0

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. РОЗРОБКА ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЕКТУ ВИКОНАННЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ ЗНІМАНЬ........................................................................7

1.1. Створення планової основи 7

1.2. Опорна геодезична GPS- мережа 10

1.3. Технічні характеристики приладів 13

1.4. Методика GPS - спостережень 14

РОЗДІЛ ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ СУПУТНИКОВИХ МЕТОДІВ

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ........................................................................17

2.1. Технологія супутникових методів 17

2.2. Характеристика GPS-апаратури 20

2.3. Система геодезичної зйомки ProMark 2 21

2.3.1. Проведення зйомки та навігації за допомогою ProMark 2 21

2.3.2. Програма Ashtech Solutions 33

розділ ІІІ. СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ З ВИКОНАННЯ ТОПОГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ЗЙОМКИ НА ПРИКЛАДІ ЗВИНЯЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ чОРТКІВСЬКОГО РАйОНУ………………………………………………………………………39

3.1. Технічне завдання та пояснювальна записка.....................................39

3.2. Географічний опис району робіт..........................................................41

3.3. Геодезичні роботи та створення планової основи................................41

3.4. Горизонтальна зйомка та землевпорядні роботи.................................42

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….45

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….47

ВСТУП

Супутникові технології з'явилися в Україні на початку 1990-х рр.; майже на 10 років пізніше, ніж у США. Їх перевагиперед звичайними методами геодезії було настільки вражаючими, що, вони швидко стали знаходити в топографо-геодезичному виробництві в Україні все більш широке застосування.

Термін "GPS технології" (або ГЛОНАСС / GPS технології) застосовується для способів визначення координат з застосуванням супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) - американськоїсистеми GPS і російської ГЛОНАСС. Кожна з цих СРНС при повному розгортанні складається з 24 супутників, що обертаються на орбітах з висотою близько 20000 км. Супутники безперервно передаютьсигнали, що містять інформацію про їх становище і точний час, а також далекомірні коди, що дозволяють виміряти відстані.

Визначення координат користувача проводиться за допомогою спеціальних супутникових приймачів, які вимірюють або час проходження сигналувід кількох супутників до приймача, або фазу сигналу на несучій частоті. У першому випадку відстані вимірюються з метровим рівнем точності, у другому випадку - з міліметровим рівнем точності. При цьому реалізований односпрямований метод вимірювання відстаней, оскільки і GPS, і ГЛОНАСС є беззапроснимі супутниковими системами, які допускають одночасне використання їх багатьма користувачами.

Кожен пристрій може робити виміри або незалежно від інших приймачів, або синхронно з іншими приймачами. У першому випадку, званому абсолютним методом, сягає точність одноразового визначення координат за кодами порядку 1-15 м. Такийметод ідеально підходить для навігації будь-яких переміщаються, від пішоходів до ракет. Однак більш високу точність можна отримувати при одночасних спостереженнях супутників кількома приймачами по фазовим вимірам. При такій методиці спостережень один з приймачів зазвичай розташовується в пункті з відомими координатами. Тоді положення інших приймачів можна визначити щодо першого приймача з точністю декількох міліметрів. Цей метод GPS отримав назву відносного методу. При цьому можливі вимірювання на відстанях від кількох метрів до тисяч кілометрів.

При обробці даних у реальному часі, тобто в процесіспостережень на точці, супутникова апаратура доповнюється радіомодемом та іншими засобами бездротового зв'язку для взаємообміну даними між приймачами. Пост-обробка зазвичай виконується більш строго.

Обробка матеріаліввимірювань може виконуватися за допомогою таких програм як Credo DAT, AutoCAD, GeoniCS, Панорама Карта 2008. Остаточним результатом обробки вимірювань є межовий план.

Крім визначення місця розташування меж земельної ділянки також необхідні кадастровий облік і державнареєстрація.

Отже, актуальність нашого дослідження зумовлена значною увагою сучасного законодавства до аналізу визначення координат не тільки меж ділянок, але і розташованих на них об'єктів нерухомості і точного визначення, в аспекті діяльнісного підходу. Відсутність же наукових праць, які б висвітлювали належним чином творення і функціонування GPS-апаратури те електронних тахеометрів з цієї точки зору робить нашу роботу потрібною і актуальною.

Основною метою нашого дослідження є виявлення та системний аналіз використання GPS-приймачів та електронних тахеометрів, а також їх основних типологічних ознак, які зумовлюють специфіку їхнього геодезичного функціонування у суспільстві.

Поставлена мета передбачає вирішення таких конкретних завдань:

→ проаналізувати структуру ДГМ

→ систематизувати погляди науковців на поняття «GPS»;

→ зясувати методику GPS-спостережень;

→ виявити особливості використання різних типів GPS-приймачів та електронних тахеометрів;

Предметом роботи є особливості використання різних типів GPS-приймачів та електронних тахеометрів при проведенні горизонтальної зйомки

Методи досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань дослідження ґрунтуються на загальних положеннях комплексного аналізу. Гіпотеко-дедуктивний метод дозволив осмислити тему наукового дослідження. Індуктивний метод став вихідним для підтвердження теоретичних положень про закономірності функціонування GPS-приймачів та електронних тахеометрів. Кількісні методи дозволили виявити найбільш уживані типи GPS-приймачів та електронних тахеометрів. Компонентний аналіз дозволив нам зясувати зміст GPS-приймачів та електронних тахеометрів.

Практичне значення роботи зумовлено можливістю використання її основних висновків та результатів у теоретичних курсах і спецкурсах, зокрема з геодезії, міжкультурної комунікації, а також у науково-дослідній роботі.

Загальний обсяг роботи - __ сторінок, з них - __ сторінок основного тексту. Список використаних джерел включає __ позицій.

Структура роботи. Запропоноване дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету й основні завдання роботи, визначено об’єкт, предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі детально розглянуто розробку еколого-економічного проекту землеустрою, розглянуто основні критерії його визначення.

У другому розділі детально розглянуто застосування супутникових методів визначення координат, розглянуто основні критерії його визначення у різних сферах діяльності; виявлено особливості різних типів GPS-приймачів та електронних тахеометрів.

→ У третьому розділі було складено технічний проект топогеодезичної роботи горизонтальної зйомки на прикладі Звиняцької сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

У висновках підсумовуються отримані результати й визначаються можливі шляхи подальшого дослідження порушених у роботі проблемних питань.

Розділ і. Розробка економічного проекту виконання геодезичних знімань

1.1. Створення планової основи.

Згідно з основними положеннями створення Державної геодезичної мережі України, затвердженими Кабінетом Міністрів України від 8 червня 1998р. № 844, Державна планова геодезична мережа (ДГМ) створюється у вигляді астрономо-геодезичної мережі 1-го класу, геодезичної мережі 2-го класу, геодезичної мережі згущення, геодезичних мереж спеціального призначення та висотних геодезичних мереж 1-го, 2-го, 3-го і 4-го класів.

Астрономо-геодезична мережа 1-го класу (АГМ-1) будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з системи рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 50-150 кілометрів.

АГМ-1 є геодезичною основою для побудови нових геодезичних мереж і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої ДГМ з використанням методів супутникової геодезії.

Частина пунктів АГМ-1 являє собою постійно діючі GРS спостережень та астрономо-геодезичні обсерваторії, на яких виконується комплекс супутникових астрономо-геодезичних, гравіметричних та геофізичних спостережень, що забезпечують безперервне відтворення загальної геодезичної системи координат та редукування результатів спостережень і координатних визначень на єдину епоху з урахуванням релятивістських ефектів, припливних та інших рухів земної кори.

АГМ-1 - це фундаментальне закріплені на місцевості пунктів, положення яких періодично визначається в рамках довгострокової програми функціонування ДГМ.

Система координат, яка задається пунктами АГМ-1, узгоджується на адекватному рівні точності з фундаментальними астрономічними (небесними) системами координат і надійно зв'язана з аналогічними пунктами різних держав у рамках узгодження наукових проектів міжнародного співробітництва.

Кожний пункт АГМ-1 повинен бути зв'язаний ОР8-вимірюваннями не менш як з трьома суміжними пунктами мережі.

Пункти АГМ-1 повинні бути вставлені в мережу високоточного нівелювання, що дозволяє визначити перевищення нормальних висот між суміжними ланками АГМ-1 з середньоквадратичними помилками не більше 0,05 метра.На кожному пункті АГМ-1 виконуються і періодично повторюються визначення відхилень вискових ліній з середньоквадратичною помилкою 0,5".

Кількість пунктів АГМ-1 та їх розташування визначається програмою побудови ДГМ.

Геодезична мережа 2-го класу будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з рівномірно розміщених геодезичних пунктів існуючої геодезичної мережі 1-го та 2-го класів, побудований згідно з вимогами основних положень про державну геодезичну мережу.

Геодезична мережа 2-го класу є вихідною геодезичною основою для побудові геодезичної мережі згущення 3-го класу та геодезичних мереж спеціального призначення з використанням методів супутникової геодезії та традиційних геодезичних методів.

Нові пункти геодезичної мережі 2-го класу розміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об'єктів 5-8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами (тріангуляції, трилатерації, полігонометрії), які забезпечують точність визначення взаємного положення пунктів з середньоквадратичними помилками величиною 0,03-0,05 метра при середній довжині сторін 10 кілометрів.

За вихідні пункти для визначення координат пунктів геодезичної мережі 2-­го класу приймаються пункти АГМ-1. Група нових пунктів геодезичної мережі 2-го класу, що визначаються, повинна мати зв'язок не менш ніж з трьома пунктами АГМ-1.0На всіх нових пунктах геодезичної мережі 2-го класу встановлюються по два орієнтирні пункти (ОРП) з підземними центрами на відстані від 500 до 1000 м ( на забудованій та закритій місцевості не менше 250 м) обов'язково із забезпеченням видимості між пунктом мережі і орієнтирним пунктом. Середньо - квадратична помилка визначення відстані між орієнтирним пунктом і пунктом мережі не повинна перевищувати 0,05 метра. Середньо-квадратичні помилки визначення дирекційних напрямків на орієнтирні пункти не повинні перевищувати 5".

Геодезична мережа згущення 3-го класу будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає геодезичні мережі згущення 3-го та 4-го класів, які побудовані згідно з вимогами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років, та нові мережі згущення, що визначаються згідно з вимогами цих Основних положень.

Нові пункти геодезичної мережі згущення 3-го класу визначаються відносними методами супутникової геодезії, а також традиційними геодезичними методами: полігонометрії, тріангуляції та трилатерації. При цьому середньо-квадратична помилка визначення взаємного положення пунктів в плані повинна бути не більше 0,05 метра.

Вихідними пунктами для побудови геодезичної мережі згущення 3-го класу служать пункти астрономо-геодезичної мережі 1-го класу і геодезичної мережі 2-го класу.У геодезичній мережі згущення 3-го класу за можливістю повинна забезпечуватись видимість між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладається два ОРП згідно з вимогами цих Основних положень.Під час визначення пунктів геодезичної мережі згущення 3-го класу методом полігонометрії прокладаються поодинокі ходи або з вузловими точками, які опираються на пункти більш високого класу.

Якщо відстань між пунктами, що належать до різних ходів, менше 2 км, здійснюється взаємний зв’язок таких ходів.