- •Навчальне видання Вітлінський Вальдемар Володимирович Наконечний Степан Ількович терещенко Тетяна Опанасівна математичне програмування
- •03680, М. Київ, просп. Перемоги, 54/1
- •Рекомендована література 245
- •1.1. Предмет курсу «математичне програмування»
- •Тема 1. Предмет, особливості та сфери застосування математичного програмування в економіці. Класифікація задач
- •Тема 9. Задачі динамічного програмування
- •Розділ 2
- •2.1. Загальна математична модель лінійного програмування
- •Приклад 2.1.
- •2.2. Форми запису задач лп
- •2.3. Геометрична інтерпретація злп
- •2.5. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •Задача 2.1.
- •Задача 2.2.
- •Задача 2.3.
- •Задача 2.4.
- •2.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.5.
- •Задача 2.6.
- •Задача 2.7.
- •Задача 2.8.
- •Задача 2.9.
- •Задача 2.35.
- •Задача 2.36.
- •§ 2.6. Симплексний метод розв’язування задач лп
- •Задача 2.41.
- •Задача 2.42.
- •Задача 2.43.
- •Задача 2.44.
- •2.6.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.45.
- •Задача 2.46.
- •Задача 2.47.
- •Задача 2.48.
- •Задача 2.49.
- •2 .8. Контрольні запитання
- •2.9. Теми рефератів
- •2 .10. Основні терміни та поняття
- •Тема 10. Моделі та методи стохастичного програмування
- •Тема 11. Елементи теорії ігор
- •Розділ 3 двоїстість у лінійному програмуванні
- •3.2. Теореми двоїстості
- •3.3. Навчальні завдання
- •Задача 3.1.
- •Задача 3.2.
- •Задача 3.3.
- •3 .6. Контрольні запитання
- •3 .7. Теми рефератів
- •4.1. Економічна інтерпретація двоїстої задачі
- •4.2. Навчальні завдання
- •Задача 4.1.
- •Задача 4.2.
- •Задача 4.3.
- •Задача 4.4.
- •Задача 4.5.
- •Задача 4.6.
- •Задача 4.7.
- •Задача 4.8.
- •Задача 4.9.
- •Задача 4.10.
- •Задача 4.11.
- •Задача 4.12.
- •Задача 4.13.
- •Задача 4.20.
- •Задача 4.21.
- •4.4. Заключні зауваження
- •5.2. Метод потенціалів
- •5.3. Навчальні завдання
- •Задача 5.1.
- •Задача 5.2.
- •Задача 5.3.
- •Задача 5.4.
- •Задача 5.37.
- •Задача 5.38.
- •Задача 5.39.
- •Задача 5.40.
- •5.5. Заключні зауваження
- •5.6. Контрольні запитання
- •5 .7. Теми рефератів
- •5 .8. Основні терміни та поняття
- •4.5. Контрольні запитання
- •4 .6. Теми рефератів
- •4 .7. Основні терміни та поняття
- •Розділ 6
- •6.1. Цілочислове програмування
- •6.1.1. Постановка задачі
- •6.1.2. Метод Гоморі
- •Задача 6.1.
- •6.1.3. Метод «віток і меж»
- •6.1.4. Приклади цілочислових економічних задач
- •Задача 6.2.
- •Задача 6.3.
- •Задача 6.4.
- •Задача 6.5.
- •Задача 6.6.
- •6.1.5. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.7.
- •Задача 6.8.
- •Задача 6.9.
- •Задача 6.10.
- •Задача 6.11.
- •Задача 6.11.
- •Задача 6.11.
- •2) Максимізації комплектів, до яких деталі входять відповідно 6.2. Дробово-лінійне програмування
- •6.2.1. Постановка задачі та алгоритм розв’язування
- •6.2.2. Приклади дробово-лінійних задач
- •Задача 6.14.
- •Задача 6.15.
- •Задача 6.16.
- •6.2.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.17.
- •Задача 6.18.
- •6.3. Нелінійне програмування
- •6.3.1. Постановка задачі
- •6.3.2. Труднощі розв’язування задач нелінійного програмування
- •6.3.3. Метод множників Лагранжа
- •Задача 6.19.
- •6.3.4. Приклади задач нелінійного програмування
- •Задача 6.20.
- •6.3.5. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.21.
- •Задача 6.22.
- •6.4. Динамічне програмування
- •6.4.2. Методика розв’язування динамічних задач
- •6.4.3. Приклади розв’язування динамічних задач
- •Задача 6.23.
- •Задача 6.24.
- •6.4.4. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.25.
- •Задача 6.26.
- •Задача 6.27.
- •Задача 6.28.
- •Задача 6.29.
- •Задача 6.30.
- •Задача 6.31.
- •Задача 6.32.
- •Задача 6.33.
- •6.5 Теорія ігор
- •6.5.1. Основні поняття теорії ігор
- •Задача 6.34.
- •Задача 6.35.
- •6.5.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.36.
- •6.6. Стохастичне програмування
- •6.6.1 Постановка задач і методи розв’язування
- •6.6.2. Приклади стохастичних економічних задач
- •Задача 6.37.
- •Задача 6.38.
- •Задача 6.39.
- •Задача 6.40.
- •Задача 6.41.
- •Задача 6.42.
- •Задача 6.43.
- •6.6.3. Приклади та завдання для самостійної роботи
- •Задача 6.44.
- •Задача 6.45.
- •Задача 6.46.
- •Задача 6.45.
- •Задача 6.46.
- •6.7. Заключні зауваження
- •6.8. Контрольні запитання
- •6 .9. Теми рефератів
- •6 .10. Основні терміни та поняття
Задача 5.4.
Виробниче об’єднання
складається з трьох філіалів А1,
А2,
А3, які
виготовляють однорідну продукцію в
кількості відповідно 1000,
1500 та 1200 од. на місяць. Ця продукція
відправляється на два склади D1,
D2
місткістю відповідно 2500 та 1200 од., а
потім — до п’яти споживачів B1,
B2,
…, B5,
попит яких становить відповідно 900, 700,
1000, 500 і 600 од. Вартість перевезення
одиниці продукції (в умовних одиницях)
від виробника на склад, а потім зі складів
— до споживачів наведено в таблицях.
A |
Вартість, ум. од., перевезення від виробника на склад |
|||||
D1 |
D2 |
|||||
А1 |
2 |
8 |
||||
А2 |
3 |
5 |
||||
А3 |
1 |
4 |
||||
Завод |
Вартість, ум. од., перевезення із складів до споживачів |
|||||
|
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
|
D1 |
1 |
3 |
8 |
5 |
4 |
|
D2 |
2 |
4 |
5 |
3 |
1 |
Крім того, за індивідуальними контрактами можливі також безпосередні поставки продукції з першого філіалу до другого споживача, а також з третього філіалу — до четвертого споживача. Вартість транспортування одиниці продукції за транзитним маршрутом А1B2 дорівнює 3 ум. од., а за маршрутом А3B4 — 4 ум. од. Перевезення продукції зі складу на склад неприпустиме.
Сформулювати поставлену задачу як транспортну з проміжними пунктами (двоетапну) та визначити її оптимальний план.
Розв’язування. У поставленій задачі кожний склад можна подати як вихідний пункт відправлення продукції і як пункт призначення. Тому вони відіграють роль і постачальника продукції, і її споживача.
Перевезення продукції безпосередньо від філіалів до споживачів (крім випадків, визначених в умові задачі), а також зі складу на склад блокується за допомогою досить великої вартості М.
Побудовану з урахуванням цього транспортну таблицю двоетапної задачі наведено далі.
A, D |
D, B |
ui |
||||||
D1 = 2500 |
D2 = 1200 |
В1 = 900 |
В2 = 700 |
В3 = = 1000 |
В4 = 500 |
В5 = 600 |
||
A1 = 1000 |
– 2 1000 |
8
|
M
|
3 0+ |
M
|
M
|
M
|
u1 = 0 |
A2 = 1500 |
3 300 |
5 1200 |
M
|
M
|
M
|
M
|
M
|
u2 = 1 |
A3 = 1200 |
1 1200 |
4
|
M
|
M
|
M
|
4 1 |
M
|
u3 = –1 |
D1 = 2500 |
0 2 + |
M
|
1 900 |
3 700– |
8 900 |
5 1 |
4
|
u4 = 0 |
D2 = 1200 |
M
|
0 1 |
2
|
4
|
5 100 |
3 500 |
1 600 |
u5 = –3 |
vj |
v1 = 2 |
v2 = 4 |
v3 = 1 |
v4 = 3 |
v5 = 8 |
v6 = 6 |
v7 = 4 |
|
Тому Z1 = 2 1000 + 3 300 + 5 1200 + 1 1200 + 1 900 + + 3 700 + 8 900 + 5 100 + 3 500 + 1 600 = 22 900 ум. од.
Зауважимо, що в клітинках D1D1 і D2D2 розміщується нульова вартість перевезення продукції. Це допускає можливість неповного використання складських приміщень у зв’язку з можливим транзитним транспортуванням продукції.
Поставлена транспортна задача є збалансованою, тобто
од.;
од.,
і тому немає потреби вводити фіктивного постачальника або споживача.
Перший опорний план транспортної задачі побудовано методом мінімальної вартості.
Перший опорний план задачі неоптимальний. Перехід від нього до другого плану виконуємо, заповнюючи порожню клітинку D1D1 згідно з побудованим циклом.
A, D |
D, B |
ui |
||||||
D1 = = 2500 |
D2 = = 1200 |
В1 = 900 |
В2 = 700 |
В3 = 1000 |
В4 = 500 |
В5 = 600 |
||
A1 = 1000 |
2 300 |
8
|
M
|
3 700 |
M
|
M
|
M
|
u1 = 2 |
A2 = 1500 |
3 300 |
5 1200 |
M
|
M
|
M
|
M
|
M
|
u2 = 3 |
A3 = 1200 |
1 –1200 |
4
|
M
|
M
|
M
|
4 3 |
M
|
u3 = 1 |
D1 = 2500 |
0 +700 |
M
|
1 900 |
3
|
8 900– |
5 1 |
4
|
u4 = 0 |
D2 = 1200 |
M
|
0
|
2
|
4
|
5 +100 |
3 500– |
1 600 |
u5 = = –3 |
vj |
v1 = 0 |
v2 = 2 |
v3 = 1 |
v4 = 1 |
v5 = 8 |
v6 = 6 |
v7 = 4 |
|
Тому Z1 = 2 300 + 3 700 + 3 300 + 5 1200 + 1 1200 + + 1 900 + 8 900 + 5 100 + 3 500 + 1 600 = 21 500 ум. од.
Таблиця, що відповідає третьому опорному плану задачі, має такий вигляд:
A, D |
D, B |
ui |
||||||
D1 = = 2500 |
D2 = = 1200 |
В1 = 900 |
В2 = 700 |
В3 = = 1000 |
В4 = 500 |
В5 = 600 |
||
A1 = 1000 |
2 300 |
8
|
M
|
3 700 |
M
|
M
|
M
|
u1 = 0 |
A2 = 1500 |
3 300 |
5 1200 |
M
|
M
|
M
|
M
|
M
|
u2 = 2 |
A3 = 1200 |
1 700 |
4
|
M
|
M
|
M
|
4 500 |
M
|
u3 = 3 |
D1 = = 2500 |
0 1200 |
M |
1 900 |
3
|
8 400 |
5 |
4
|
u4 = 0 |
D2 = = 1200 |
M
|
0 |
2 |
4
|
5 600 |
3 |
1 600 |
u5 = –3 |
vj |
v1 = 0 |
v2 = 2 |
v3 = 1 |
v4 = 1 |
v5 = 8 |
v6 = 3 |
v7 = 4 |
|
В останній таблиці маємо оптимальний план транспортної задачі:
Zmin = 2 300 + 3 700 + 3 300 + 5 1200 + 1 700 + 4 500 + + 1 900 + 8 400 + 5 600 + 1 600 = 20 000 ум. од.
Для більшої наочності оптимальний план перевезення продукції двоетапної транспортної задачі подамо у вигляді схеми.
Зі схеми бачимо, що на перший склад надходить лише 300 + 300 + 700 = 1300 од. продукції, тобто його місткість використовується не повністю (D1D1 = 1200 од.). Це виникає внаслідок прямих поставок продукції за маршрутом А1В2 у кількості 700 од. і А3В4 — у кількості 500 од.
Розглянута транспортна задача має ще один альтернативний оптимальний план, який відрізняється від першого лише в частині, що стосується перевезення продукції зі складів до третього та п’ятого споживачів.
Поряд із розглянутою у транспортних задачах із проміжними пунктами можуть зустрічатися також такі ситуації:
1. Незбалансованість транспортної задачі ( ). У цьому разі необхідно ввести або фіктивного постачальника, або фіктивного споживача, звівши задачу до закритого типу.
2. Місткість проміжних пунктів не відповідає загальному обсягу продукції постачальників: а) коли (у цьому разі потрібно або ввести фіктивний проміжний пункт, і кількість продукції, що «перевозитиметься» до нього, має означати невивезену частину продукції відповідного постачальника, або дозволити транзитні перевозки за обсягом не менш як (од.)); б) коли (у цьому разі немає потреби вводити фіктивного постачальника і заздалегідь зрозуміло, що місткість проміжних пунктів повністю не використовуватиметься).
3. Місткість проміжних пунктів не відповідає загальній потребі споживачів: а) (у цьому разі потрібно або ввести фіктивний проміжний пункт, і кількість продукції, що «перевозитиметься» від нього до споживача В, має означати незадоволений попит відповідного споживача, або дозволити пряме перевезення продукції від постачальників до споживачів за обсягом не менш як (од.)); б) (аналогічно п. 2б).
5.4. ПРИКЛАДИ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Розв’язати наведені далі транспортні задачі (5.5—5.15)
Задача
5.5.
ai = (8; 10; 5); bj = (5; 5; 10); |
. |
Задача
5.6.
ai = (8; 7; 6); bj = (7; 10; 6); |
. |
Задача
5.7.
ai = (15; 10; 5; 20); bj = (10; 20; 15); |
. |
Задача
5.8.
ai = (10; 20; 40); bj = (30; 10; 60); |
. |
Задача
5.9.
ai = (30; 35; 60); bj = (25; 25; 40; 30); |
. |
Задача
5.10.
ai = (160; 80; 60); bj = (60; 20; 40; 20; 100); |
. |
Задача
5.11.
ai = (5; 20; 10); bj = (10; 25; 15); |
. |
Задача
5.12.
ai = (30; 40; 20); bj = (40; 30; 20; 40); |
. |
Задача
5.13.
ai = (30; 40; 50); bj = (35; 30; 60); |
. |
Задача
5.14.
ai = (10; 20; 80; 50); bj = (30; 10; 60; 50); |
. |
Задача
5.15.
ai = (40; 20; 50; 20); bj = (20; 45; 35; 40); |
. |
Задача
5.16.
ai = (10; 80; 15); bj = (75; 20; 50); |
. |
Задача
5.17.
Задача
5.18.
ai = (80; 40; 60; 40); bj = (70; 60; 80); |
, |
якщо вартість зберігання одиниці невивезеної продукції у постачальників А1, А2, А3, А4 дорівнює відповідно 5, 4, 2 та 3 ум. од.
Задача
5.19.
ai = (75; 40; 35; 40); bj = (20; 60; 140); |
, |
якщо штрафи за недопостачання продукції споживачам В1, В2, В3 становлять відповідно 6, 4 та 8 ум. од.
Задача
5.20.
ai = (60; 90; 50); bj = (30; 80; 20; 40); |
. |
Задача
5.21.
Задача
5.22.
ai = (30; 80; 20; 40); bj = (60; 80; 20); |
. |
Задача
5.23.
ai = (10; 10; 30; 20); bj = (20; 30; 20; 10); |
. |
Задача
5.24.
Задача
5.25.
ai = (20; 40; 30); bj = (30; 20; 20); |
. |
Задача
5.26.
ai = (20; 25; 20; 10); bj = (20; 30; 40; 15); |
. |
Додаткова умова: попит третього споживача задовольнити повністю.
Задача
5.27.
ai = (20; 16; 14; 22); bj = (16; 18; 12; 15); |
. |
Додаткова умова: ресурси четвертого постачальника використати повністю.
Задача
5.28.
ai = (10; 8; 15; 12); bj = (15; 10; 5; 20); |
. |
Додаткова умова: попит першого та четвертого споживачів задовольнити повністю.
Задача
5.29.
ai = (75; 80; 70); bj = (30; 70; 70; 35); |
. |
Додаткова умова: ресурси першого та третього постачальників використати повністю.
Задача
5.30.
ai = (100; 150; 180; 70); bj = (100; 200; 230; 80); |
. |
Задача
5.31.
ai = (40; 30; 20; 40); bj = (20; 40; 30); |
. |
Додаткова умова: ресурси першого та другого постачальників в оптимальному плані використати повністю.
Задача
5.32.
ai = (75; 40; 35; 40); bj = (20; 60; 180); |
, |
в якій потрібно повністю задовольнити попит третього споживача та неможливо виконувати перевезення за маршрутами А1В2 та А3В1.
Задача
5.33.
ai = (80; 40; 60; 40); bj = (45; 65; 20; 80); |
. |
Додаткові умови: повністю використати ресурси четвертого постачальника та не виконувати перевезення за маршрутами А2В3 та А3В4.
Задача
5.34.
ai = (5; 20; 10; 15); bj = (10; 25; 15; 5); |
. |
Додаткова умова: попит другого споживача задовольнити повністю та за маршрутом А2В3 перевезти рівно 10 од. продукції.
Задача
5.35.
ai = (10; 20; 20; 30); bj = (20; 15; 25; 10); |
, |
якщо ресурси четвертого постачальника потрібно використати повністю і за маршрутом А4В3 перевезти 20 од. продукції.
Задача
5.36.
Вартість перевезення одиниці продукції від постачальників на склади та зі складів до споживачів наведено в таблицях.
А |
D |
||
D1 |
D2 |
D3 |
|
A1 |
5 |
2 |
5 |
A2 |
3 |
1 |
3 |
A3 |
4 |
7 |
5 |
D |
B |
|||
B1 |
B2 |
B3 |
B4 |
|
D1 |
3 |
2 |
5 |
2 |
D2 |
7 |
1 |
3 |
1 |
D3 |
8 |
5 |
6 |
5 |
Перевезення продукції зі складу на склад неприпустиме.
Визначити оптимальний план поставленої транспортної задачі, який забезпечує найменші загальні витрати на перевезення необхідної продукції від постачальників до споживачів.