- •1.1. Предмет, мета і завдання навчальної дисципліни
- •1.2. Освіта – основа розвитку особистості. Співвідношення основних категорій: вища освіта, навчання, виховання і розвиток особистості студента
- •1.3. Вища школа – найважливіший чинник розвитку суспільства і держави
- •1.4. Історичні витоки вищої освіти в Україні
- •1.5. Острозька академія
- •1.6. Києво-Могилянська академія
- •1.7. Львівський університет
- •1.8. Розвиток вищої освіти в Україні у хіх ст.
- •1.9. Вища освіта в Україні у хх ст.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 вища освіта в україНі та її інтеграція в європейський освітній простір План
- •2.1. Державна політика в галузі вищої освіти
- •2.2. Система вищої освіти в Україні та управління нею
- •2.3. Структура вищої освіти
- •2.4. Зміст і стандарти вищої освіти. Ліцензування та акредитація підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями
- •2.5. Болонський процес, його започаткування і розвиток
- •2.6. Цілі Болонського процесу
- •2.7. Європейська кредитно-трансферна система
- •2.8. Стан інтеграції вищої освіти України в європейський освітній простір
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 нухт – провідний вищий навчальний заклад
- •3.1. Коротка історія створення та розвитку університету
- •3.2. Мета і головні завдання університету
- •3.3. Структурні підрозділи університету
- •3.4. Управління університетом, його колегіальні, робочі та дорадчі органи
- •3.5. Науково-педагогічні працівники та їхні основні посади
- •3.6. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •3.7. Студентське самоврядування університету
- •3.8. Правила внутрішнього розпорядку в нухт
- •3.9. Права та обов’язки студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 4 зміст, планування й організація навчально-виховного процесу
- •4.1. Сутність навчально-виховного процесу та функції навчальної діяльності студентів
- •4.2. Навчальні плани, програми навчальних дисциплін та програми практик
- •4.3. Порядок організації навчального процесу
- •4.4. Форми організації навчального процесу. Науково-дослідна робота студентів
- •4.5. Лекція – основний вид аудиторних навчальних занять. Конспектування лекцій
- •4.6. Використання студентами курсів і конспектів лекцій на паперових та електронних носіях
- •4.7. Інші види аудиторних занять (лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації)
- •4.8. Види самостійної роботи студентів
- •4.9. Підготовка до аудиторних занять
- •4.10. Виконання індивідуальних та домашніх завдань, курсових проектів і робіт
- •4.11. Підготовка до поточного, модульного та підсумкового контролю знань
- •4.12. Планування самостійної роботи студентів
- •4.13. Поточний, рубіжний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів
- •4.14. Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- •Контрольні запитання
- •Тема 5 формування загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів План
- •5.1. Складові загальнопізнавальних умінь і навичок навчальної роботи студентів. Слухання та його види
- •5.2. Правила користування студентами науково-технічною бібліотекою університету
- •5.3. Пошук інформації про літературу за допомогою бібліотечних каталогів та періодичних видань. Використання електронного каталогу
- •5.4. Правила читання літератури та форми ведення записів у процесі її опрацювання. Умови ефективного опрацювання літератури
- •5.5. Підготовка до публічного виступу
- •5.6. Публічний виступ
- •5.7. Участь у дискусії
- •Контрольні запитання
- •6.2. Умови навчання, їх класифікація
- •6.3. Самовиховання студентів у процесі навчання
- •6.4. Гігієна навчальної роботи студентів
- •6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів
- •Контрольні запитання
- •7.1. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійно-практичної підготовки випускників університету та її зміст
- •7.2. Державна атестація бакалаврів, спеціалістів і магістрів
- •Контрольні запитання
- •Список РекомендованОї літератури Основна
- •Додаткова
- •Видання подається в авторській редакції
4.3. Порядок організації навчального процесу
Навчальний рік триває 12 місяців і розпочинається, як правило, 1 вересня. Згідно з навчальним планом він поділяється на семестри і чверті (в кожному семестрі дві чверті). Канікулярний період за навчальний рік (крім випускного курсу) становить не менше як 8 тижнів.
Навчальний рік охоплює дні: теоретичного (аудиторного навчання, модульного контролю знань студентів), підсумкового контролю (екзаменаційної сесії), державної атестації, всіх видів практик, вихідні та святкові дні, канікули.
Навчальний день студента триває не більше ніж 9 академічних годин*, навчального тижня – не більше ніж 54 академічні години. Тривалість навчального семестру (в тижнях) визначається навчальним планом.
_______________
*Академічна година – мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40 хв.
Навчальні заняття проводять за розкладом. Розклад навчальних занять складає навчально-методичне управління університету, погоджують з деканом факультету, першим проректором, проректором з науково-педагогічної та виховної роботи і затверджує ректор. Окремо, крім розкладу аудиторних занять і підсумкового (модульного) контролю, кафедри розробляють розклад консультацій студентів на кожну чверть, який вивішують на відповідних кафедрах і доводять до студентів викладачі.
Відвідування студентами всіх видів навчальних занять є, як правило, обов’язковим. Відмітку про відвідування занять студентами здійснює староста у журналі обліку навчальної роботи академічної групи в обов’язковому порядку. Студенту може бути встановлено індивідуальний графік навчання та (або) складання підсумкового контролю.
Нині, відповідно до вимог Болонського процесу, в університеті використовується кредитно-модульна система організації навчального процесу.
Мета впровадження такої системи – підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу університету.
Основні завдання кредитно-модульної системи:
адаптація системи вищої освіти України до принципів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS);
стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – сукупність організаційно-методичних заходів, що ґрунтуються на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Модульна технологія навчання – технологія, що передбачає навчання студентів за окремими змістовими модулями, кожен із елементів яких оцінюється в балах і враховується під час поточного та модульного контролю знань, умінь і навичок студентів.
Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань і практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізуються відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.
Кредит – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізіологічних норм засвоєння за умови використання оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю) може бути засвоєний (у системі вищої освіти України) за 54 академічні години або 36 годин (у системі ECTS) навчального часу (сума годин усіх видів роботи студента за тиждень).
Заліковий кредит – одиниця навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів, що вимірюються у кредитах (національний кредит – 54 академічні години, кредит ECTS – 36 академічних годин).