2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Аналіз радіаційного забруднення повітря Харківської області здійснювався на основі даних спостережень, наданих Харківським обласним центром з гідрометеорології, на 11 пунктах спостереження області у населених пунктах: Харків, Золочів, Богодухів, Коломак, Великий Бурлук, Печеніги, Комсомольське, Куп’янськ, Красноград, Лозова, Ізюм .

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології потужність експозиційної дози гамма - випромінювання у 2009 року по області становила 11 мкР/год, що суттєво не відрізняється від минулорічних показників, нижче за рівень природного фону (15-17 мкР/год).

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

Вплив озоноруйнівних речовин на довкілля є загрозою здоров’ю для населення та біосфери. Як свідчать спостереження, за загальним вмістом озону над територією України, за останні 10 років товщина озонового шару зменшилась приблизно на 5%.

Руйнування озонового шару відбувається внаслідок таких причин:

• активне функціонування хімічної промисловості;

• використання азотних добрив;

• хлорування питної води;

• використання фреонів;

• спалювання ракетного палива двигунами літаківт;

• утворення смогу у великих індустріальних містах.

У разі підвищення УФ-фону (ультра-фіолетового фону) знижується врожайність багатьох культур, розвиваються серйозні захворювання людей і тварин, збільшується кількість шкідливих мутацій. Збільшення інтенсивності УФ-випромінювання призводить до додаткової генерації озону у приземних шарах атмосфери та підвищенню концентрації інших потенційно шкідливих оксидантів.

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Рівень забруднення атмосферного повітря є одним з головних факторів ризику для здоров’я населення. Стан атмосферного повітря міста Харкова та Харківської області формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення.

На території Харківської області 5580 підприємств мають джерела викидів в атмосферне повітря. Найбільша частина викидів приходиться на підприємства паливно-енергетичного комплексу. Основні забруднювачі атмосферного повітря: Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 “Есхар”, управління магістральних газопроводів ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, ВАТ „ЄВРОЦЕМЕНТ- Україна” та інші.

На території області моніторинг забруднення атмосферного повітря здійснюють лабораторії обласної, міської м.Харкова та районних санепідстанцій. Лабораторні дослідження атмосферного повітря здійснюються на маршрутних постах біля автошляхів міста та області, а також в зоні впливу підприємств, які мають вплив на оточуюче природне середовище, зокрема на атмосферне повітря.

Протягом 2009 року по області відібрано понад 25402 проби атмосферного повітря, з них 851 з перевищенням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, що становить 3,4 % (за 2008 рік відібрано 22402 проби атмосферного повітря, з них в 778 пробах виявлено перевищення ГДК, що становило 3,5 %).

Таблиця 2.6.1.

Харківська область
Рік	Всього досліджень	Проб з перевищенням ГДК	Відсоток проб з перевищенням ГДК
2006	19143	626	3,2%
2007	21475	747	3,6%
2008	22402	778	3,5%
2009	25148	851	3,4%

Як свідчать дані порівняльного аналізу, якість атмосферного повітря має нерівномірний характер. Так, питома вага досліджень атмосферного повітря у 2009 році з перевищенням ГДК у Богодухівському районі становить 6,66%, у  Валківському – 6,66%, у Ізюмському – 3,4%, у Красноградському районі – 3,1%, у Куп’янському районі – 4,7%, Лозівському районі – 20,3%, у Харківському районі – 3,9%, у Чугуївському районі – 4,4%.

Протягом 2009 року по місту Харкову досліджено 14206 проб, з перевищенням ГДК – 430, що становить 3%. Для порівняння: за 2008 рік проведено дослідження 11387 проб, з перевищенням ГДК – 397 проб, що становить 3,5%.

Таблиця 2.6.2.

м. Харків
Рік	Всього досліджень	Проб з перевищенням ГДК	Відсоток проб з перевищенням ГДК
2006	11370	436	4%
2007	11390	444	3,8%
2008	11387	397	3,5%
2009	14206	430	3%

За останні 4 роки на території Харківської області кількість випадків досліджень атмосферного повітря з перевищенням гранично-допустимих концентрацій тримається в коридорі від 3% до 4%.

Найбільше забруднення атмосферного повітря виявлене на центральних вулицях міста – вул. Новгородській (питома вага нестандартних проб складає 42,6%), на перехресті вул. К.Маркса та вул. Малиновського (40%), пр. Л.Свободи (38,5%), на перехресті вул. Полтавський Шлях та вул. Єлізарова (36,7%), пр. Московському (22,2%), на перехресті вул. Кірова та Плеханівській (15,6%). В 2009 році у досліджених пробах атмосферного повітря, відібраних на автошляхах, було виявлено перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по вмісту оксиду вуглецю, пилу, діоксиду азоту, формальдегіду та фенолу. Рівень забруднення атмосферного повітря на більшості автошляхів міста оцінюється як недопустимий, ступінь небезпечності – помірно небезпечний, що пояснюється зростанням інтенсивності руху автотранспорту, незадовільним станом асфальтового покриття вулиць та незабезпеченням своєчасного та якісного прибирання та ремонту.

Забруднення атмосферного повітря несприятливо впливає на загальну захворюваність населення. Доведено прямий зв'язок між інтенсивністю забруднення повітря і станом здоров'я, а також ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет. Забруднення впливає на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту, фарингіту, бронхіту, пневмонії. Воно спричиняє серцево-судинні та інші захворювання, зумовлює виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну, канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і атеросклеротичну дію.

Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному апараті людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості тощо.