- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
Таблиця 4.1.1.
№ п/п |
Показники |
2009рі,млн.м3 |
2008рік, млн.м3 |
Відхилення зб. (+) зм.(-) |
% до мину-лого року |
1. |
Забір води всього в тому числі: |
331,1 |
362,7 |
-31,6 |
91,3 |
|
поверхневої |
284,5 |
309,7 |
-25,2 |
91,9 |
|
підземної |
46,6 |
53,0 |
-6,4 |
87,9 |
2. |
Використано на потреби всього |
282,4 |
316,9 |
-34,5 |
89,1 |
|
в тому числі: господарсько питні |
142,7 |
150,1 |
-7,4 |
95,1 |
|
виробничі |
100,9 |
127,3 |
-26,4 |
79,3 |
|
зрошення |
1,8 |
2,5 |
-0,7 |
72,0 |
|
сільгоспводопостачання |
4,9 |
5,3 |
-0,4 |
92,4 |
|
Інші потреби |
32,1 |
31,7 |
-0,6 |
101,3 |
3. |
Оборотне та повторне водопостачання |
1404 |
1574 |
-170,0 |
89,2 |
4. |
Втрати при транспортуванні |
107,0 |
104,2 |
+2,8 |
102,7 |
Обсяг води, перекинутої з каналу Дніпро-Донбас до Харківської області, не входить до загального обсягу забраної води, а враховується в обсягу використаної води. У 2009 році цей обсяг складає 61,17млн.м3, що на 0,82 млн.м3 більше, ніж у минулому році.
Динаміка забору води та скидання зворотних вод,у тому числі абруднених
Таблиця 4.1.2.
Харківська область |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Обсяги забору води, млн. м3 * |
357,4 |
350,2 |
348,5 |
362,7 |
331,1 |
Обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти, млн. м3 |
305,2 |
310,2 |
308,1 |
316,1 |
294,0 |
Обсяги скидання забруднених зворотних вод, млн. м3 |
21,7 |
21,6 |
12,2 |
16,1 |
14,1 |
Втрати води при транспортуванні, млн. м3 |
117,8 |
114,2 |
109,0 |
104,2 |
107,0 |
4.2. Забруднення поверхневих вод
За звітний 2009 рік 106 водокористувачами Харківської області було скинуто в поверхневі водні об’єкти 294,0 млн.м3 зворотних вод , в тому числі:
нормативно-чистих - 56,0 млн.м3 (19,0%);
нормативно-очищених - 223,9млн.м3 (76,2%);
забруднених - 14,1 млн.м3 (4,8%),
з них:
без очистки - 6,7 млн.м3 (2,3%);
недостатньо-очищених - 7,4 млн.м3 (2,5%).
Основні показники водовідведення в Харківській області
Таблиця 4.2.1
№ п/п |
Показники |
2009рі,млн.м3 |
2008рік, млн.м3 |
Відхилення зб. (+) зм.(-) |
% до минулого року |
1. |
Кількість підприємств що мають випуски |
106 |
109 |
-3 |
97,2 |
2. |
Відведено зворотних вод, всього |
299,8 |
323,3 |
-23,5 |
92,7 |
3. |
Відведено до поверхневих водних об’єктів, всього |
294,0 |
316,1 |
-22,1 |
93,0 |
4. |
Відведено забруднених зворотних вод, всього, в тому числі: |
14,1 |
16,1 |
-2,0 |
87,6 |
|
неочищених |
6,7 |
7,8 |
-1,1 |
85,9 |
|
недостатньо очищених |
7,4 |
8,3 |
-0,9 |
89,2 |
5. |
Відведено нормативно чистих без очистки |
56,0 |
66,5 |
-10,5 |
84,2 |
6. |
Відведено нормативно очищених стічних вод |
223,9 |
233,5 |
-9,6 |
95,9 |
7. |
Відведено в накопичувачі, на рельєф |
5,7 |
7,1 |
-1,4 |
80,3 |
8. |
Відведено колекторно-дренажних вод |
1,2 |
1,3 |
-0,1 |
92,3 |
9. |
Відведено транзитних вод |
0,7 |
0,8 |
-0,1 |
87,5 |
10. |
Відведено в канали |
3,2 |
3,8 |
-0,6 |
84,2 |
11. |
Відведено шахтно-кар'єрних вод |
1,8 |
1,0 |
+0,8 |
180,0 |
Водовідведення основними галузями економіки в басейні Сіверського Донця.
Загальне водовідведення без транзиту в басейні р.Сіверський Донець у 2009р становить 292,9 млн.м3 , що на 21,9млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком.
При цьому, скид до до накопичувачів зменшився на 0,7млн.м3 і складає 4,0 млн.м3 .
До поверхневих водних об¢єктів мають випуски 86 підприємств.
Загальна кількість скинутих стічних до поверхневих водних об’єктів 288,9 млн.м3 – на 21,1 млн.м3 менше, ніж у минулому році. У тому числі забруднених 11,0 млн.м3, нормативно-чистих без очистки – 56,0 млн.м3, нормативно-очищених на очисних спорудах – 221,9 млн.м3 .
Обсяг скинутих стічних вод у 2009р в розрізі галузей економіки:
промисловість – 59,4млн.м3, 20,5% від загального скиду по басейну ;
комунальне господарство – 225,5млн.м3, 78,1% від загального скиду по басейну
сільське господарство – 2,9млн.м3, 1,0% від загального скиду по басейну.
Структура скиду стічних вод в басейні Сіверського Донця надана в діаграмі 4.2.1.
Діаграма 4.2.1. Скид стічних вод до водних об’єктів в басейні р.Сіверський Донець .
Аналіз статистичних даних свідчить, що в 2009р. динаміка скиду стічних вод по басейну Сіверського Дінця характеризується зниженням обсягів скиду забруднених стічних вод, а саме:
1. Скид забруднених без очистки – становить 5,348 млн.м3, що на 0,6 млн.м3менше, ніж у минулому році за рахунок зниження скиду КП ВТП «Вода» в р.Тетлега, що пояснюється зниженням обсягів забору з р. Сіверький Донець та застосуванням іншого флокулянта.
Скид недостатньо очищених – становить 5,694 млн.м3, що менше на 0,76 млн.м3 за рахунок:
загального зниження скиду підприємствами житлово-комунального господарства на 0,251 млн.м3, що є наслідком раціонального використання води населенням та промисловості на 0,3млн.м3 - через спад виробництва. В тому числі у 2009р скид стічних вод ТОВ «Кронекс-Україна» змінився на іншу категорію - нормативно-очищені, що дало зниження 0,146 млн.м3;
зниження скиду Куп’янського будівельно-монтежне експлуатаційне упрапвління на 0,076 млн.м3 через зменшення рівня водоспоживання;
Скид нормативно чистих без очистки становить 55,93млн.м3, що на 10,4 млн.м3 менше за рахунок, в основному, скиду теплообмінних вод ДП ТЕЦ-2 «Есхар».
4. Скид нормативно очищених -становить 221,9 млн.м3, що на 9,3 млн.м3 менше за рахунок:
зниження скиду на КБО «Диканівський» - 5,1 млн.м3 , КБО «Безлюдівський» - 3,1 млн.м3, на Ізюмському КВ ВКП – 0,115млн.м3, на Куп’янському ВУВКГ – 0,534 млн.м3, що пояснюється зниженням водоспоживання населенням та іншими споживачами;
припинення скиду ВАТ «Куп’янський цукровий комбінат» - на 0,187 млн.м3 через ліквідацію виробництва;
Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки вказана на діаграмі 4.
Діаграма 4.2.2. Динаміка скиду стічних вод в басейні р.Сіверський Донець в розрізі галузей економіки .