13.9. Екологічне страхування

З метою запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення в країні введено механізм надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.

Розгляд заявок та надання відповідних дозволів здійснюється Держуправлінням згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 440 та наказу Мінприроди України від 30.07.02 N 294.

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об’єктах підвищеної небезпеки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1788.

За 2009 рік суб'єктам господарювання області було надано 125 дозволів на поводження з отруйними речовинами, серед яких ТОВ ФК «Здоров'я», ГПУ «Шебелинкагазвидобування», ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», ЗАТ фірма «Харківхім» та інші.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств.

Серед розробок та досліджень у 2009 році необхідно виділити наступні:

Український науково – дослідний інститут екологічних проблем

В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи:

1. „Розробка інтегрованої системи транскордонного моніторингу стану та оцінки поверхневих вод басейну річки Лопань”.

Мета: Побудова інтегрованої системи транскордонного моніторингу поверхневих вод басейну річки Лопань на основі сучасних науково-методичних підходів.

Екологічний та економічний ефект: Розробка спільних заходів з організації дієвої системи транскордонного моніторингу стану поверхневих вод річки з урахуванням нових науково-методичних підходів.

2. „Розробка проектів створення гідрологічних заказників «В'язове», «Новопавлівський», «Пристін» та ландшафтного заказника «Яремівський»”.

Мета: Створення необхідної документації для оголошення 4-х територій у складі природно-заповідного фонду рішенням облради.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення умов подальшого розвитку мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як національного надбання.

3. „Державна кадастрова інвентаризація природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області”.

Мета: Проведення кадастрової інвентаризації природних комплексів наступних 50-ти територій природно-заповідного фонду області.

Екологічний та економічний ефект: Оцінка складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, організація їх охорони та забезпечення державних органів необхідною інформацією для вирішення питань соціально-економічного розвитку адміністративних територій.

В рамках контрактів з Мінприроди України виконані роботи:

1. „Розроблення державного реєстру мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація системо утворюючих банків даних Мінприроди і розроблення та впровадження методичних рекомендацій з проведення оптимізації мереж спостережень”.

Мета: Створення державного реєстру пунктів спостережень мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація впроваджених у діяльність територіальних органів Мінприроди України банків даних щодо мереж спостережень, шляхом розширення їх функцій та актуалізації занесеної до них інформації; розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо проведення робіт з оптимізації єдиних мереж спостережень за атмосферним повітрям, поверхневими водами та ґрунтами загальнодержавного та регіонального рівнів державної системи моніторингу довкілля.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-методичної бази державної системи моніторингу довкілля.

2. „Розроблення нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і його впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля”.

Мета: Розроблення та впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами, встановлюють типовий порядок організацій і здійснення інформаційної взаємодії між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і центрами моніторингу.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-методичної бази державної системи моніторингу довкілля.

3. „Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) надзвичайних екологічних ситуацій (НЕС) для регіональних органів міністерства та засобів надання інформації оперативного моніторингу довкілля в Інформаційно-аналітичний центр Мінприроди (далі Регламент)”.

Мета: Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) НЕС.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні або загрозі виникнення НЕС.

4. „Розроблення та затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки (ОПЕН)”.

Мета: Розвиток та удосконалення екологічного контролю за рахунок впровадження автоматизованих систем спостережень і локального моніторингу впливу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки на стан атмосферного повітря та поверхневих вод, своєчасного оповіщення про випадки перевищень нормованих значень показників складу та властивостей поверхневих вод та вмісту забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Екологічний та економічний ефект: Розвиток та удосконалення екологічного контролю і моніторингу ОПЕН.

5. „Науково-економічне обґрунтування щодо ратифікації Україною Конвенції Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй про транскордонний вплив промислових аварій відповідно до зобов’язань України прийнятих на Нараді вищого рівня у Женеві (Швейцарія) 15 грудня 2005 року та розроблення нормативно-правових актів”.

Мета: Проведення попереднього оціночного аналізу щодо фінансових наслідків ратифікації Україною Конвенції, оцінка економічної доцільності ратифікації та аналіз правових і інституціональних механізмів забезпечення промислової безпеки на національному рівні у транскордонному контексті, заповнення прогалин у чинному законодавстві та розроблення плану дій щодо їх усунення.

Екологічний та економічний ефект: Створення безпечних умов життєдіяльності суспільства та довкілля.

6. „Розроблення нових нормативів збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та порядку їх справляння”.

Мета: Розробка законопроекту про збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення діючої системи збору за забруднення навколишнього природного середовища.

7. „Розроблення проекту методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями (І етап)”.

Мета: Вдосконалення системи еколого-аналітичного контролю вод, гідрохімічної та гідробіологічної оцінки стану водних екосистем та інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень у сфері охорони вод в умовах наявних складних гідробіологічних проблем в Україні та сусідніх країнах.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення контролю за екологічним станом поверхневих вод, вдосконалення інформаційної підтримки заходів із підвищення екологічної безпеки водного господарства, врахування регіональних особливостей водних об’єктів України та їх ділянок, подальша гармонізація нормативного забезпечення водоохоронної діяльності в Україні з вимогами ЄС.

8. „Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню”.

Мета: Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню із глибинних шарів води Чорного моря.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення екологічного стану морських вод Чорного моря.

9. „Наукове обґрунтування щодо застосування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем”

Мета: Обґрунтування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем.

Екологічний та економічний ефект: Укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів.

10. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” п’яти методик виконання вимірювань (МВВ) концентрацій забруднюючих речовин у викидах: − капролактам, кобальт, магній, мідь – фото колориметричним методом; водень ціаністий – потенціометричним методом”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань концентрацій забруднюючих речовин у викидах.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

11. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” десяти методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод: нафтопродукти, жири та масла – гравіметричним методом; ХСК – фотометричним методом; нітрати – фотоколориметричним методом; хлориди, кальцій, магній – титрометричним методом; мідь, нікель – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; алюміній, хром – атомно-абсорбційним методом при електротермічній атомізації”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

12. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” шести методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах ґрунтів: – ацетальдегід, формальдегід – титрометричним методом; – свинець (рухомі форми) – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; – нафтопродукти (неполярні вуглеводні) – спектрофотометричним методом; сульфати (водна витяжка) – турбідиметричним методом; – аніонні поверхнево-активних речовин (АПАР) – фотометричним методом”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій забруднюючих речовин при проведенні державного контролю складу та властивостей ґрунтів.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

13. „Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків завданих навколишньому природному середовищу за самовільне користування надрами”.

Мета: Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок за самовільного користування надрами, розробленої у 2007 р.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення навколишнього природного середовища України.

14. „Збір, аналіз інформації та підготовка інформаційно-аналітичного огляду „Стан довкілля в Україні” і його розміщення на Веб-сайті Міністерства”.

Мета: Розроблення та видання щомісячного та щоквартального інформаційно-аналітичного огляду про стан довкілля в Україні для забезпечення органів державного управління, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій, громадськості об’єктивною оперативною інформацією щодо стану забруднення довкілля та радіаційного стану в межах існуючих можливостей та періодичності отримання зазначеної інформації на діючих мережах спостережень суб’єктів державної системи моніторингу довкілля.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення підготовки та обґрунтованості прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища, сприяння поширенню екологічної інформації.

15. „Проведення прикладних наукових досліджень з питань здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання екологічної звітності підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища”.

Мета: Наукове обґрунтування механізму здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та розроблення нормативно-правових та методичних документів щодо його проведення.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-правової документації, що затверджує механізм здійснення моніторингу НПС та надання екологічних даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

16. „Забезпечення підтримки інформаційної бази національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища”.

Мета: Розроблення та забезпечення інформаційної підтримки довідково-інформаційної бази даних про наявність та зміст національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища.

Екологічний та економічний ефект: Підвищення оперативності пошуку та ефективності використання законодавчих актів, нормативно-правових документів, міжнародних угод з питань моніторингу навколишнього природного середовища фахівцями Мінприроди України та іншими суб’єктами системи моніторингу, більш повне врахування вимог згаданих документів при прийнятті управлінських рішень в галузі моніторингу довкілля.