9.12. Макроси в процесорі Word
Макрос – це скорочена назва макрокоманди, тобто набір команд (операцій), які можна записувати і потім виконувати. Макроси дуже зручні для виконання повторюваних і складних операцій. За допомогою макросів можна вести пошук і заміну тексту, форматувати текст, працювати з документами, створюючи, відкриваючи й зберігаючи їх, копіювати й переміщувати текстові та графічні фрагменти, вводити будь-який текст і взагалі виконувати всі операції, на які здатен Word.
Запис макросу. Для написання макросів використовують спеціальну мову Visual Basic for Aplication (VBA). Проте, на відміну від програм, макроси можна записувати «вручну», просто виконуючи послідовність потрібних операцій. Увімкнувши режим запису макросу, потрібно виконати всі операції, записати їх і вимкнути режим запису. Після цього можна запускати записаний макрос, який виконає операції, що були в нього записані
Створення макросу відбувається в такій послідовності:
1. Запустити команду Сервис→Макрос→Начать запись.
2. У діалоговому вікні (рис. 9.19) задають ім’я макросу (Имя макроса), а також визначають спосіб його запуску, це може бути кнопка панелі інструментів чи комбінація клавіш.
3. У режимі запису макросу Запись макроса покажчик миші змінює свій зовнішній вигляд і відкривається панель інструментів Остановить запись макроса, кнопки якої дають можливість призупинити процес (Пауза), або зовсім закінчити запис операцій, які виконуватиме макрос (рис. 9.20), потім послідовно виконати їх, а після завершення операцій зупинити його запис.
|
|
Рис. 9.19. Загальний вигляд вікна для запису макросу |
Рис. 9.20. Панель інструментів Остановить запись макроса |
Практичні завдання
Розглянути особливості макросів у процесорі Word, виконавши такі операції:
1. Відкрити програму Microsoft Office Word.
2. Створити макрос стандартного форматування документів таким чином:
● розпочати запис макросу;
● присвоїти макросу ім'я;
● призначити макрос панелі;
● закрити діалогове вікно Настройка;
● виділити весь текст, скориставшись комбінацією клавіш Ctrl+A;
● установити форматування шрифту таким чином:
• шрифт - Times New Roman;
• розмір шрифту – 13 пт;
• написання – Обычный;
• міжсимвольний інтервал – Разреженный;
● встановити форматування абзаців:
• вирівнювання – по ширине;
• перший рядок – отступ 0,95 см;
● запрограмувати розстановку переносів у документі для чого:
• активізувати параметр автоматическая расстановка переносов;
• при цьому ширина зони переносів становить 0,7 см;
• максимальна кількість послідовних переносів – 2;
● зупинити запис макросу.
3. Установити кнопку макросу на стандартній панелі інструментів, вибрати значок для цієї кнопки.
4. Перевірити дію макросу.
5. Після завершення роботи закрити програму.
9.13. Друкування документів
Документи
створені в процесорі Word, призначаються
переважно для друкування. Щоб вивести
документ на друк використовують кнопку
Печать
стандартної
панелі інструментів. Це зумовлює
друкування документу на принтері, що
встановлений за
умовчуванням.
Завдання додаткових параметрів друкування здійснюють за допомогою команди Файл→Печать...
У відповідному діалоговому вікні (рис. 9.21), зокрема можна задати такі основні параметри друку:
● назву принтера, на якому друкуватиметься документ;
● зазначення діапазону сторінок, які будуть виводитися на друк;
● кількість копій.
При друкуванні чернетки документа для економії паперу в полі масштаб можна задати кількість сторінок, що буде розміщено на одному аркуші.
|
Рис. 9.21. Загальний вигляд діалогового вікна виведення документа на друк |
Завдання для самостійної роботи
Виконати операцію друкування документу, для чого:
1. Відкрити створений документ.
2. Переглянути його перед друкуванням (Файл→Предварительный просмотр).
3. Відкрити діалогове вікно Печать і виконати такі дії:
● вибрати мережевий принтер;
● встановити якість друку – Стандарт, оттенки серого;
● встановити всі сторінки для друку, кількість копій – 1.
4. Надрукувати документ.
5. Закрити програму.