10.7.1. Методика побудови діаграми

Діаграму можна будувати на активному аркуші або на новому. Для цього спочатку слід виділити діапазон клітинок, що утворюють категорію і частку (рис. 10.13).

Рис. 10.13. Виділення діапазону клітинок, що складають категорію і частку

Далі потрібно скористатися майстром діаграм, який будує діаграму в загальному випадку за чотири кроки (при побудові деяких типів діаграм кількість кроків може бути меншою). Після натискання кнопки Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная на екрані з'явиться діалогове вікно Мастер диаграмм – шаг 1 из 4 (рис. 10.14).

У цьому вікні слід вибрати тип діаграми (вибрана діаграма зображується інверсійно) і її зовнішній вид та тип. Для переходу до наступного кроку натискаємо кнопку Далее.

Рис. 10.14. Загальний вигляд діалогового вікна Мастер диаграмм – шаг 1 из 4

У діалоговому вікні Мастер диаграмм – шаг 2 из 4 (рис. 10.15) у полі Диапазон встановлюють значення яких клітинок будуть використані для побудови діаграм. Якщо перед викликом вікна було вже виділено діапазон клітинок, то у відповідному полі відображатимуться координати цього діапазону. Користувач може змінити значення цього поля шляхом редагування або виділяючи інший діапазон, для чого необхідно клацнути лівою клавіші миші у місці ярличка аркуша, у наслідок чого виділення відбудеться. Можна виділити також несуміжний діапазон. Координати виділеного діапазону записують в однойменне поле Диапазон.

Рис. 10.15. Загальний вигляд діалогового вікна Мастер диаграмм – шаг 2 из 4

У діалоговому вікні Мастер диаграмм – шаг 3 из 4 (рис. 10.16) виводиться зразок діаграми. На основі аналізу виділеного діапазону майстер діаграм автоматично визначає, яким чином розмістити ряди даних.

Рис. 10.16. Загальний вигляд діалогового вікна Мастер диаграмм – шаг 3 из 4

Якщо діапазон включає колонку текстових значень, то програма робить висновки що ряди даних розміщені відповідно до рядків діапазону. Якщо в діапазоні є рядок текстових значень, то робиться висновок про розміщення рядів даних відповідно до колонок діапазону.

Якщо ж в діапазоні присутні й колонка, й рядок текстових значень або зовсім немає текстових значень, то ряд даних встановлюється за кількістю клітинок у рядку і в колонці виділеного діапазону (якщо рядок діапазону містить більше клітин, ніж колонка, то ряди даних розміщуються відповідно рядків, а якщо менше – то відповідно колонок). На вкладці Заголовки записується назва діаграми, вкладка Легенда призначена для встановлення (зняття) подання умовних позначень секторів діаграми, але краще легенду замінити підписами секторів. Це можна зробити на вкладці Подписи данных.

У діалоговому вікні Мастер диаграмм – шаг 4 из 4 (рис. 10.17) позначаємо місце розташування діаграми – на окремому аркуші чи на активному. Після натискання кнопки Готово діаграма переноситься на відповідний аркуш. У будь-який момент роботи з цим вікном можна повернутися на крок назад (кнопка Назад) або припинити побудову діаграми (кнопка Отмена).

Рис. 10.17. Загальний вигляд діалогового вікна Мастер диаграмм – шаг 4 из 4