- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки:
Таблиця 4.2.1.1
Галузь економіки |
Кількість очисних споруд, всього, шт |
в тому числі по видам очистки |
||
фізхімія |
механіка |
біологія |
||
Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно |
34
16 18 |
3
1 2 |
10
4 6 |
21
11 10 |
Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно |
43
13 30 |
- |
1
- 1 |
42
13 29 |
Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно |
1
- 1 |
- |
- |
1
- 1 |
Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно |
16
1 15 |
- |
1
1 - |
15
- 15 |
Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно |
94
32 62 |
3
1 2 |
12
5 75 |
79
26 53 |
Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,5 млн.м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн.м3/рік.
Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн.м3 /рік
біологічна - 79/463,0
фізико-хімічна - 3/9,7
механічна - 12/18,7
З них ефективно працюють: 26 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 417,9 млн.м3/рік або 85,0% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 5,9млн.м3/рік або 1,2% від загальної потужності, 1- фізико-хімічної потужністю 2,2 млн.м3/рік або 0,4 % від загальної потужності.
4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
Скид по басейнам річок складає:
р. Сіверський Донець:
скид: ДП "ТЕЦ-2"Эсхар" - 59,36 млн. м3/рік, Зміївська ТЕЦ - 6,72 млн. м3/рік
р. Уди:
скид: КБО «Безлюдівський» - 65,75 млн. м3/рік,
р. Тетлега: скид КП ВТП «Вода» - 5,04 млн. м3/рік,
р. Лопань: скид КБО «Диканівський» - 156,88 млн. м3/рік,
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
Якість води басейну р. Сіверський Донець на території Харківській області контролювалася по 8 створах. На протязі 2009 року у водах річки Сіверський Донець спостерігається перевищення біохімічного та хімічного споживання кисню, про що свідчать дані гідрохімічних аналізів, виконаних протягом поточного року.
Загальна жорсткість у створах спостережень коливалася від 5,5 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3.
Загалом у басейні р. Сіверський Донець ситуація була наступною:
У воді річки Сіверський Донець на кордоні з РФ, с. Огурцове, кисневий режим - задовільний.
В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі с. Огурцове (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь - 2,7 ГДК, марганець - 2,4 ГДК, хром6+ - 2,3 ГДК, нафтопродукти - 1,9 ГДК, кобальт - 1,8 ГДК. Наочно, ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.
Показники БСК5 та ХСК залишилися на рівні минулого року та склали 2,61 мгО2/дм3 та 21,1 мгО/дм3 відповідно. Дещо збільшилися сухий залишок води з 485,3 мг/дм3 до 529,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води з 6,2 ммоль/дм3 до 6,4 ммоль/дм3.
Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.
Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,056.
|
|
У воді річки Вовча на кордоні з РФ, с. Землянки, кисневий режим задовільний.
В порівнянні з 2008 роком, у створі с. Землянки (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: марганець – 2,3 ГДК, мідь – 2,3 ГДК, хром6+ - 1,8 ГДК, кобальт – 1,8 ГДК, загальне залізо – 1,2 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.
Показники БСК5 та ХСК, у порівнянні з 2008 роком, не змінилися – складають 1,93 мгО2/дм3 та 14,7 мгО/дм3,відповідно. Незначно зріс солесклад води – з 508,3 мг/дм3 до 521,6 мг/дм3, проте зменшилася загальна жорсткість води – з 6,8 ммоль/дм3 до 6,7 ммоль/дм3.
Вміст інших забруднюючих речовин не змінився та лишився в межах ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.
Клас якості води залишився 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 1,686.
|
|
У воді річки Уди, кордон з РФ, с. Окоп, кисневий режим задовільний.
У порівнянні з минулим роком, якість води у створі не завжди
відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Перевищення ГДК спостерігається по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, марганець – 3,2 ГДК, залізо загальне – 2,7 ГДК, хром6+ - 2,5 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.
Показник БСК5 майже не змінився – 3,37 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Показник ХСК незначно зріс – з 25,9 мгО/дм3 до 26,2 мгО/дм3. Зменшився вміст марганцю – з 0,071 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3, заліза загального – з 0,35 мг/дм3 до 0,27 мг/дм3, міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,14 мг/дм3 до 0,09 мг/дм3, фосфатів – з 1,60 мг/дм3 до 0,89 мг/дм3. Вміст кобальту зріс – з 0,020 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3. Сухий залишок та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року та склали 551,8 мг/дм3 та 7,1 ммоль/дм3, відповідно.
Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.
Клас якості води у створі не змінився – 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,389.
|
|
В створі річки гирло с. Есхар, кисневий режим задовільний.
У порівнянні з минулим 2008 роком, показники БСК5 та ХСК зменшилися з 5,51 мгО2/дм3 до 4,05 мгО2/дм3 та з 33,9 мгО/дм3 до 28,6 мгО/дм3 відповідно та обидва продовжують перевищувати ГДК. Зменшився вміст амонію сольового – з 2,18 мг/дм3 до 1,09 мг/дм3, заліза загального – з 0,22 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3, кобальту – з 0,026 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3, міді – з 0,007 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,20 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3, алюмінію – з 0,013 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3, фосфатів - з 3,34 мг/дм3 до 2,85 мг/дм3. Зріс вміст марганцю – з 0,032 мг/дм3 до 0,039 мг/дм3. Сухий залишок води збільшився – з 699,3 мг/дм3 до 719,2 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зменшилася – з 7,2 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3.
Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК.
Клас якості води у створі змінився – з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна», ІЗВ складає 5,150.
|
|
У воді річки Лопань, кордоні з РФ, с. Казача Лопань, кисневий режим задовільний.
В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі, кордон з РФ, с. Казача Лопань, якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 3,0 ГДК, хром6+ - 2,8 ГДК, марганець – 2,7 ГДК, залізо загальне – 2,0 ГДК, кобальт – 1,7 ГДК.
Показник БСК5 зріс - з 3,51 мгО2/дм3 до 4,08 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК), показник ХСК незначно зменшився – з 28,6 мгО/дм3 до 27,3 мгО/дм3. Зріс вміст цинку – з 0,008 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3. Знизилися середні концентрації амонію сольового – з 1,06 мг/дм3 до 0,41 мг/дм3, марганцю – з 0,048 мг/дм3 до 0,027 мг/дм3, заліза загального – з 0,26 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3, кобальту – з 0,022 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, міді – з 0,004 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, сульфатів – з 169,56 мг/дм3 до 120,76 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 746,4 мг/дм3 до 656,4 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 9,3 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3.
Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.
Клас якості води у створі змінився з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,357.
|
|
У воді річки Харків на всьому протязі від кордону з РФ, с. Стрілеча, кисневий режим – задовільний.
В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі кордон з РФ, с. Стрілеча, якість води не відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, хром6+ - 3,0 ГДК, марганець – 2,5 ГДК, нафтопродукти – 2,3 ГДК, кобальт – 2,0 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.
Показники БСК5 та ХСК майже не змінилися – складають 4,07 мгО2/дм3 та 27,9 мгО/дм3 , відповідно (перевищують ГДК). Зріс вміст кобальту – з 0,016 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Зменшилися середні концентрації міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, марганцю – з 0,041 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 622,0 мг/дм3 до 559,9 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,5 ммоль/дм3 до 6,6 ммоль/дм3.
Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.
Клас якості води не змінився - 4 «забруднена», ІЗВ складає 2,635.