
- •Порфмій
- •Музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень
- •Музей історії Ельтигенського десанту
- •Картинна галерея
- •Старовинні культові споруди
- •Мечеть Джума-Джамі (XVIII ст.)
- •Вірменська церква Рештакапетац - Святих Архангелів (хіх ст.)
- •Церква Олександра Невського (хіх ст.)
- •8.4.3. Видатні постаті міста Керчі
- •М ітрідатит
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
- •© Снігирьова Лілія Михайлівна
- •98309 М. Керч, вул. Орджонікідзе, 82
Тірітака
Д авньогрецьке місто Тірітака розташований у південній частині сучасної Керчі в 11 км від Пантікапея, на північному березі прадавньої морської затоки (у цей час осушена частина Чурбашського озера). Назва міста згадується Псевдо-Арріаном, Птолемеєм і Стефаном Візантійським. Згідно за Плінієм, у цьому місці було місто Дія. Професор В. Ф. Гайдукевич вважав, що «Дія» — назва Тірітакі в римський час, або ж «Дія» була на місці одного із двох поселень, відомих поблизу.
На думку В. Д. Блаватського, «Дія» — грецька назва міста, а «Тірітака» — місцева, що відноситься до найдавнішого догрецького поселення, яке передувало заснуванню грецького міста. Планомірні дослідження міста велися з 1932 р. Ю. Ю. Марті, М. М. Славіним, а з 1946 по 1967 рр. розкопками керував В. Ф. Гайдукевич. У 80-х роках розкопки проводили співробітники Керченського історико-археологічного музею. Місто було засноване іонійськими переселенцями в середині VI ст. до н. е. на місці поселення епохи пізньої бронзи. Місто має форму неправильного чотирикутника, гострим кутом зверненого до півдня. Площа городища близько 8,5 га.
У західній частині міста були розкопані залишки двох будинків другої половини VI ст. до н. е. Одне з них складалося із трьох приміщень. У V ст. до н. е. Тірітака була оточена оборонною стіною, при цьому західна торцева стіна першого будинку була включена в кріпосну стіну, а стіни другого архаїчного будинку були зруйновані. У південній частині городища були відкрито два ряди кладки оборонної стіни шириною 1,70 — 1,80 м. Стіна двопанцирна, з великих добре отесаних плит неправильної форми, з бутом посередині. Два інших відрізка цієї стіни шириною близько 2 м відкриті в західній частині. У кладці цієї ранньої стіни були використано дві кам’яні статуї другого тис. до н. е., що зберігаються зараз у Керченському лапідарії.
На рубежі IV і III ст. до н.е. міські стіни капітально перебудовуються. У південній частині городища розкопана ділянка стіни шириною 2,40 і 2,70 м з вежами. Основний масив стіни з бутового каменю, облицювальна кладка з великих плит шириною до 1 м з рустом на лицьовій стороні. Вежа I була складена насухо з великих квадратів вапняку й була південною точкою оборони міста. На північний схід від неї частково досліджена вежа III. Між ними був в’їзд у місто з вимосткою і залишками воріт. Вежа II прибудована впритул до оборонної стіни. У північно-західній стіні, біля трапецієподібної вежі IV, розташовувалися міські ворота. У північному куті міста відкрита західна оборонна стіна, її кутова вежа й відрізок північної кріпосної стіни.
У кутовій вежі виявлена чотирикутна амбразура висотою 0,15 м, шириною 0,24 м і стіна з рустованих плит на висоту до 2 м. Значно менше відомо про градоустрій Тірітаки. У південної кріпосної стіни відкрита брукована вулиця елліністичного періоду. У римський час вимостка була засипана. У центральній частині південного району міста розкопана вулиця шириною 4,80-5,30 м, вимощена щебенем й черепками. Уявлення про житло елліністичного часу показує кам'яний будинок III ст. до н.е. площею близько 40 кв. м із двома суміжними приміщеннями. Значно краще вивчені будівельні залишки перших століть нашої ери. У цей час виробництво солоної риби й рибальство стали головним заняттям жителів Тірітакі. Багато риби було потрібно для утримання в Малій Азії й Криму римських військ. Тірітака спеціалізувалася на виробництві червоної риби, судака, султанки, хамси, оселедці, тарані.