6.5. Способи підвищення продуктивності навчальної праці студентів

За висновками гігієністів, для підвищення продуктивності праці важливо:

щоденно в один і той самий час приступати до роботи на звичному місці. Причому продуктивність розумової праці залежить від порядку на робочому місці. Правильно організувати роботу – означає розмістити всі необхідні предмети так, щоб створити максимум зручності. Це сприяє підвищенню емоційного стану, що, у свою чергу, викликає задоволення роботою, формує позитивне ставлення до процесу навчання, знижує втому;

входити в роботу поступово. Її слід починати зранку. Протягом перших 45 хв, незалежно від виду діяльності, ступінь ефективності розумової праці істотно нижчий, ніж протягом наступного періоду. Незважаючи на це, виконання поставленого завдання доцільно починати із найскладнішого. Період входження в активний робочий процес визначається необхідністю мобілізації всього організму на вищу функціональну готовність. Це забезпечить наростання інтенсифікації інтелектуальної діяльності;

дотримуватися системності та безперервності в роботі. Тривала перерва у роботі з навчальним матеріалом негативно позначається на засвоєнні знань, призводить до втрати логічного зв’язку з раніше вивченим. Лише систематична, постійна робота сприяє успішному оволодінню навчальним матеріалом, досягненню високих результатів у навчанні.

Системність і безперервність у роботі потребують, щоб студент не випускав із поля зору жодну з навчальних дисциплін і протягом дня, тижня, місяця, семестру, виходячи з реальних умов і своїх можливостей, уміло чергував вивчення дисциплін, виконання різних видів самостійних завдань із відпочинком.

Дотримання принципів системності та безперервності передбачає вироблення раціонального режиму роботи з відповідним розподілом розумової діяльності протягом усього часу її виконання. Проте слід зважити на те, що виконання роботи навіть у певному, раніше встановленому ритмі, не призупиняє розвитку стомлюваності. Подовження періоду, протягом якого спостерігається найвища працездатність, досягається розробленням оптимального режиму під час виконання розумової праці.

Відомо, що організм людини протягом дня переживає біологічні ритмічні зміни. Існує добовий цикл працездатності людини: найбільша продуктивність спостерігається з 8 до 12 і з 16 до 20 год, а найменша – у період між 14 та 16 і 20 та 22 год. Враховуючи добову динаміку працездатності, доцільно виконувати найважчі та найважливіші завдання в години з оптимальною працездатністю.

Рекомендується влаштовувати короткі перерви приблизно на 5 – 10 хв після 1 – 2 год розумової праці, робити фізичні вправи, розтирання тіла та обличчя водою – це стимулює центральну нервову систему і підвищує працездатність. Частіших перерв слід уникати, оскільки після кожної доводиться витрачати час на зосередження і входження у ритм праці.

Ураховуючи, що з 15 год спостерігається зниження працездатності, після обіду варто влаштувати відпочинок тривалістю до 1 год. Після відпочину знову спостерігається незначне підвищення працездатності, яке поступово знижується і переходить у необхідність повного відпочинку, формою якого є сон. Розумова праця має бути призупинена за 1 – 1,5 год до сну, бо інтенсивна діяльність мозку триває протягом саме такого часу після закінчення занять.

Навіть незначні порушення фізіологічного режиму сну призводять до негативних наслідків для розумової праці. Для студентів тривалість сну залежить від індивідуальних особливостей і має становити 7 – 8 год.

Перед сном бажано робити прогулянки протягом 30 – 40 хв, причому щодня і за будь-якої погоди. Прослуховування радіо і перегляд телепередач перед сном небажані.

Слід зазначити, що пізні вечірні та нічні години не рекомендується використовувати для вивчення навчального матеріалу. Безсонними ночами, проведеними над книгами під час підсумкового та модульного контролю, важко досягти результатів, які впевнено досягаються під час планомірної, систематичної роботи. Крім того, студент, засидівшись допізна, скорочує тривалість сну, що відразу ж позначається на його розумовій праці наступного дня. Нормальний нічний сон сприяє відновленню сил. Дуже важливим для підвищення продуктивності розумової праці є ранній підйом після сну. Експерименти свідчать, що у разі раннього підйому працездатність студентів майже в 1,5 раза вища, ніж у випадку пізнього.

Велике значення має знання особливостей біологічного тижневого циклу. Згідно з науковими даними, працездатність організму людини протягом тижня розподіляється таким чином: понеділок, п’ятниця, субота – дні найнижчої працездатності; вівторок, середа, четвер – дні підвищеної працездатності. Врахування особливостей ритмічних коливань функціонального стану організму протягом тижня є важливим під час складання плану самостійної роботи, вибору її видів. Зрозуміло, що доцільно найскладніші завдання виконувати у дні, коли продуктивність розумової діяльності найвища.

У семестрових і річних циклах існує деяке зниження працездатності на їх початку, потім вона підвищується, а до кінця семестру падає. Найсприятливіші щодо фізичного стану для навчання жовтень – листопад і березень – квітень;

бути послідовним у роботі. Не менш важливою умовою успішної самостійної роботи є її послідовність та упорядкованість. Не можна починати опрацювання однієї навчальної книги, не закінчивши її вивчення, завтра братися за іншу, а післязавтра – за третю. Така розкиданість і безсистемність у вивченні навчальних матеріалів породжує поверхневий підхід, унеможливлює міцне запам’ятовування прочитаного. Тому студент має з самого початку навчання привчити себе до послідовності в накопиченні знань і лише після засвоєння попереднього матеріалу братися за наступний.

Вимога послідовності означає також, що у вивченні навчального матеріалу (підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій тощо) не повинно залишатися «білих плям», тобто незрозумілих питань. Розрив у ланцюжку знань призводить до ускладнень у подальшому засвоєнні навчального матеріалу;

змінювати види розумової роботи. Треба навчитися чергувати різноманітні види розумової діяльності – це позитивно впливає на тривалість виконання та якість виконуваних завдань. Річ у тім, що продуктивність праці студентів знижується, якщо розумове навантаження припадає на одні й ті самі ділянки кори головного мозку. Тобто, якщо студент протягом певного часу вивчає і конспектує праці, приміром, з філософії, а потім одразу переходить до подібної роботи з психології, спрацьовує «гальмівна система» і праця зводиться нанівець;

стимулювати розумову діяльність позитивними емоціями та певними подразниками. Під впливом позитивних емоцій працездатність помітно підвищується. Проте слід пам’ятати, що захоплення фактором емоцій може призвести до патологічних порушень, зокрема до «синдрому загального підгострого нервово-м’язового виснаження».

Різні подразники, зокрема температурні, звукові, світлові, нюхальні, смакові тощо, також сприяють підвищенню продуктивності праці. Як уже згадувалося, позитивну дію має обливання обличчя холодною водою протягом 1 – 2 хв після 3 – 3,5 год праці. Одним із чинників, що стимулюють високопродуктивну працю, є циклічний режим дня і харчування. Режим дня має відбивати всі цикли діяльності студента: праця, відпочинок і сон.

Харчуватися потрібно 3 – 4 рази на день і бажано в один і той самий час. Це важливо, оскільки в організмі виробляються умовно-рефлекторні налагоджувальні реакції: автоматично за 30 – 60 хв до приймання їжі посилюється секреція шлункового соку, виробляються речовини, які відіграють важливу роль у травленні;

розвивати пам’ять. Під час самостійної розумової праці особливу увагу студенти мають приділяти розвиткові пам’яті.

Запам’ятовування – це процес, завдяки якому відбувається усталення нової інформації через поєднання її з набутою раніше.

Існують такі способи запам’ятовування: механічний, смисловий, повторення тощо.

Механічний спосіб ґрунтується на багатократному повторюванні та заучуванні прочитаного. За такого запам’ятовування («зазубрювання») губиться логічний зв’язок між окремими елементами. Цей спосіб – найменш ефективний, але його варто використовувати для запам’ятовування дат, формул, цитат, іноземних слів тощо.

Встановлено, що тренування пам’яті численним повторюванням малоефективне. Пам’ять повинна ґрунтуватися не на формальному фіксуванні, а на активному усвідомленні інформації, яку слід запам’ятати.

Запам’ятати – означає думати. Саме це є основою ефективної пам’яті.

Смисловий спосіб полягає у запам’ятовуванні логічних зв’язків між окремими елементами. Під час читання потрібно зрозуміти не окремі елементи, а весь текст в цілому, осягти його смисл, спрямованість, значення. Логічне смислове запам’ятовування дуже ефективне.

Запам’ятована інформація зберігається у пам’яті певний час і поступово забувається. Невдовзі після сприйняття інформації процес забування відбувається найшвидше, з часом темп його сповільнюється. Так, у середньому через один день втрачається 23 – 25 % вивченого, через п’ять днів – близько 35 % і через 10 днів – 40 %.

Забування інформації може бути зумовлене:

впливом сильних подразників під час запам’ятовування, що заважає утворенню нових зв’язків;

витісненням менш актуальної інформації актуальнішою;

позамежовим гальмуванням від перенапруження відповідних клітин кори мозку.

Повторення – ефективний спосіб запам’ятовування. Буває пасивним (перечитування кілька разів) і активним (перечитування з переказом). Другий спосіб ефективніший, оскільки він поєднує заучування і самоконтроль. Інколи корисно поєднувати активне повторення з пасивним.

Для кращого запам’ятовування потрібної інформації слід правильно вибрати час повторення. Враховуючи характер забування, матеріал краще повторити в день читання або ж на наступний день, а потім повторювати лише періодично і тільки те, що становить найбільший інтерес або потребу. Невеликий за обсягом текст краще повторити повністю. Більші тексти спочатку засвоюють у цілому, а потім повторюють складні фрагменти.