3.6.3. Основні положення аналізу інноваційного проекту

Якщо при аналізі інвестиційних проектів можна обмежуватися стандартними методиками, то інновації вимагають сполучення якісних і кількісних методів і проведення комплексної оцінки наслідків від їхнього впровадження.

Аналіз інноваційного проекту як об'єкта діяльності підприємства полягає в дослідженні показників якості нововведення, економічному аналізі і формуванні вартісних оцінок нововведення, а також у визначенні прибутковості й окупності проекту з урахуванням ризиків.

Варіант узагальненої схеми аналізу інноваційного проекту передбачає:

аналіз макроекономічної та політичної ситуації;

аналіз інституціональних і законодавчих факторів;

аналіз ринку (маркетингові дослідження);

аналіз фінансово-економічного стану підприємства;

оцінка виробничих можливостей фірми;

дослідження технологічних можливостей;

оцінка рівня НДДКР;

аналіз показників якості нововведення;

аналіз і формування вартісних оцінок нововведення;

аналіз прибутковості проекту.

Показники якості нововведення і його інвестиційна привабливість розраховуються на основі експертних оцінок, створення агрегированної думки, методу проб і помилок і спеціального прогнозного графа - дерева цілей. Тут виявляється рейтинг показників, проводиться ранжирування і здійснюється умовний переклад у кількісну форму.

Для прогнозу вартісної оцінки нововведення необхідно застосовувати не один метод, а послідовно-паралельне варіантне системне моделювання. Економічна частина цього моделювання заснована на застосуванні методу аналізу «витрати - ефективність».

Метод «витрати - ефективність» відіграє особливу роль у визначенні повних витрат, тобто загальної сукупності витрат фінансових, матеріальних, трудових і інших ресурсів на всіх етапах функціонування нововведення.

Стадія планування й обліку витрат є однієї з найбільш важливих. Саме тут закладається інформація, від якої залежить не тільки оцінка нововведення, але і доля інноваційного проекту,

Повні витрати охоплюють витрати, зроблені протягом усього періоду життєвого циклу нововведення, тобто витрати на НДДКР, виробництво й експлуатацію нововведення.

У закритій економіці, що ґрунтується на вузьковиробничих цілях, інноваційний розвиток було слабко ув'язано з квантифікацією потреб і попиту, з вимогами навколишнього середовища, з факторами диверсифікованості виробництва. От чому економіка попиту диктує необхідність сполучити економічні, соціально-економічні, соціально-психологічні, технологічні, екологічні й інші аспекти моделювання.

У залежності від витрат, що враховуються, і результатів інтегральних показників розрізняють наступні види ефекту від реалізації інновацій:

науково-технічний (новизна, корисність, надійність);

економічний (вартісні показники);

фінансовий (фінансові показники);

ресурсний (споживання того чи іншого виду ресурсів);

соціальний (соціальні результати);

екологічний (шум, випромінювання й інші показники фізичного стану навколишнього середовища).

Розрізняють показники ефекту за розрахунковий часовий період і показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого розрахункового тимчасового періоду визначається такими факторами:

тривалістю інноваційного періоду і терміном служби об'єктів інновацій;

ступенем вірогідності вихідної інформації;

вимогами інвесторів.

Варто враховувати, що на прийняття рішень про інвестування впливає соціальна оцінка інновацій. Система соціальних оцінок може бути представлена або як вектор, що відбиває всі показники рівня життя, його якість і добробут, або у виді ієрархічної структури цінностей. Хоча розходження в тлумаченні якості і рівня життя в кожнім регіоні, місті і, нарешті, громадянами приводить до різного набору і рівня соціальних індикаторів, схвалення нововведень з їх боку дозволяє забезпечити підтримку інвестицій.

Практика захисту інвестиційних проектів показала, що найбільше гостро сприймаються громадськістю екологічні проблеми розширення виробництва. При цьому багато прикладів тому, коли екологічні проблеми - не наслідок нововведень на підприємстві, а результат незадовільного стану діючого виробництва. Тому тверді вимоги до нововведень обумовлюють значну наукомісткість інновацій, великі капітальні витрати на природоохоронні заходи.