4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів

Останнім часом у вищих навчальних закладах України, у тому числі в НУХТ, запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу. Вона передбачає використання рейтингової системи оцінювання знань, умінь і навичок студентів і шкалу оцінювання за єдиними критеріями відповідно до наведеної нижче таблиці з використанням різних форм поточного контролю за кожним зі змістових модулів навчальної дисципліни та його окремими елементами.

Шкала оцінювання знань студентів
ЕСТS	Національна	Університету (в балах)
А	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DЕ	Задовільно	60-74
FХ	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

Рейтингова система оцінювання знань студентів має на меті оцінювання систематичності успішності навчальної праці студентів за семестр, навчальний рік, від початку навчання в університеті. Її основою є поточний поелементний контроль і накопичення рейтингових балів за навчальну діяльність студентів за певний період.

Кожну навчальну дисципліну в семестрі (чверті), курсові проекти і роботи, а також практику студентів оцінюють однаковою кількістю балів – 100.

Загальна максимальна кількість балів (100) розподіляється між окремими змістовими модулями, а в межах модулів – між окремими елементами з урахуванням їх обсягу і складності. При цьому для кожного модуля та елемента встановлюються максимальна і мінімальна кількості балів, що їх можуть одержати студенти залежно від рівня їх знань, для зарахування відповідно модуля чи його елемента.

Індивідуальний рейтинг студента з навчальної дисципліни за семестр складається із суми рейтингів елементів усіх змістових модулів:

,

де Ріу – рейтингова оцінка елемента модуля; n – кількість модулів навчальної дисципліни за семестр; k – кількість елементів модуля.

Студенти, які протягом семестру (чверті) набрали 60 балів і більше, мають можливість отримати підсумкову оцінку відповідно до набраного рейтингу з навчальної дисципліни згідно з даними таблиці.

Якщо з навчальної дисципліни передбачено залік, студенти, які набрали 60 балів і більше, отримують оцінку «зараховано», 35–59 – «незараховано з можливістю повторного складання», менше ніж 35 – «незараховано з обов’язковим повторним курсом».

Студенти отримують підсумкову оцінку з дисципліни лише у разі, коли вони набрали не менше від мінімальної кількості балів за кожним модулем, а також виконали і захистили всі лабораторні роботи та навчальні завдання, передбачені програмою навчальної дисципліни.

Контрольні запитання

1. Що розуміють під поняттям «навчально-виховний процес»? Здобуття яких складових компетенції студентів він повинен забезпечувати?

2. Які основні функції навчальної діяльності студентів?

3. Що регламентує і містить навчальний план за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем або спеціальністю? Чим відрізняється навчальний і робочий навчальний плани? Яка структура робочого навчального плану?

4. Що визначає програма навчальної дисципліни? Які складові вона містить?

5. Що визначає програма практики студентів?

6. Що визначає порядок організації навчального процесу?

7. Які основні особливості кредитно-модульної системи організації навчального процесу?

8. В яких формах здійснюється навчальний процес? Яке призначення кожної з цих форм?

9. Яке призначення науково-дослідної роботи студентів? У яких формах вона проводиться?

10. Яке призначення лекції? Які її особливості?

11. Якими причинами зумовлена необхідність конспектування студентами лекцій? Які існують різновиди інформації, що доводиться до студентів на лекціях? Які особливості їх опрацювання?

12. Які існують ефективні прийоми підвищення швидкості запису лекції?

13. З чим пов’язана недоцільність використання студентом чужого конспекту?

14. Які особливості (переваги і недоліки) використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях?

15. Які особливості мають лабораторні, практичні та семінарські заняття?

16. Для чого призначені консультації? Яким чином їх класифікують? Що є функціями консультацій?

17. Які існують види самостійної роботи студентів?

18. У чому особливості підготовки до окремих видів аудиторних занять?

19. Які існують види індивідуальних та домашніх завдань? Яке їх призначення? Які особливості їх виконання?

20. Яка мета виконання курсового проекту (роботи)? Який порядок виконання та захисту курсового проекту (роботи)?

21. Які існують форми поточного контролю знань студентів?

22. Які особливості підготовки студентів до заліків та іспитів?

23. На який період можуть складатись індивідуальні плани самостійної роботи студента? Які особливості їх розроблення? Які існують загальні правила правильного планування студентами своєї навчальної роботи?

24. У яких формах проводиться поточний та підсумковий контроль знань студентів?

25. Що таке рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів?