4.3.4. Характеристика подій об’єктів

Visual Basic вважається мовою, яка орієнтується на обробку подій. Це означає, що окремі частини програми починають виконуватись у відповідь на певні події. Отже кожен об'єкт повинен реагувати на ці події (дії) такими засобами:

● на екрані (шляхом клацання миші у місці керуючих елементів);

● на клавіатурі (натисканням різних клавіш);

● у програмі автоматично під впливом конкретних даних.

Тобто програма повинна мати керовану подіями архітектуру.

Наведемо приклад типових подій:

● Change – відбувається при зміні стану елемента керування за умови настання цілого ряду можливих подій (так званого масиву подій);

● Click – відбувається при одноразовому клацанні клавішею миші на об'єкті;

● DblClick – відбувається при подвійному клацанні клавішею миші на об'єкті;

● KeyPress – відбувається при натисканні клавіші на клавіатурі;

● Load – відбувається під час виклику додатка за допомогою оператора Load у програмі або внаслідок неявного завантаження;

● Unload – відбувається внаслідок вивантаження форми з оперативної пам'яті через маніпуляції користувача (за допомогою меню або кнопок) або з програми за допомогою оператора Unload.

Настання кожної події в Visual Basic пов’язується з виконанням відповідної процедури (підпрограми). У загальному вигляді маємо такий синтаксис типової процедури:

Sub <ім’я об'єкта>_<ім'я події> (оголошення параметрів)

...........................................................

оператори

Випадний список об’єктів Випадний список властивостей

Рис. 4.3. Загальний вигляд вікна програмного коду

……………………………………...

End Sub

Для кожного об'єкта зафіксовано перелік можливих процедур, завдання користувача – вибрати потрібну і записати відповідний їй програмний код, використовуючи спеціальне діалогове вікно (див. рис. 4.3).

4.3.4. Застосування методів у роботі з об’єктами

При роботі з розглянутими вище об'єктами виникає потреба у виконанні багатьох стандартних операцій, в яких задіяні відповідні вікна, кнопки, поля. Visual Basic звільняє користувача від програмування таких операцій шляхом надання можливості застосувати цілий набір методів.

Наприклад, можна використовувати такі з них:

● Clear – очищає вміст буфера обміну (Clipboard);

● Cls – очищає форму або поле ілюстрацій;

● EndDoc – припиняє відправлення документа на принтер;

● GetData – повертає зображення з буферу обміну Clipboard;

● GetText – повертає текстовий рядок із буфера обміну;

● Hide – приховує форму, але не вивантажує її з оперативної пам'яті;

● Move – переміщає форму або об'єкт;

● Print – друкує текстовий рядок на об'єкті;

● SetData – поміщає ілюстрацію заданого формату у буфер обміну Clipboard;

● SetText – поміщає текстовий рядок у буфер обміну;

● Show – відображає форму на екрані.

Синтаксис запису методу має такий вигляд:

<ім’я об’єкта> <ім’я методу> [параметри]

Приклади:

● Forml .Hide;

● Forml .Show;

● Printer.Print "y = ";y.Text.

Об'єкти, що мають спільні властивості й поведінку (до них відносять події і методи), поєднуються в класи. Ім'я класу, як правило, відображує тип об'єктів, які в нього входять. Класи можна розглядати як основу для створення інших об'єктів цього самого типу. Тому всі об'єкти одного класу, наприклад, TextBox, будуть діяти однаково. За умовчуванням об’єкти того самого класу мають ім'я, що складається з імені батьківського класу й порядкового номера, наприклад, Text1, Text2, Text3. При необхідності користувач може створювати свої класи об'єктів.

У Visual Basic також широко використовується поняття колекції об'єктів. Колекція – це набір об'єктів, об'єднаних загальним ім'ям, причому не обов'язково вони можуть входити в один клас. Для прикладу згадаємо шість вбудованих в Visual Basic 6 колекцій, у т. ч. Forms і Controls. Зокрема Forms містить безліч завантажених форм додатка, Controls – множину всіх елементів керування у формі. Користувач може створювати власні колекції, поповнювати й актуалізувати їх.

Розробка нової програми або, за термінологією Visual Basic, проекту складається із двох етапів:

● Етап візуального програмування – передбачає створення форми або набору форм, що будуть видаватися користувачеві під час роботи з програмою. Погодження переліку й змісту форм із замовником може значно зекономити кошти, витрачені на розробку проекту.

● Етап програмування у вхідному коді полягає у створенні власної програми обробки інформації, яка буде відповідати різним діям користувача.