3.7. Експлуатація систем газопостачання

Випробування системи, налагодження і здавання в експлуатацію

Будівельно-монтажні організації випробовують газопроводи на міцність І щільність, причому на щільність — обов'язково в присутності представників замовника і експлуатаційної газової служби з відповід­ним записом про це в будівельному паспорті об'єкта.

Перед випробуванням газопровід оглядають і продувають для очищення від окалини, сміття та вологи. Внутрішні газопроводи низького тиску випробовують на міцність тиском 0,1 МПа на ділянці від пристрою для відключення на вводі в будинок до кранів на підводах до газових приладів; при цьому газові прилади відключають, а лічильники знімають (якщо вони не розраховані на тиск 0,1 МПа) і заміняють тим­часовими перемичками.

Послідовність випробувань на міцність така: від'єднуть систему внутрішнього газопостачання від вводу; закривають крани всіх приладів; приєднують до системи компресор і манометр та нагнітають в газопро­води повітря до заданого тиску; готують мильний розчин; контролюють покази манометра; якщо тиск падає, виявляють місця витікання повітря, обходячи газопроводи і обмилюючи можливі місця витікання; після ви­пускання повітря зварюванням або перебиранням різьбових з'єднань; ліквідують дефекти і газопровід випробовують повторно.

Випробовують газопроводи па щільність після випробуваня на міцність, підключивши газові прилади і лічильники. В газопроводі низького тиску житлових, громадських будинків І комунально-побутових об'єктів випробний тиск становить 4 кПа в системах з лічильниками, 5 кПа — без лічильників. Газопроводи низького тиску в промислових комунальних підприємствах, опалювальних і виробничих котелень; ви­пробовують тиском 10 кПа. Газопровід витримав випробування, якщо протягом 5 хв тиск знизиться не більше, ніж на 0,2 кПа.

Газопроводи середнього тиску випробовують на міцність тиском 0,4 МПа упродовж 4-5 годин (падіння тиску не допускається) і на щільність — тиском 0,3 МПа протягом 12 годин (допустиме падіння тиску не повинне перевищувати 1 % від початкового). Газопроводи середнього тиску в комунальних, промислові підприємствах, в опалю­вальних і виробничих котельнях випробовують на міцність і щільність повітрям, а високого тиску від 0,3 до 1 ,2 МПа на міцність — водою і на щільність — повітрям.

Вводи газопроводів випробовують окремо від внутрішньої газової мережі. Дворовий газопровід низького тиску випробовують на міцність повітрям з тиском 0,3 МПа (до засипання ґрунтом). Після засипання траншей газопровід повторно протягом 1 год випробовують на щільність тиском 0,1 МПа. Падіння тиску не повинне перевищувати допустимого.

Після випробувань на міцність і щільність систему здають при­ймальній комісії, яка на основі перевірки відповідності проекту і актам випробувань оформляє акт приймання газового обладнання будинку. Цей акт є дозволом на введення об'єкта експлуатацію.

Газ у внутрішні газопроводи впускають після його подання в дворові мережі та вводи. Перед цим перевіряють справність газопроводу і від­повідність системи проекту, комплектність газових приладів, наявність тяги в димових каналах, надходження води в газові водонагрівачі, справ­ність кранів (вільне прокручування, наявність обмежувачів, накидних ключів тощо). Крани повинні бути закриті. Після контрольних пнев­матичних випробувань тиском 4 кПа ввід з'єднують з внутрішніми га­зопроводами і продувають ці газопроводи газом (для витіснення повітря і газоповітряної суміші). Для цього після крану на спусках до газових приладів найвищого поверху до роз'єднаного згону під'єднують гнучкий рукав (шланг), другий кінець якого виводять на 50 см через квартирку.

Заповнення мережі газом і відсутність в трубопроводах повітря пе­ревіряють газоаналізатором, або за його відсутності в мильний розчин опускають кінець гнучкого рукава. Якщо мильні бульбашки не запалю­ються від полум'я сірника, то витікає чисте повітря. Займання мильних бульбашок, що супроводжується потріскуванням, означає наявність ви­бухонебезпечної газоповітряної суміші. Якщо надходить чистий газ, мильні бульбашки загоряються спокійно, без потріскування. Потім гнучкий рукав від'єднують, приєднують газовий прилад і запалюють його пальники. Приміщення, в яке випускається газоповітряна суміш і газ під час продування системи, повинно провітрюватись. Сторонні особи в нього не допускаються.

Продувши прилади газом, запалюють пальники і регуляторами витрати первинного повітря встановлюють повне спалювання газу (полум'я повинно бути рівним, без кіптяви і не відриватись від пальника). Після регулювання пальників та засобів автоматики абонентам видають правила користування газовими приладами з вказаними адресами та те­лефонами аварійної служби, служби газового господарства, пожежної команди та швидкої допомоги. Закінчення пусконалагоджувальних робіт оформлюється актом.

Організація технічного обслуговування систем внутрішнього газопостачання

Основна задача технічного обслуговування внутрішнього газового обладнання житлових та іншого призначення будинків — забезпечити належний стан та безпечну експлуатацію газового обладнання. Для проведення технічного обслуговування організовують бригади ква­ліфікованих працівників газового господарства. Розрізняють наступні види технічного обслуговування: планово-попереджувальний ремонт (ППР); поточне технічне обслуговування (ПТО); позаплановий ремонт за заявками (ПРЗ). Періодичність технічного обслуговування газового обладнання встановлюється газовим господарством.

Планово-попереджувальний ремонт. Не менше, ніж за три доби всі абоненти попереджуються про необхідність допуску до внутріш­нього обладнання у визначений час. При проведенні ППР виконують наступні роботи:

• перевіряють відповідність установки газових приладів, прокладан­ня газопроводів та приміщень вимогам норм і правил;

• перевіряють тягу в димоходах та вентиляційних каналах;

• розбирають, очищають та змащують всі газові крани на приладах;

• перевіряють роботу газових приладів та автоматичних пристроїв; перевіряють герметичність газового обладнання;

• усувають всі виявлені при проведені ППР недоліки;

• проводять інструктаж абонентів з правил безпечного користування газом.

Поточне технічне обслуговування внутрішніх систем газопоста­чання. Перелік робіт при проведенні поточного технічного обслугову­вання майже не відрізняється від переліку робіт при проведенні ППР. ПТО для сезонно працюючих систем проводять два рази на рік — перед початком і після закінчення сезону. Якщо в будинках, крім сезонного, є обладнання, що працює цілий рік, то планують так, щоб ПТО і ППР спів­падали і проводились перед початком сезону.

Позаплановий ремонт за заявками. Проводиться на підставі записів в журналі реєстрації заявок на несправність газової апаратури. При ПРЗ оперативно усуваються виявлені несправності та перевіряється робота відремонтованого обладнання. Проведення робіт оформляється записами в заявці та журналі встановленої форми.

Витоки газу можуть бути на різьбових з'єднаннях, кранах плити, при відриві полум'я від пальників. Виявлені недоліки усуваються заміною ущільнення в різьбових з'єднаннях, заміною прокладок фланцевих з'єднань, змащуванням кранів та іншими способами. Причиною неповного згоряння газу в пальнику плити, а також відрив полум'я від пальника може бути неправильне положення регулятора подачі первинного повітря. Якщо ці несправності мають місце у всіх пальників, то слід перевірити тиск газу перед приладом.

Найбільш поширені порушення роботи побутових газових плит: витоки газу; погане надходження газу на пальник; кран провертається туго або не провертається зовсім; полум'я по колу пальника має різну висоту; неповне згоряння газу в пальниках; нещільно закриваються двері духової шафи. При технічному обслуговуванні проточних во­донагрівачів необхідно виконати наступні роботи: змастити крани, перевірити газопроводи на щільність, перевірити роботу автоматики, перевірити тягу та усунути недоліки. Недостатнє нагрівання води у во­донагрівачах може бути: при неправильному регулюванні приладу, не­достатньому тиску газу або тиску води у водопроводі, при прогорянні стінок радіатора нагріву чи пластинок калорифера, при заростанні труб теплообмінника; при пошкодження термоклапана тощо.

При експлуатації газових приладів слід пам'ятати, що при витоках газу в приміщенні утворюється небезпечна газоповітряна суміш, яка може вибухнути і викликати значні руйнування та людські жертви. Крім того, витоки газу або його неповне згоряння може викликати отруєння людей, особливо при поганій вентиляції приміщення.