Контрольні питання

1. Яка головна задача громадянського права відносно об’єктів інтелектуальної власності?

2. Які етапи еволюції законодавства щодо захисту прав на інтелектуальну власність?

3. Як змінювалось відношення до поняття «інтелектуальна власність» у вітчизняному та міжнародному законодавствах?

4. Що таке «інтелектуальна власність» і для яких цілей її використовують?

5. Що вважається об’єктом інтелектуальної власності?

6. Які об’єкти охоплює поняття «промислова власність»?

7. Які існують засоби захисту від недобросовісної конкуренції?

8. Що відносять до товарних знаків та знаків обслуговування?

9. Які об’єкти охороняються авторським та сумісним правом?

10. Що відноситься до нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності?

11. Що таке нематеріальні активи і які права на об’єкти інтелектуальної власності входять до їх складу?

12. Які існують форми правового захисту об’єктів інтелектуальної власності?

13. Як реалізуються права власності на нематеріальні ресурси?

14. Які етапи еволюції методології оцінки об’єктів інтелектуальної власності?

15. У яких випадках потрібна оцінка вартості нематеріальних активів?

16. Скільки і який зміст етапів оцінки вартості нематеріальних активів?

17. Які підходи і методи використовують у розрахунках вартості об’єктів інтелектуальної власності?

3.6. Розробка і експертиза інноваційного проекту

3.6.1. Зміст інноваційного проекту

В економіку України інтенсивно входить відносно нова концепція керування проектами - Ргojeсt Маnаgемеnt. Основу цієї концепції складає погляд на проект як на зміну вихідного стану будь-якої системи, зв'язану з витратами часу і засобів. Процес цих змін, здійснюваних по заздалегідь розроблених правилах у рамках бюджету і тимчасових обмежень, - це керування проектами. В наш час керування проектами стало визнаною методологією інвестиційної діяльності у всіх промислово розвинутих індустріальних країнах. У вітчизняній практиці ця концепція знайшла відображення в застосуванні цільових програм і проектів.

В даний час поняття «інноваційний проект» може розглядатися як:

форма цільового керування інноваційною діяльністю;

процес здійснення інновацій;

комплект документів.

Як форма цільового керування інноваційною діяльністю інноваційний проект являє собою систему взаємообумовлених і взаємопов'язаних по ресурсах, термінам і виконавцям заходів, спрямованих на досягнення конкретних цілей (задач) на пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Як процес здійснення інновацій - це сукупність виконуваних у визначеній послідовності наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, що приводять до інновацій.

У той же час інноваційний проект — це комплекс технічної, організаційно-планової і розрахунково-фінансової документації, необхідної для реалізації цілей проекту (на Заході для позначення цього аспекту проекту використовується термін «design» ).

З огляду на всі ці аспекти можна сказати, що інноваційний проект – це комплект документів, що визначають систему науково обґрунтованих цілей і заходів щодо рішення проблеми, організацію інноваційних процесів у просторі і в часі. Наукова обґрунтованість цілей і заходів досягається дотриманням наукових підходів, застосуванням сучасних методів.

Різноманіття цілей і задач інноваційного розвитку визначає безліч різновидів інноваційних, науково-технічних проектів.

За предметно-змістовною структурою і характером інноваційної діяльності проекти підрозділяються на дослідницькі, науково-технічні, зв'язані з модернізацією і відновленням виробничого апарата, а також на проекти системного відновлення підприємства. Крім того, інноваційні проекти підрозділяються за рівнем рішення, за характером цілей, по виду інновацій, по періоду реалізації. Види інноваційних проектів представлені на рис 3.5.

Р

Види інноваційних проектів

Новий метод виробництва

Новий ринок

ис.3.5. Класифікація інноваційних проектів

Керівництво розробкою і реалізацією інноваційного проекту здійснюють керівник проекту (проект-менеджер) і науково - технічна рада (НТР). До складу НТР входять провідні спеціалісти з тематичних напрямків проекту, що несуть відповідальність за вибір науково-технічних рішенні, ступінь їхньої реалізації, повноту і комплексність заходів, необхідних для досягнення проектних цілей, що організують конкурсний добір виконавців і експертизу отриманих результатів.

Керівник проекту - юридична особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву роботами по проекту: плануванню, контролю і координації робіт учасників проекту. Конкретний склад повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником.

Команда проекту - специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту і створювана на період здійснення проекту з метою своєчасного досягнення планових показників. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності й інших характеристик проекту. Для виконання частини своїх функцій розроблювач може залучати спеціалізовані організації.

До підтримуючих проект структурам відносяться інноваційні центри, фонди підтримки програм і проектів, консалтингові фірми, організації незалежної експертизи, патентно-ліцензійні, аудиторські фірми, виставочні центри і т.п.

Таким чином, реалізація задуму інноваційного проекту. забезпечується десятками учасників і організацій.

Глибина структуризації інноваційного проекту, кількість наукових підходів, що враховуються при проектуванні, і принципів, застосовуваних методів менеджменту визначаються головним менеджером проекту і членами НТР у залежності від складності проблеми, вартості проекту і стану факторів зовнішнього і внутрішнього середовища інноваційної організації.

Розробка інноваційного проекту - тривалий і дуже дорогий процес. Від первісної ідеї до експлуатації цей процес може бути представлений у виді циклу, що складається з трьох видів ділових фаз: предінвестиційної, інвестиційної й експлуатаційної.

Інноваційні проекти характеризуються:

1. Високою невизначеністю на всіх стадіях інноваційного циклу. Навіть найбільш успішні проекти не гарантовані від невдач: у будь-який момент їхнього життєвого циклу вони не застраховані від появи в конкурента більш перспективної новинки.

2. Наявністю варіантів на всіх стадіях життєвого циклу нововведення. Якщо після відбору інвестиційного проекту здійснюється лише одне-єдине рішення, що і варто реалізувати, то інвестиційний проект вимагає нової переоцінки і перегляду на наступних етапах і в численних контрольних крапках. Інновація у своїй основі характеризується альтернативностью і багатоваріантністю рішень. Звідси і виникає складність її прогнозування. Це зв'язано з оцінкою майбутньої конкурентноздатності і ринковою адаптацією.

3. Ще однією особливістю інноваційного проекту є проблема виділення індивідуального нововведення як одиниці спостереження й аналізу. Якщо в інвестиційному це рутинна процедура, то вичленовування одного нововведення з взаємозалежних множинних елементів інноваційної діяльності виявляється самостійним складним процесом. Інтенсивні дослідження інновації викликають складну гаму супутніх «інкрементних», часткових, менш радикальних нововведень.

В міру нагромадження досвіду число модифікацій поступово зменшується і з'являється базова модель. Стає очевидним, що в той час, як первісне одиничне нововведення знаходиться у розквіті свого життєвого циклу і приносить фінансовий успіх, можливо його моральне старіння внаслідок зміни самої базової моделі. Зниження технічної невизначеності інноваційного проекту не означає зниження фінансового і комерційного ризику. Більш того, при розробці ряду проектів принципових нововведень усунення технічних ризиків приводить до виявлення недоліків обраної технології й устаткування, що саме по собі вже може викликати припинення фінансування. Технічні і комерційні ризики в інноваційних проектах не знаходяться в якій-небудь кореляційній залежності, і для усунення чи попередження ризиків варто йти емпіричним шляхом.

Велике значення у виборі методу прогнозування й аналізу нововведення має тривалість планованого життєвого циклу інновації. У нововведень, що мають короткий життєвий цикл, зберігається високий ступінь залежності від тривалості стадії НДДКР, від появи конкуруючих новинок і розробки нововведення, що спирається на даний технічний принцип. При прогнозуванні такого типу інновацій завжди варто передбачити можливий час старіння даного принципу в рамках нововведення.

Варто мати на увазі, що фінансовий успіх може залежати від подовження циклу життя інновації за рахунок як збільшення термінів її корисного функціонування, так і більш раннього виходу на ринок. При зіставленні фінансової ефективності альтернативних інновацій успіх буде в багатьох випадках на стороні наукомісткої, коротко живучої новинки, а не на стороні освоєного продукту.

Кожен проект починається з чіткої постановки його мети, критеріїв успішного здійснення і попередніх начерків головних етапів його реалізації. Граничними умовами можуть виступати невизначеність і непередбачуваність фундаментальних досліджень і невідповідність проекту цілям організації, усілякі ресурсні і технологічні обмеження на стадії первинної розробки; варто приділити увагу саме критеріям успішності, а не деталям здійснення проекту.

Критерії успішності інноваційного проекта також вимагають уважного і строгого розгляду. Якщо для інвестиційного проекту єдиним і головним критерієм виступає успішність, то для інноваційних проектів не менш важливі принципова новизна, патентна чистота, ліцензійний захист, пріоритетність напрямку інновацій, конкурентноздатність. До того ж у критеріях успішності зберігають силу виробничі і ресурсні можливості, технічна здійсненність, фінансова ефективність, а також соціальна та екологічна доцільність рішення.

4. Розробка інноваційного проекту завершується підготовкою проектної документації. Склад конкретної документації в кожному конкретному випадку визначається у вихідному (техніко-економічному) завданні.

Інноваційний проект будь-якого рівня повинний включати наступні розділи (етапи):

зміст і актуальність проблеми (ідеї);

резюме керівника проекту;

дерево цілей проекту, побудоване на основі маркетингових досліджень і структуризації проблеми;

система заходів щодо реалізації дерева цільний проекту;

комплексне обґрунтування проекту ;

комплексне забезпечення реалізації проекту;

характеристика НТР;

експертний висновок проекту;

механізм реалізації проекту і система мотивації.

Кожен етап (фаза) розробки і реалізації інноваційного проекту має свої цілі і задачі (див. табл. 3.10)

Таблиця 3.10

Зміст фаз життєвого циклу проекту

Предінвестиційна фаза проекта		Інвестиційна фаза проекта
Предінвести-ційне дослідження і планування проекта	Розробка документації і підготовка до реалізації	Проведення торгів і укладання контракту	Реалізація проекта	Завершення проекта
1. Вивчення прогнозів	1.Розробка плана проектно-розвідувальної роботи	1.Укладання контрактів	1.Розробка плана реалізації проекта	1.Пусконалагод-жувальні роботи

Продовження таблиці 3.10

2.Аналіз умов для впровадження первісного задуму, розробка концепції проекта.	2. Завдання на розробку проектно-розвідувальних робот.	2.Угода на поставку обладнання.	2. Розробка графіка	2.Пуск об’єкта
3.Предпроектне обгрунтування інвестицій	3.Узгодження, експертиза та затвердження ТЕО	3.Угода на підрядні роботи	3.Виконання роботи	3.Демобілізація ресурсів, аналіз результатів
4.Вибір та узгодження місця розміщення	4.Видача завдання на проектування	4.Розробка планів	4. Мониторінг та контроль	4.Експлуатація
5. Екологічне обгрунтування	5. Розробка, узгодження та затвердження		5.Коректування плана проекту	5. Ремонт та розвиток виробництва
6.Експертиза	6.Приняття остаточного рішення про інвестування		6.Оплата виконаних робіт	6.Закриття проекту, демонтаж обладнання
7.Попереднє інвестиційне рішення

Під етапом формування інвестиційного задуму (ідеї) розуміється задуманий план дій. На цьому етапі, насамперед, необхідно визначити суб'єкти й об'єкти інвестицій, їхню форму і джерела в залежності від ділових намірів розроблювача ідеї.

Етап "Дослідження інвестиційних можливостей" передбачає:

попереднє вивчення попиту на продукцію і послуги з обліком експорту й імпорту;

оцінку рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги);

підготовку пропозицій за організаційно-правовою формою реалізації проекту і складу учасників;

оцінку передбачуваного обсягу інвестицій по укрупнених нормативах і попередній оцінці їхньої комерційної ефективності;

підготовку дозвільної документації;

підготовку попередніх оцінок по розділах ТЕО, оцінку ефективності проекту;

затвердження результатів обґрунтування інвестиційних можливостей;

підготовку контрактної документації на проектно - дослідницькі роботи.

Ціль дослідження інвестиційних можливостей - підготовка інвестиційної пропозиції для потенційного інвестора. Якщо потреби в інвесторах немає і всі роботи виробляються за рахунок власних коштів, тоді приймається рішення про фінансування робіт підготовки ТЕО проекту.

Етап "ТЕО проекту" у повному обсязі передбачає:

проведення повномасштабного маркетингового дослідження;

підготовку програми випуску продукції (реалізації послуг);

підготовку початково - дозвільної документації;

розробку технічних рішень, у тому числі генерального плану;

містобудівні, архітектурно - планувальні і будівельні рішення;

інженерне забезпечення;

заходи щодо охорони навколишнього середовища і цивільної оборони;

опис організації будівництва;

дані про необхідне житлово – цивільне будівництво;

опис системи керування підприємством, організації праці робітників та службовців;

формування кошторисно - фінансової документації: оцінку витрат виробництва, розрахунок капітальних витрат, розрахунок річних надходжень від діяльності підприємства, розрахунок потреби в оборотному капіталі, проектовані і рекомендовані джерела фінансування проекту (розрахунок), передбачувані потреби в іноземній валюті, умови інвестування, вибір конкретного інвестора, оформлення угоди;

оцінку ризиків, зв'язаних зі здійсненням проекту;

оцінку комерційної ефективності проекту (при використанні бюджетних інвестицій);

формування умов припинення реалізації проекту.

Механізм реалізації проекту повинен включати структуру інноваційної організації, положення про її підрозділи і посадові інструкції, оперативно - календарні плани і мережні моделі (графіки), оперограмми керування проектом.

Одним з питань інноваційного проектування є визначення порядку завершення проекту, що включає здачу проекту і закриття договору.

Здати інноваційний проект - це значить установити відповідність рішень, прийнятих замовником при розробці концепції проекту, отриманим при його реалізації результатам. Усі вимоги до здачі і приймання робіт установлюються договором.

Якщо результатом реалізації проекту є готовий об'єкт, то необхідно провести приймальні чи експлуатаційні іспити. Вони включають:

проведення порівняння техніко-економічних параметрів розробки з запланованими показниками;

визначення причин виявлення розбіжностей: розробку заходів щодо усунення виявлених розбіжностей і організацію робіт з усунення недоробок.

Якщо в результаті приймальних іспитів буде отримана продукція, що відповідає вимогам проекту, то оформляється протокол комісії з приймання готових об'єктів. Результати іспитів є підставою для передачі відповідальності від організацій-виконавців до замовника в період здавання-прийняття готової продукції (об'єкта, нововведення і т.п.).

Закриття договору передбачає наступні етапи:

перевірка фінансової звітності;

паспортизація;

виявлення невиконаних зобов'язань;

завершення невиконаних зобов'язань.

Перевірка фінансової звітності відноситься до звітності замовника й організацій-виконавців. Перевірка фінансової звітності замовника включає:

перевірку виписки рахунка-фактури на весь обсяг завершених робіт;

узгодження отриманих платежів із представленими рахівницями-фактурами;

перевірка наявності документації по змінах;

контроль суми утримань, зроблений замовником.

Перевірка фінансової звітності виконавця включає:

перевірку платежів постачальниками й співвиконавцями;

відповідність суми замовлень закупівлям по накладних постачальників;

пошук прострочених платежів постачальнику;

підтвердження відповідних утримань.

Результати такої перевірки дозволяють одержати дані для підготовки остаточних фінансових звітів по проекті. На цьому етапі виробляються остаточні розрахунки з виконавцями.

Паспортизація являє собою один з важливих елементів організації закриття договору. Вона проводиться в наступній послідовності:

виконавці розділів надають звіти з необхідними додатками в головну організацію по розділу;

остання надає підсумковий звіт на НТР по розділу;

НТР по розділу приймає звіти й оформляє акти;

головна організація готує звіт по проекту в цілому і направляє Генеральному замовнику. Договір закривається.