4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)

Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти самостійно або під безпосереднім керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень певної дисципліни, оволодіння методами та методиками досліджень, набуття умінь і навичок роботи з лабораторним обладнанням, вимірювальною апаратурою, комп’ютерною технікою. Такі заняття повинні мати максимальну професійну спрямованість, сприяти або формуванню професійних навичок, або набуттю таких навичок під час вивчення спеціальних дисциплін. Вони потребують від студентів ініціативи, самостійності в ухваленні рішень.

Перелік тем лабораторних занять визначений програмою навчальної дисципліни. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних приміщеннях (навчальних лабораторіях), у яких має бути відповідне навчально-методичне, а за потреби – нормативне забезпечення.

На лабораторних заняттях студент повинен: пройти попередній контроль підготовленості до виконання конкретної лабораторної роботи; виконати конкретні завдання відповідно до методичних вказівок, викладених у лабораторному практикумі чи інструкції; оформити індивідуальний звіт; здати роботу викладачеві.

У разі потреби виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для здоров’я і життя, студенти повинні обов’язково пройти інструктаж з правил техніки безпеки. Оцінки, одержані ними за виконання лабораторних робіт, ураховують під час оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни.

Практичне заняття – вид навчального заняття, у процесі якого викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно сформульованих завдань.

Основна мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи та спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури мають бути заздалегідь доведені до відома студентів.

Практичні заняття передбачають вирішення завдань з їх обговоренням, розв’язання контрольних задач (завдань) та їх оцінювання після перевірки.

Оцінки (бали), отримані студентами на практичних заняттях, враховують під час підсумкового оцінювання ступеня засвоєння навчальних матеріалів дисципліни.

Семінарські заняття передбачають обговорення студентами питань з попередньо визначених тем (проблем) програми навчальної дисципліни. Вони будуються на основі живого творчого обговорення доповідей студентів. При цьому уточнюються і засвоюються окремі питання, положення, студенти вчаться узагальнювати, робити висновки.

У процесі занять використовують різні прийоми ведення дискусії. Це, зокрема: опитування експертів, а потім загальне обговорення зроблених ними повідомлень; своєрідний «мозковий штурм», коли оголошуються зі стислим обґрунтуванням усі існуючі ідеї, пов’язані з проблемою дискусії; прийом дискусії з розподіленими ролями тощо.

Детальні рекомендації щодо виступу на заняттях з доповідями і в дискусії викладено у підрозділі «Публічний виступ».

Семінарські заняття навчають студентів ораторського мистецтва, вміння аргументувати свої судження, ведення наукової полеміки.

Проведення семінарського заняття передбачає обов’язкове підбиття викладачем підсумків обговорення теми (проблеми) та оцінювання участі в ньому студентів.

Участь студентів у семінарських заняттях враховують під час підсумкового оцінювання їхніх знань з навчальної дисципліни.

Консультації призначені для надання допомоги студентам у процесі самостійної роботи, отримання ними відповідей на окремі теоретичні та практичні питання, кращого засвоєння нових знань і вироблення навичок культури навчальної діяльності.

Консультації можна класифікувати за такими видами:

залежно від кількості студентів – індивідуальні та групові;

залежно від етапів навчального процесу – вступні, поточні, підсумкові.

Основними функціями консультацій є:

пробудження й розвиток інтересу до обраної професії, спеціальності;

набуття навичок самостійної навчальної праці й наукового пошуку;

доповнення, поглиблення, уточнення і закріплення одержаних знань;

встановлення рівня знань студентів;

вивчення індивідуальності студента.

Оскільки час консультацій має свої обмеження, викладачеві мають бути задані запитання:

які не знайшли належного відображення на лекціях та у джерелах інформації;

головні;

виниклі під час самостійної роботи.

Конкретний зміст консультації визначається тим, для виконання якого виду індивідуального завдання або перед якою формою вона проводиться. Так, консультації з написання рефератів, виконання розрахункових і розрахунково-графічних робіт, курсових та дипломних проектів (робіт) мають на меті: допомогти студенту визначитися з метою, структурою і змістом цих робіт та літературою, що потребує опрацювання; уточнити методики досліджень і виконання розрахунків тощо.

Студенти відвідують консультації добровільно.