- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
1. Загальні відомості
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України – лісостепу і степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра.
На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31420 кв. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км.
Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%.
Ріка Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дону, на території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.
Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна.
Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2.
Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80% взимку і 60–70% улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне та арктичне повітря.
Клімат області характеризується такими показниками.
Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні);
Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88%), а мінімум припадає на травень (61%). Середньорічна величина вологості – 74%.
Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо.
У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 525‑608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах.
Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин).
Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід.
Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення).
Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 3,3 м/сек, а в районі м. Харкова та м. Богодухова – більше 4,0 м/сек.
В цілому, зима 2008-2009 рр. характеризувалась двома періодами: зі стійким зимовим режимом погоди протягом другої декади грудня – першої половини січня і тривалою відлигою впродовж 15 січня – 19 лютого.
Гідрологічна ситуація узимку на річках регіону була нестійкою. У першому періоді утримувалась зимова межень з інтенсивними процесами льодоутворення. У другому періоді, під час відлиги, на річках регіону відмічався тало-дощовий паводок, який проходив у межах русел річок.
У весняний період 2009 року тепла погода сприяла таненню снігового покриву, який майже повсюдно зійшов у першій половині лютого, але потім неодноразово короткочасно утворювався і одразу розтавав.
Одночасно з початком весни (7-8 березня, що на 3-13 діб раніше середньобагаторічних строків) на території регіону розпочалось весняне водопілля, у строки близькі до середніх багаторічних. Воно було слабо вираженим і дуже низьким за своїми показниками. Максимальні рівні води коливались у межах 40-85% норми; максимальні витрати води – 10-20% норми; об’єми водопілля становили 15-35% норми.
Протягом майже всього літнього періоду переважала тепла погода (в більшості днів липня - спекотна) з грозовими дощами. Опади носили локальний характер, були різної інтенсивності та тривалості і вкрай нерівномірно розподілялись по території регіону. Винятком був лише серпень, який виявився прохолоднішим майже на 1-1,3°С за норму, і також відмічався дефіцит опадів.
На річках басейну Сіверського Дінця протягом червня-серпня відмічався малозмінний режим літньої межені. На окремих річках відмічались швидкоплинні підйоми рівнів води до 0.5 м, які були обумовлені зливами або водогосподарчою діяльністю.
Восени 2009 року переважала тепла, в окремі дні зі зливовими дощами, погода. Опади були різної інтенсивності і нерівномірно розподілялись по території і у часі.
Такі погодні умови сприяли незначній зміні гідрологічної ситуації в регіоні. На річках басейну Сіверського Дінця спостерігались незначні добові коливання рівнів води з загальною тенденцією повільного росту.
Протягом 2009 року в регіоні відбулися наступні стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди:
- заморозки на поверхні ґрунту та місцями у повітрі 20-27.04; 20-22.09; 01.10; 04.10; 06-07.10;
- різке зниження температури 19.04; 24.05;
- град 25 мм 25.06 (Золочів, явище не було попереджено);
- надзвичайно висока пожежна небезпека 24-30.04; 01-05.05; 27-30.06; 01-04.07; 23-25.07; 15-31.08; 18-29.09;
- складні погодні умови 16-19.12; погіршення погодних умов 17-19.12; 19-21.12 (у Первомайському районі знеструмлені селища, підвищилась кількість ДТП внаслідок сильної ожеледиці 21 грудня, місцями зупинений рух автотранспорту).