ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

КАФЕДРА СПОРТУ

Л.В. ЖУЛА

Рухливі ігри і забави

та методика їх викладання

Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних ВНЗ

спеціальності 7.010201 – фізичне виховання

Чернігів – 2012

УДК 378.147:796.1(075.8)

Ж 87

ББК Ч51р10я72

Рецензенти: ректор Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка член-кореспондент академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор М.О. Носко

завідувач кафедри спорту Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, кандидат педагогічних наук, професор С.О. Власенко

Жула Л.В.

Ж 87 Рухливі ігри і забави та методика їх викладання: Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних ВНЗ спеціальності 7.010201 – фізичне виховання. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет, 2012. – 83 с.

У посібнику зібрані рухливі ігри дітей дошкільного віку, шкільного віку, які проводяться у закритих приміщеннях та на свіжому повітрі, наведені різні естафети.

Посібник рекомендовано для практичної роботи студентам ВНЗ фізичної культури та фізичного виховання, вчителям фізичної культури, педагогам-організаторам, вихователям.

УДК 378.147:796.1(075.8)

ББК Ч51р10я72

Рекомендовано до друку Вченою радою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (Протокол № 9від « 30 » травня 2012 р.)

© Жула Л.В., 2012-03-19

Гра – шлях дітей до пізнання світу,

у якому вони живуть і який покликані

змінити

Максим Горький

ВСТУП

Фізична культура – складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей з метою гармонійного формування її особистості та розвитку активної життєдіяльності.

Рухливі ігри відносяться до основних і найбільш розповсюджених засобів фізичної культури. Їх головна ознака – наявність активних рухових дій: біг, стрибки, лазіння, метання м'яча та інших предметів, завдяки чому вони являються визнаним засобом і методом фізичного виховання.

Рухливі ігри залучають дітей можливістю застосовувати свої знання та вміння для вирішення конкретної рухової задачі в умовах змінної ігрової ситуації.

Рухливі ігри допомагають розвивати у дітей вміння узгоджувати свої дії з діями товаришів, інтересами колективу, виховують стриманість, самовладання, почуття відповідальності за успіх команди, ланки.

Обов'язковість виконання правил дисциплінує дітей, виховує вольові якості.

Характерною особливістю дітей усіх вікових груп є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і сприт­ність, бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути до чогось незвичайного, далекого і прекрасного.

Гру недарма називають королевою дитинства. Без неї дітям жити невесело, нецікаво. При вмілому використанні гра може стати неза­мінним помічником вчителя, вихователя, тренера.

Гра – засіб багатогранний. Це і самостійна діяльність, що сприяє всебічному розвитку особистості, і засіб формування та згуртування колективу, і метод організації інших видів діяльності, і емоційний стан, і засіб спілкування.

Гра – не кінцева мета. Головне – можливість змагатися та вигравати, проявляти активність, кмітливість, підтримати товариша по команді, задовольнити потребу у самовираженні, викликати позитивні емоції.

Враховуючи вищесказане, автор ставив за мету надати майбутнім спеціалістам фізичного виховання знання, вміння і навички у визначенні місця рухливих ігор і забав у різних формах навчально-виховної роботи; знання правил їх підбору в залежності від вікових особливостей дітей та загальних положень керівництва; методики їх викладання. Навчити використовувати рухливі ігри в оздоровчих, виховних і освітніх цілях.

При розміщенні ігрового матеріалу посібника автор дотримується такої послідовності: кожна гра за своєю складністю є продовженням або розвитком попередньої. Це допомагає використовувати матеріал у методичному взаємозв’язку, починаючи з найпростіших вправ і, закінчуючи більш складними іграми, що вимагають певних навичок у засвоюванні елементів техніки рухів.

До методичних порад та рекомендацій із застосуванням ігрового матеріалу в навчанні дітей необхідно використовувати творчий підхід із врахуванням індивідуальних особливостей дитячого організму.

Ігровий матеріал, який наведений в методичному посібнику, може використовуватись у практичній роботі вчителями фізичного виховання, вихователями, батьками та студентами факультету фізичного виховання.

Розділ 1 рухливі ігри дітей дошкільного віку

1.1. Рухливі ігри як засіб фізичного виховання дітей

У загальній системі виховання – фізичне виховання дитини дошкільного віку займає особливе місце. Саме у дошкільному дитинстві закладаються основи міцного здоров'я, високої працездатності; у цьому віці відбувається становлення рухової діяльності, а також початкове виховання фізичних здібностей.

Фізичне формування дитини тісно пов'язане з його інтелектуальним і морально-вольовим розвитком, з розвитком усіх психічних функцій.

У роки дошкільного дитинства важливими задачами фізичного виховання являються збереження життя і зміцнення здоров'я, удосконалення функцій організму дитини, сприяння його правильному фізичному розвитку, підвищення працездатності.

Фізичне виховання повинно сприяти здійсненню розумового, морального, трудового і естетичного виховання дітей, допомогти підтримувати у них бадьорий, життєрадісний настрій і активність.

Основний зміст фізичної культури у дитячому садку складають фізичні вправи: гімнастика, рухливі ігри та ігри з елементами спортивних ігор, спортивні вправи, найпростіший туризм.

Рухливі ігри є одним із важливих засобів фізичного виховання дітей дошкільного віку. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров’я дитини, вихованню позитивних моральних та вольових якостей.

Правильно підібрані рухливі ігри активно впливають на розвиток організму дошкільників за умови вмілого керівництва ними.

Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду, закріплюють вміння та навички основних рухів ходьби, бігу, стрибків, рівноваги тощо. Швидка зміна обставин під час гри привчає дитину користуватися своїми рухами відповідно до тієї чи іншої обставини.

Цінність рухливих ігор також у тому, що вони сприяють розвитку таких фізичних якостей, як швидкість, спритність, витривалість тощо.

Так для розвитку швидкості проводять ігри, які потребують негайних рухових дій в обставинах, що швидко змінюються, ускладнених додатковими завданнями, а також ігри з подоланням певної відстані за найкоротший час: «Квач», «Хто перший».

Для розвитку швидкості – використовують ігри, де діти виконують більш складні за координацією рухи: «Влуч у ціль», «Зроби фігуру», «Квач з м’ячем».

Розвивати силу окремих м’язів рук, ніг та тулуба можна в іграх, які потребують короткочасного силового напруження: «Хто далі кине», «Хто краще стрибне».

Витривалість розвивається в іграх з інтенсивною руховою діяльністю, але оптимальною в часі для кожної вікової групи: «Дожени свою пару», Вудочка».

У рухливих іграх мається широка можливість спілкування вихователя з дітьми. Вихователь пояснює зміст гри та її правила. Діти познають значення нових слів. Активізації мовного спілкування сприяють також ігри з текстом і словом.

Досвід кращих вихователів, а також спеціальні наукові дослідження (Т.І. Осокіна, А.Я. Вольчинський, Н.А. Кіт, О.І. Курок, Л.А. Сварківська та інші) показують, що рухливі ігри мають значний вплив на виховання позитивних моральних та вольових якостей у дошкільників. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам, які регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формуються поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей у дружний колектив.

Під час ігрової діяльності у дошкільнят створюються позитивні умови для розвитку уваги, сприймання, уточнення певних понять, творчої фантазії, пам’яті. У процесі гри діти обмірковують, що і як краще зробити, розмовляють між собою, підраховують кількість влучань у ціль, «поквашених» гравців. Усе це сприяє розвитку мови, швидкості мислення, творчості та кмітливості.

Ігри широко використовують як засіб естетичного виховання, тому що діти відображають оточуючий світ через ігровий образ, певну роль. До змісту багатьох ігор входять знайомі їм вірші або пісні. Усе це дозволяє поглиблювати естетичні переживання дошкільнят.

Участь у грі тісно пов’язана з емоційними почуттями дітей. Тому необхідно спрямовувати ігрову діяльність так, щоб вона, торкаючись естетичних почуттів, дозволяла старшим дошкільникам правильно оцінювати її. Одна рухова гра як засіб фізичного виховання корисна лише тоді, коли вихователь обізнаний з анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями дошкільнят кожної вікової групи, з методикою проведення ігор, а також дбає про дотримання відповідних санітарно-гігієнічних умов.