6.4. Гігієна навчальної роботи студентів

Навчальна робота студентів – це напружена розумова діяльність, що потребує значних зусиль, зосередженості, уваги, виявлення волі.

Відомо, що тривала розумова праця спричинює розумове перевантаження, яке швидко зникає після сумлінно виконаного завдання. Проте якщо це перевантаження систематичне, то, як встановлено медичною наукою і практикою, може виникнути розлад психологічного і фізіологічного стану, який супроводжується безсонням і підвищеним емоційним збудженням, а в гіршому випадку – захворюванням на неврастенію. Щоб цього не сталося, кожен студент має дотримуватися основних вимог і рекомендацій гігієни розумової діяльності, вміти правильно відпочивати.

Серед чинників, які визначають ефективність розумової праці, важливе значення має дотримання гігієни зорової та слухової діяльності, гігієнічних умов на робочому місці, а також виконання регламентованої системи фізичних вправ.

Гігієна зорової діяльності. Зорове сприйняття інформації – це, як правило, читання навчальної, навчально-методичної та наукової літератури, конспектів лекцій, преси, різних документів. Сприйняття цієї інформації потребує великих витрат енергії. Як стверджують фізіологи, зорова інформація за оптимального рівня освітлення та незначної кількості інформаційного матеріалу забирає 25 % енергії, що її витрачає людина у стані неспання, тобто коли енергія витрачається лише на те, щоб дивитися і бачити. Погане освітлення і складний матеріал не тільки потребують більших енергетичних затрат, а й призводять до швидкого стомлювання.

Щоб запобігти перевитратам енергії, слід дотримуватись гігієнічних вимог до освітлення. Найкраще освітлення – денне. До штучного освітлення робочого місця ставляться такі гігієнічні вимоги:

поверхня робочого місця має бути добре освітлена (освітленість не нижче ніж 300 лк за умови використання люмінесцентних ламп), освітлення – рівномірне, без різких коливань;

місцеве і загальне освітлення поєднані таким чином, щоб 10 % освітлюваної поверхні робочого місця припадало на місцеве освітлення з лампою (не менш як 60 Вт), розташованою ліворуч і трохи спереду від студента;

для захисту очей від виблискувань освітлювальних приладів і прямого потрапляння в них променів від нитки напруги лампи потрібно використовувати захисні абажури чи рефлектори з достатнім захисним кутом;

слід систематично очищувати світильники як місцевого, так і загального освітлення від пилу і бруду.

Відстань від очей до тексту має становити 30 – 40 см, тобто приблизно дорівнювати довжині руки від ліктя до кінчиків пальців. Слід пам’ятати, що читання лежачи потребує наближення тексту до очей, викликає швидку втому і псує зір.

Під час роботи з персональним комп’ютером допустима норма навантаження зорової системи студента становить 2-3 год за день, відстань від екрана монітора до очей користувача – не менш як 60 см.

На робочому місці потрібно забезпечити достатньо рівномірне, постійне у часі освітлення (освітленість не нижче ніж 400 – 450 лк). Освітленість клавіатури має бути не меншою, ніж екрана. У разі потреби слід використовувати спрямоване світло від окремого джерела.

Попередження можливих відблисків на поверхнях екрана монітора, клавіатури і робочого стола досягається також правильним розташуванням робочого місця відносно джерел природного і штучного світла. Відносно вікна робоче місце має бути розташоване на відстані не менш як 2,5 м, щоб природне світло падало на робоче місце збоку, бажано зліва. У сонячні дні природну освітленість мають регулювати жалюзі, занавіски або інші сонцезахисні пристрої. Як джерело світла у разі штучного освітлення рекомендується використовувати люмінесцентні лампи з розсіювачами і екранувальними гратами. Світильник місцевого освітлення має бути оснащений глибокими відбивачами з матеріалу, що не просвічується, або скла молочного кольору. В таких світильниках допускається використання ламп розжарювання.

Гігієна слухової діяльності. Звукова інформація насиченіша, ніж зорова, і часто поєднується з останньою. Сприймаючи певну звукову інформацію, студент одночасно відчуває фон, якщо такий існує, який йому заважає. Внаслідок цього сприйняття основної інформації значно слабшає. Це часто дратує людину, і вона намагається захистити себе від надмірного шуму.

Медициною доведено, що шум має кумулятивну властивість, тобто надмірна звукова інформація «записується» у певних мозкових центрах людини. Рано чи пізно цей «запис» проявляється у вигляді головного болю та ознак гіпертонічної хвороби, а інколи і невриту слухових нервів. Втім, як свідчать дослідження фізіологів, абсолютна тиша діє на людину також не кращим чином.

Звукова інформація дуже часто допомагає людині в інтелектуальній праці. Треба лише знати міру звукового фону. Його оптимальний рівень може бути різним і залежить від індивідуальних особливостей людини. Одній досить під час роботи цокання годинника, а його зупинка може призвести до зниження продуктивності праці. Іншій потрібно, щоб постійно неголосно працювало радіо. Деякі спеціалісти стверджують, що на психіку людини позитивно впливає і навіть підвищує продуктивність праці так звана функціональна музика. Напевне, потреба в ній залежить від індивідуальних особливостей людини та умов її праці.

Гігієна довкілля. Забезпечення відповідних гігієнічних умов на робочому місці охоплює:

систематичну вентиляцію повітря у приміщенні (кілька разів протягом дня);

підтримання оптимальної температури 18 – 20 ° С і відносної вологості 50 – 70 % повітря;

щоденне прибирання приміщення з метою видалення пилу.

Фізична культура. Розумова праця студента пов’язана не лише з напруженням психічних функцій, а й зі значним обмеженням м’язових зусиль.

Введення в розпорядок робочого дня фізіологічно обґрунтованої та чітко регламентованої системи фізичних вправ сприяє поліпшенню самопочуття і підвищенню рівня працездатності студента. Найважливішими фізіологічними принципами фізичного тренування є такі:

висока тренованість залежить від послідовного і систематичного повторення вправ. Багаторазове виконання певних рухів зумовлює утворення і зміцнення в центральній нервовій системі певних умовно-рефлекторних зв’язків;

фізичні навантаження мають збільшуватись поступово;

фізіологічно доцільний перехід від простих вправ до складніших.

Режим дня має передбачати проведення ранкової гімнастики (15 – 20 хв) і фізкультурних хвилинок (1,5 – 2 хв).

Велике значення для швидкого сприйняття інформації та її ефективного засвоєння має стан органу зору. Тому рекомендується окремо робити гімнастику для очей.