- •1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- •1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- •1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- •1.5. Острозька академія
- •1.6. Києво-Могилянська академія
- •1.7. Львівський університет
- •1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- •1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- •2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- •2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- •2.3. Структура вищої освіти
- •2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- •2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- •2.6. Цілі Болонського процесу
- •2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- •2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- •3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- •3.2. Мета і головні завдання університету
- •3.3. Структурні підрозділи університету
- •3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- •3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- •3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •3.7. Студентське самоврядування університету
- •3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- •3.9. Права та обов’язки студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- •4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- •4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- •4.3. Порядок організації навчального процесу
- •4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- •4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- •4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- •4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- •4.8. Види самостійної роботи студентів
- •4.9. Підготовка до аудиторних занять
- •4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- •4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- •4.12. Планування самостійної роботи студентів
- •4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- •4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- •5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- •5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- •5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- •5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- •5.5. Підготовка до публічного виступу
- •5.6. Публічний виступ
- •5.7. Участь у дискусії
- •Контрольні запитання
- •6.2. Умови навчання, їх класифікація
- •6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- •6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- •6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- •Контрольні запитання
- •7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- •7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- •Контрольні запитання
- •Список РекомендованОї літератури Основна
- •Додаткова
- •Видання подається в авторській редакції
2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
Систему вищої освіти в Україні складають ВНЗ державної, комунальної та приватної форм власності, а також інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі вищої освіти.
Мережа ВНЗ України налічує 811 заклади всіх рівнів акредитації та форм власності, зокрема: 353 ВНЗ III – IV рівнів акредитації та 528 – I – II рівнів акредитації. До державної та комунальної форм власності належать 240 навчальних закладів III – IV рівнів акредитації та 445 – I і II рівнів акредитації, до приватної форми власності – 113 навчальних закладів III – IV рівнів акредитації та 83 – I – II рівнів акредитації.
За роки незалежності України кількість ВНЗ III – IV рівнів акредитації зросла з 156 до 353.
Управління у галузі вищої освіти у межах своєї компетенції здійснюють МОН України, ВАК України, органи місцевих державних адміністрацій та влади Автономної Республіки Крим, власники приватних ВНЗ.
Нинішня система ВНЗ, їх структура потребують кардинального перегляду. До основних недоліків цієї системи належать:
дублювання підготовки з ряду напрямів і спеціальностей у межах регіонів;
ВНЗ державної форми власності підпорядковуються 26 міністерствам і відомствам, що істотно ускладнює управління ними;
реальні наукові дослідження проводяться лише у 164 із 351 ВНЗ;
нині нараховується 1005 відокремлених структурних підрозділів, у більшості з яких не забезпечується належний рівень надання освітніх послуг.
2.3. Структура вищої освіти
До структури вищої освіти входять освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні.
Освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; магістр. Освітньо-науковий рівень – доктор філософії.
Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенції для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.
Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенції для виконання завдань і обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра може також здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенції для виконання завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, передбачених для первинних посад у певному виді економічної діяльності або первинних посад наукових і науково-педагогічних працівників.
Доктор філософії (за галуззю знань) – освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми набуття навичок володіння методологією й методикою дослідницької роботи, проведення наукових досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях і публічний захист дисертації. Нормативний термін навчання доктора філософії – чотири роки.
У вищих навчальних закладах підготовка фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за напрямами і спеціальностями.
Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.
Встановлюються такі види документів, які засвідчують здобуття особами вищої освіти за певними освітньо-кваліфікаційними та освітньо-науковими рівнями: диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії.