1.6.3. Статистика інновацій

Статистика інновацій характеризує процеси створення, впровадження і поширення на ринку нових (удосконалених) продуктів, послуг, технологічних процесів. Завдання статистики полягають також у факторному аналізі та оцінці ресурсного забезпеченні інноваційної діяльності.

Міжнародні норми збору статистичних даних про інноваційну діяльність враховують лише технологічні інновації. Технологічні інновації передбачають проведення комплексу робіт, спрямованих на створення, освоєння нових видів продукції, упровадження прогресивних технологічних процесів, а також значні технологічні зміни продукції та процесів. Відповідно до цього розрізняють продуктові та процесові інновації.

Основними критеріями при віднесенні продукції і процесів до інноваційних є новизна і значущість.

Технологічно новий продукт - це продукт, технологічні характеристики якого (функціональні ознаки, конструктивне виконання, додаткові операції, а також склад матеріалів і компонентів) передбачають використання принципово нових або суттєво відрізняються від аналогічних продуктів, що виготовлялися раніше. Такі інновації можуть бути основані на принципово нових технологіях чи на поєднанні існуючих технологій для нового використання або ж на використанні результатів досліджень і розробок.

Значно технологічно удосконалений продукт - це існуючий продукт для якого поліпшуються якісні характеристики, під­вищується економічна ефективність виробництва за рахунок використання більш високоефективних компонентів чи матеріалів, часткової зміни (однієї або більше) технічних підсистем (для комплексної продукції).

Підприємства, які виконують окремі замовлення і виготовляють одиничні і часто складні види продукції на замовлення користувачів, відносять таку продукцію до інноваційної за умови, якщо для її виробництва здійснювалося створення і випробування дослідного зразка або інші види досліджень і розробок, які виконувались з метою внесення змін в одну або більше характерних якостей продукції.

Процесові інновації - це впровадження нових чи значно удосконалених методів виробництва (зміни технологічного устаткування, організації виробництва, а також як те, і так і інше одночасно). Ці методи можуть бути націлені на виробництво нових чи удосконалених видів продукції, яка не може бути вироблена при використанні традиційних установок (методів виробництва) чи підвищення ефективності виробництва традиційних видів продукції. Критерієм віднесення процесу до інновації є впровадження машин і устаткування, які удосконалюють виробничі методи.

Новизна інновації визначається, по-перше, технологічною новизною (використання нових матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих, отримання принципово нових видів функцій чи нових видів продукції; нові технології виробництва, більш висока ступінь механізації і автоматизації, нова організація виробничого процесу), по-друге, ринковим середовищем (новизна для підприємства, промисловості країни чи у світовому масштабі).

Значущість інновації для підприємства визначається метою та результатами, що очікуються або уже отримані підприємством у звітному періоді і носять як технологічний, так і економічний характер. Це, зокрема, розробка нових видів продукції; впровадження результатів лідерів у сфері інновації; адаптація розробленої на стороні технології відповідно до потреб підприємства; удосконалення традиційних технічних засобів; зміна способу виробництва традиційних видів продукції; заміна застарілих видів продукції; розширення асортименту продукції; підвищення гнучкості виробництва; зменшення виробничих витрат та підвищення ефективності виробництва; покращення умов праці; зменшення шкоди, що наноситься навколишньому середовищу.

Не відносяться до інновацій і не відображаються у статистичній звітності:

незначні модифікації естетичного чи технічного характеру;

розширення номенклатури продукції за рахунок налагодження випуску підприємствами нової продукції, що раніше ним не випускалась, але уже достатньо відомої на ринку збуту;

придбання машин і устаткування для розширення виробничих потужностей за рахунок установки додаткових машин традиційних моделей і типів, або навіть заміна машин на новіші модифікації тієї ж моделі.

Інновація вважається упровадженою, якщо її результати потрапили на ринок чи використовується у виробничому процесі. Вона припускає ряд видів діяльності в сферах: науковій, технологічній, організаційній, фінансовій та комерційній.

Важливе місце в статистиці інновацій посідають показники витрат. В аналітичних цілях витрати групують на поточні та капітальні та за типами інновацій (продуктові і процесові). Згідно статистичної звітності "Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства" (форма №1-інновація) витрати характеризують за напрямами:

на дослідження і розробки (без амортизації);

на придбання нових технологій;

на придбання машин, обладнання, установок, інших основних фондів та капітальні витрати, пов'язані з упровадженням інновацій;

на виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових видів продуктів, упровадження нових методів їх виробництва;

на маркетингові дослідження та рекламу;

інші витрати (на оплату послуг технологічного змісту, консультацій залучених фахівців і ін.).

Одиницею звітності статистики інновацій є господарюючі суб'єкти, які впроваджують інноваційні продукти (процеси) – інноваційно-активні підприємства. Статистичну звітність про інноваційну активність підприємства (форма№2-пром (інновація)) складають промислові підприємства (крім малих), відособлені підрозділи підприємств, згідно видів діяльності, що класифікуються за секціями "С', "О", "Е" КВЕД (незалежно від основного виду діяльності та форми власності), які займалися технологічними інноваціями.

Показник рівня інноваційної активності підприємства характе­ризує його частку в здійсненні інноваційної діяльності в цілому чи за окремими її видами:

число зайнятих інноваційною діяльністю підприємств

загальне число обстежуваних підприємств

Важливим об'єктом статистичного вивчення інновацій виступає технологічний обмін, котрий охоплює угоди щодо придбання (передачі) науково-технічних знань і досвіду для надання науково-технічних послуг, застосування технологічних процесів, випуску продукції. Статистика враховує кількість придбаних і переданих технологій (з виділенням географічної складової) за формами придбання (передачі):

ліцензії на використання об'єктів промислової власності;

придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

результати досліджень і розробок;

ноу-хау, угоди на придбання (передавання) технологій тощо;

купівля (продаж) устаткування;

одержання (передавання) технологій у складі наданих інвестицій;

лізинг та інші.

Зазначені показники доповнюються даними про спільні проекти із виконання досліджень і розробок, а також про джерела фінансування технологічних інновацій та результати інноваційної діяльності.