- •1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- •1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- •1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- •1.5. Острозька академія
- •1.6. Києво-Могилянська академія
- •1.7. Львівський університет
- •1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- •1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- •2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- •2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- •2.3. Структура вищої освіти
- •2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- •2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- •2.6. Цілі Болонського процесу
- •2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- •2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- •3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- •3.2. Мета і головні завдання університету
- •3.3. Структурні підрозділи університету
- •3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- •3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- •3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •3.7. Студентське самоврядування університету
- •3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- •3.9. Права та обов’язки студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- •4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- •4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- •4.3. Порядок організації навчального процесу
- •4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- •4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- •4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- •4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- •4.8. Види самостійної роботи студентів
- •4.9. Підготовка до аудиторних занять
- •4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- •4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- •4.12. Планування самостійної роботи студентів
- •4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- •4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- •5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- •5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- •5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- •5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- •5.5. Підготовка до публічного виступу
- •5.6. Публічний виступ
- •5.7. Участь у дискусії
- •Контрольні запитання
- •6.2. Умови навчання, їх класифікація
- •6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- •6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- •6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- •Контрольні запитання
- •7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- •7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- •Контрольні запитання
- •Список РекомендованОї літератури Основна
- •Додаткова
- •Видання подається в авторській редакції
2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
Зміст вищої освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних та освітньо-наукових рівнів з напрямів і спеціальностей.
Переліки напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно молодшого спеціаліста, бакалавра, а також магістра, є нормативно-правовими актами організації вищої освіти і містять найменування галузей освіти, напрямів (для бакалавра), а також напрямів і спеціальностей (для молодших спеціалістів і магістрів). Такі переліки затверджує Кабінет Міністрів України за поданням МОН України.
Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційного або освітньо-наукового рівня випускника ВНЗ, змісту освіти, термінів навчання і засобів діагностики якості освіти відповідного напряму і спеціальності.
До стандартів вищої освіти належать:
освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукові) характеристики;
освітньо-професійні (освітньо-наукові) програми;
засоби діагностики якості освіти.
Освітньо-кваліфікаційна (освітньо-наукова) характеристика визначає цілі освітньої та професійної підготовки випускника ВНЗ, його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, а також місце випускника в структурі галузей економіки держави.
Освітньо-професійна (освітньо-наукова) програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня і містить:
перелік навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;
програми навчальних дисциплін;
нормативний термін навчання.
Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та системи формалізованих завдань, призначені для оцінювання досягнутого студентами рівня сформованості компетенції (знань, умінь і навичок), професійних, світоглядних та громадських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.
Освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукові) характеристики, освітньо-професійні (освітньо-наукові) програми, засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних та освітньо-наукового рівнів.
Стандарт вищої освіти містить державну компоненту та компоненту ВНЗ.
Державна компонента охоплює:
освітньо-кваліфікаційну (освітньо-наукову) характеристику;
освітньо-професійну (освітньо-наукову) програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, форми підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін і терміну навчання;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.
Компонента вищого навчального закладу містить:
варіативну складову освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, та форми підсумкового контролю;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.
Варіативні навчальні дисципліни визначаються ВНЗ з урахуванням спеціалізацій, напрямів і спеціальностей, наукових і науково-технічних досягнень ВНЗ, а також з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, які навчаються, замовників освітніх послуг, ринку праці.
Освітню діяльність на території України ВНЗ здійснюють на підставі ліцензій на освітню діяльність і сертифікатів про акредитацію, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ліцензування – процедура визнання спроможності ВНЗ певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації відповідно до вимог стандартів вищої освіти, відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Акредитація – процедура надання ВНЗ певного типу права проводити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.