4.8. Види самостійної роботи студентів

Позааудиторна самостійна робота студентів (СРС) на першому курсі охоплює такі окремі види:

підготовка до лекцій;

самостійне опрацювання окремих тем або питань лекційного курсу;

підготовка до занять:

а) лабораторних;

б) практичних;

в) семінарських;

виконання завдань:

а) індивідуальних (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи);

б) домашніх (розв’язання задач, виконання вправ, окремих розрахунків тощо);

підготовка до:

а) поточного контролю знань;

б) заліків;

в) іспитів.

Крім того, до самостійної роботи студентів належить також оформлення результатів науково-дослідної роботи (підготовка робіт до конкурсів, рукописів наукових статей до друку, тез доповідей тощо).

4.9. Підготовка до аудиторних занять

Підготовка до лекцій. Готуючись до слухання нової лекції, студенти мають дотримуватися таких правил:

повторити навчальний матеріал попередньої лекції, переглянувши курс (конспект);

ознайомитися з наступною лекцією, переглянувши зміст відповідної теми курсу лекцій з навчальної дисципліни або відповідний розділ (підрозділ) у підручнику, навчальному посібнику;

підготувати загальний зошит, авторучку, кольорові олівці тощо, потрібні для конспектування (внесення доповнень, поміток до курсу лекцій).

Самостійне вивчення окремих тем (питань) лекційного курсу. Індивідуальне опрацювання тем (питань) лекційного курсу, винесених на самостійне вивчення, дає змогу глибоко осмислити теоретичний матеріал, виявити самостійність у навчанні. Цей вид самостійної діяльності потребує від студента вміння вчитися, тобто знаходити потрібну інформацію, читати навчальну і наукову літературу, фіксувати інформацію. На практиці традиційними методами опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення, є читання відповідних тем лекційного курсу або розділів рекомендованої основної та додаткової літератури, підготовка тез чи конспекту за опрацьованим матеріалом.

Рекомендації щодо самостійного опрацювання навчальної та наукової літератури викладені у лекції «Формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів».

Підготовка до лабораторних занять. Підготовка до лабораторних занять має охоплювати: вивчення основних теоретичних положень за темою заняття; ознайомлення з метою і завданням виконуваної роботи або робіт, методиками проведення досліджень чи аналізів; виконання розрахунків і визначення похибок вимірювань; ознайомлення з будовою, принципами роботи та технічними характеристиками приладів і обладнання; підготовку, за потреби, необхідних таблиць, форм, бланків тощо.

Обов’язкове знання правил техніки безпеки та протипожежних заходів.

Підготовка до практичних занять. Підготовка студентів до практичних занять передбачає попереднє опрацювання теоретичних і практичних питань відповідної теми лекційного курсу за конспектом та рекомендованою навчальною літературою, ознайомлення з методиками розрахунків для вирішення завдань, які можуть бути запропоновані для виконання викладачем на заняттях, відповіді на контрольні запитання, наведені в методичних вказівках до практичних занять.

Підготовка до семінарських занять. Підготовка студентів до семінарських занять охоплює такі етапи:

1) ознайомлення з темою та питаннями заняття, методичними вказівками до відповідної теми. Потрібно намітити порядок роботи, тобто передбачити: яку і коли вивчити літературу з кожного питання; коли і в якій формі скласти конспект (тези доповіді, реферат); які розрахунки виконати; які питання підготувати для обґрунтування; розподілити час, необхідний на підготовку;

2) вивчення літератури. Дуже важливо глибоко зрозуміти прочитане, вдумливо розібратися, як це питання висвітлене в різних джерелах. Слід законспектувати прочитане, засвоїти вивчене, запам’ятати головне.

Починати вивчення краще з обов’язкової літератури. За потреби студент звертається до додаткової літератури. Для кращого засвоєння прочитаного потрібно зіставляти різні думки і поняття, виявляти відмінності між ними, оскільки порівняння є основою розуміння й мислення;

3) підготовка відповідей на питання семінару. Після вивчення літератури необхідно скласти план відповідей на питання. Це пов’язано з тим, що, крім знання матеріалу, потрібно ще вміти правильно і аргументовано його викласти;

4) консультації, за потреби, у викладача щодо не зовсім зрозумілих питань.

У разі, коли студент має виступити на семінарських заняттях з доповіддю або повідомленням, він готує доповідь на відповідну тему за матеріалами вивченої літератури. Після написання доповіді треба відрепетирувати свій виступ перед уявною аудиторією, а якщо є можливість, то й перед товаришами. При цьому слід зафіксувати тривалість доповіді, звикнути до звуку власного голосу.

Рекомендації щодо підготовки до доповіді (виступу) та особливостей виступу з доповіддю чи в дискусії викладені в лекції «Формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів».