3.6.2. Інвестування інноваційного проекту

Визначення співвідношення різних джерел і форм інвестування на окремих етапах керування інноваційними проектами залежить від масштабів проекту та фінансових можливостей підприємства.

У підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, переважною формою інвестування інноваційного проекту (програми) є реальні вкладення (капітальні вкладення, трансферні інвестиції і т.п.). Їхні фінансові інвестиції зв'язані, як правило, з короткостроковими вкладеннями тимчасово вільних коштів.

До можливих джерел формування інвестиційних ресурсів, необхідних для здійснення інноваційного проекту (програми) підприємства, відносяться:

власні: чистий (нерозподілений) прибуток, амортизаційні відрахування, страхова сума відшкодування збитків від утрати майна, продаж майна, іммобілізована в інвестиції частина зайвих оборотних активів і інші;

залучені: емісія акцій і інвестиційних сертифікатів, внесок сторонніх інвесторів у статутний фонд, безоплатно передані державними і комерційними структурами засоби на цільове інвестування інноваційних програм і інші;

позикові: довгострокові кредити банків і інших кредитних структур, емісія облігацій, цільові державні кредити, податковий інвестиційний кредит, інвестиційні лізинг і селинг і інші.

Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність»

підприємствам для виконання інноваційних проектів може бути зроблена фінансова підтримка в формі:

повного безпроцентного чи часткового (до 50 %) кредитування (на умовах інфляційної індексації) за рахунок держбюджету і засобів місцевих бюджетів;

повної чи часткової компенсації (за рахунок бюджетів різних рівнів) відсотків комерційним банкам за використання кредитів для фінансування інноваційних проектів;

надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів.

Цим же Законом для підтримки інноваційної активності підприємств і організацій передбачене створення спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ. Такі установи на підставі конкурсних доборів інноваційних проектів можуть робити підприємствам фінансову підтримку шляхом надання кредитів чи передачі майна в лізинг при наявності гарантій повернення засобів: застави майна, договору страхування, банківського чи іншого видів гарантій.

При формуванні інвестиційної стратегії і її узгодженні з фінансовою стратегією підприємства, що реалізує інноваційний проект, необхідно також враховувати сучасні особливості оподатковування і митного регулювання інноваційної діяльності, а саме:

можливість зниження на 50 % ПДВ і податку на прибуток від продажу товарів, вироблених у результаті реалізації інвестиційних проектів, із зарахуванням цих сум на спеціальні рахунки підприємств для фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розвитку їх власних науково-технологічної і дослідно-експериментальної баз;

надання можливості використовувати двадцяти процентну норму прискореної амортизації основних фондів групи 3;

зниження земельного податку в розмірі 50 % діючої ставки;

звільнення від мита і податку на додаткову вартість увезеного на територію України сировини, устаткування, що комплектують, і інших товарів (крім підакцизних), що не виробляються в нашій країні, або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, на протязі терміну дії свідчення про державну реєстрацію інноваційного проекту.

Таким чином, комбінація і структура можливих джерел формування інноваційних ресурсів, методів і форм фінансової підтримки і стимулювання інноваційної діяльності підприємства на окремих стадіях і етапах життєвого циклу інноваційного проекту і життєвого циклу інноваційного товару будуть різні.

Так, потреба в зовнішніх (позикових і залучених) джерелах фінансування проекту при недостатності власних засобів може відчуватися підприємством протягом періоду окупності проекту. При досягненні крапки окупності і до кінця життєвого циклу проекту в підприємства будуть створені умови для продовження його фінансування за рахунок власних коштів.

Визначеними пільгами (і додатковими фінансовими можливостями для розвитку інноваційної діяльності) підприємство буде володіти і після завершення життєвого циклу проекту, тобто на стадії ринкового циклу інноваційного товару. Тому розробку стратегії формування інвестиційних ресурсів варто розглядати як важливий елемент не тільки інноваційної, але і фінансової стратегії підприємства.

При розробці стратегії формування інвестиційних ресурсів доцільно розглядати п'ять основних методів фінансування інноваційних проектів (програм): повне самофінансування, акціонування, кредитне фінансування, лізинг і селенг, змішане фінансування .

Необхідність формування й оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів по стадіях та етапам життєвого циклу інноваційного проекту обумовлена тим, що розраховане співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел може не відповідати вимогам фінансової стійкості підприємства. У процесі оптимізації структури необхідно також враховувати основні особливості кожної з груп джерел фінансування (табл.3.11).

Таблиця 3.11

Особливості джерел фінансування інноваційних проектів і програм

Джерела фінансування	Позитивні особливості	Недоліки
1.Власні	Простота і швидкість залучення. Висока віддача за критеріями норми прибутковості (відсутній позич-ковий відсоток), істотне зниження ризику неплатоспроможності і банкрутства. Повне збереження керування в руках адміністрації чи власників підприємства	Обмеженість обсягу залучення. Обмеженість зовнішнього контролю за ефективністю використання
2.Зовнішні (позикові і залучені)	Можливість залучення у великих обсягах. Зовнішній контроль за ефективністю використання	Складність залучення й оформлення. Тривалий період залучення. Необхідність надання гарантій. Підвищений ризик банкрутства. Необхідність сплати відсотків. Часткова втрата керування діяльністю підприємства

Головними критеріями оптимізації структури внутрішніх (власних) і зовнішніх джерел фінансування інноваційних проектів і програм є:

забезпечення фінансової стійкості підприємства;

максимізація суми чистого нерозподіленого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Оцінка і вибір оптимального варіанта інвестування інноваційного проекту (програми) підприємства повинна здійснюватися на підставі діючих нормативних документів і передбачати виконання таких вимог, як:

погодженість стратегії економічного розвитку підприємства з вимогами зовнішнього середовища (рівнем економічного розвитку країни, інвестиційним кліматом, кон'юнктурою ринку, чинним законодавством);

погодженість інвестиційної, інноваційної і фінансової стратегій підприємства з його стратегією економічного розвитку;

реализуемість фінансової стратегії підприємства з врахуванням наявного інтелектуального, ресурсного потенціалів і рівня ризику, зв'язаного зі здійсненням інноваційного проекту (програми);

комплексність оцінки ефективності інноваційного проекту з урахуванням інтересів усіх суб'єктів, що беруть участь у розробці, впровадженні і використанні його кінцевих результатів.

Основною категорією при оцінці ефективності інноваційного проекту (програми) є вартісний (грошовий) потік, що визначається як різниця очікуваних грошових надходжень і витрат, викликаних реалізацією інноваційного проекту протягом усього терміну керування його реалізацією. При цьому для інтегральних показників ефективності проекту (наприклад, ЧДД і інших) фактично стирається грань між власне інвестиційною (капітальні вкладення), операційною, складені елемента якої формують очікувані доходи від реалізації проекту, і фінансовою (вартість залученного капіталу) складовими потоку.

Інвестиційна складова вартісного потоку, в основному негативно спрямована, являє собою витрати (реальні інвестиції) по стадіях і етапах життєвого циклу проекту. Це витрати на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нових основних фондів і (чи) на реконструкцію діючих, ліквідацію і відтворення основних фондів, що вибувають, а також на зміну величини оборотного капіталу (коштів). До позитивного складової інвестиційний потоку відноситься виторг від реалізації активів, що вибувають, чи від здачі їх в оренду. Як приплив (поповнення) чи відток інвестиційних засобів у повному обсязі враховується їх некапіталізована частина: податкові виплати, орендні платежі, витрати на тимчасові (нетитульні) об'єкти та інші.

На останніх етапах життєвого циклу інноваційного проекту враховуються витрати на демонтаж устаткування, рекультивацію земель і т.п.

Сальдо операційної складової вартісного потоку являє собою чистий прибуток, генерируємий проектом по періодах його реалізації. Приплив засобів забезпечує виторг від реалізації товарів (робіт, послуг), передбачених проектом. Основним відтоком є витрати на виробництво і збут продукції, усі види податків, що включаються в ціну.

Амортизаційні відрахування введених по проекту основних фондів формують позитивний потік (приплив) засобів. В операційному потоці враховується також сальдо (позитивне чи негативне) інших позареалізаційних доходів і збитків, зв'язаних зі здійсненням проекту.

Загальна послідовність розрахунків грошових потоків по роках життєвого циклу інноваційного проекту приведена в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Грошові потоки інноваційного проекту (в умовних одиницях)

№п.п	Показники	Тривалість життєвого циклу проекта, рік
1	2	3	4	5	6	7	8
	Операційна діяльність:
1	Загальний доход(виручка) від реалізованної продукції	0	90,00	150,0		175,0	0
2	ПДВ, акцизний сбір і інш	0	15,0	25,0		25,0	0
3	Чистий доход від реалізації	0	75,0	125,0		150,	0
4	Собівартість реалізованної продукції	0	-45,0	-55,0		-60,0	0
	В тому числі:
5	Матеріальні витрати без ПДВ	0	-35,0	-40,0		-45,0	0
6	Заробітна плата	0	-7,22	-10,83		-10,83	0
7	Відрахування на соціальні потреби	0	-2,78	-4,17		-4,17	0
8	ПДВ по матеріальним активам	0	-7,00	-8,00		-9,0	0
	Розрахункові величини
9	Балансова вартість ОВФ	0	100,0	170,0		230,0	0
10	Амортизаційні відрахування	0	15,0	25,5		34,5	0
	Залишкова вартість ОВФ:
11	На початок року	0	100,0	1855,0		69,5	0
12	На кінеці року	0	85,0	129,5		35,0	0
13	Прибуток від операційної діяльності (стр.3+стр.4-стр.10)	0	15,0	44,5		55,5	0
14	Податок на майно	0	-1,85	-2,85		-1,05	0
15	Відрахування у фонди, утримання ЖКГ та об’єктів соціально - культурної сфери	0	-3,0	-5,0		-6,0	0

Продовження таблиці 3.4

16	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (оподаткований прибуток) Стр.13+стр.14+стр.15	0	10,15	36,66		48,46	0
17	Податок на прибуток	0	-3,55	-12,83		-16,96	0
18	Чистий прибуток	0	6,60	23,83		31,50	0
19	Сальдо потока від операційної діяльності (стр18+стр10)	0	21,60	49,33		66,0	0
	Інвестичійна діяльність
20	Притоки	0	0	0		0	+10,0
21	Капітало-вкладення	-100,0	-70,0	0		0	-90,0
22	Сальдо інвестиційної діяльності	-100,0	-70,0	0		0	-80,0
23	Сальдо сумарного потока (стр.19+стр.22)	-100,0	-48,84	49,33		66,00	-80,0
24	Сальдо накопиченого потока	-100,0	-148,4	-99,07		152,81	72,81

Треба мати на увазі, що визначення операційного потоку по роках інноваційного проекту повинне ґрунтуватися на надійних прогнозах обсягів реалізації і цін на готову продукцію, на матеріальні ресурси, рівня заробітної плати, змін у податковому законодавстві, амортизаційній політиці й інших. Це вимагає врахування ступеня ризику й тимчасового фактора у розрахунках грошових потоків. У випадку розрахунку проектних параметрів операційного вартісного потоку ступінь точності буде нижче, ніж для інвестиційного потоку як у силу порівняльної короткостроковості останнього і близькості до початку життєвого циклу проекту, так і в силу більш високої визначеності ринку інвестиційних засобів.

Облік фінансової складової потоку коштів інноваційного проекту: обсяг акціонерного капіталу, субсидій, дотацій, позикових засобів і т.п., здійснюється роздільно не раніше, чим отримана позитивна оцінка економічної ефективності проекту. Параметри фінансового потоку коштів інноваційного проекту враховуються в складі інвестиційного й операційного потоків і укрупненно оцінюються шляхом дисконтування з уточненням обсягів, термінів і умов одержання, повернення й умов обслуговування.

Параметри всіх потоків уточнюються й оптимизируются в процесі розробки і реалізації плану фінансування проекту. В якості притоків розглядається збільшення джерел власного, залученого й позикового капіталу, а в якості відтоків - їхнє обслуговування і повернення.

Таким чином, безвідносно до стадії життєвого циклу інноваційного проекту, його загальний вартісної потік (Фп) може бути представлений у вигляді:

Фп = Фі + Фо + Фф, (3.2)

де Фі - вартісний (грошовий) потік інвестиційної діяльності;

Фо - вартісний (грошовий) потік операційної діяльності;

Фф - фінансовий вартісний потік.

Позитивне значення загального вартісного (грошового) потоку інноваційного проекту за період його життєвого циклу є першою необхідною умовою визнання його фінансової привабливості.

На етапі формування плану фінансування інноваційного проекту вирішуються наступні питання:

уточнення вартості і співвідношення власних, залучених і позикових джерел інвестицій;

визначення критичних обсягів залучення капіталу, понад які відбувається збільшення вартості проекту;

зіставлення вартості капіталу з прийнятою нормою внутрішньої рентабельності й відсів його джерел, що перевищують величину норми рентабельності;

коректування інноваційного проекту (програми) з урахуванням сформованого плану фінансування.