- •Список скорочень
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- •Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- •6.1.2 Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення ґрунтів
- •6.4 Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Мінерально-сировинна база
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система Харківської області
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика Харківської області
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- •Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- •Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- •Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- •Харківська національна академія міського господарства
- •Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- •Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки і пропозиції
- •Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!
Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
Сучасний стан біологічного різноманіття Харківської області визначається сукупністю природних та антропогенних чинників. Насамперед, географічним положенням її території, розташованої в межах двох ландшафтно-кліматичних зон – лісостепової та степової, а отже характерним ландшафтним різноманіттям, що й обумовило відносне багатство біотопів, а загалом й наявність відповідних непорушених біоценозів, що збереглися лише поза межами населених пунктів. Особливістю області також є те, що вона знаходиться в межах двох річкових басейнів – Сіверського Дінця (притока Дону) та Дніпра.
Специфічною для біоти Харківщини є наявність на її території рефугіумів з унікальною реліктовою флорою та фауною, відірваних від основного ареалу: сфагнові болота надлучних терас річок Мерла, Уди, Мжа, Сіверський Донець, де мешкають релікти льодовикового періоду; солончаки в урочищі „Горіла Долина”, де виявлені релікти ксеротермічного періоду; крейдяні крутосхили річок Вовча та Оскіл, де збереглися третинні й ксеротермічні релікти; піщані степи й відкриті піски в районі «Ізюмської Луки» та в околицях с. Кицівка Печенізького району, де зафіксовані релікти середньоазіатського походження.
5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
Стан біорізноманіття Харківської області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення.
Основні принципи формування екологічної мережі в Харківській області розроблені відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні на 2000-2015 роки» № 1989-ІІІ (2000 р.) та затверджені рішенням Харківської облради «Про затвердження Програми формування національної екологічної мережі в області на 2002-2015 роки» від 21.05.2002 року.
Основу екологічної мережі складають 57 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, 22 особливо цінних водно-болотних угіддя, 58 об’єктів, що зарезервовані для наступного заповідання, та мережа захисних лісових смуг.
У межах екологічної мережі охороняється понад 295 видів судинних рослин, у тому числі 23 види занесені до Європейського Червоного списку, 68 видів занесено до Червоної книги України та понад 204 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 376 видів тварин, у тому числі 42 види, які занесені до Європейського Червоного списку, 137 видів, які занесені до Червоної книги України, і 197 видів, які занесені до Червоного списку Харківщини, 29 угруповань рослин, які занесені до Зеленої книги України, а також 138 видів мігруючих диких тварин, які потребують особливої охорони в Харківській області.
Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га
Таблиця 5.1.1.1
Категорії землекористування |
2000 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
Землі природного призначення |
38232,5 |
55416,77 |
57509,02 |
57237,45 |
65701,21 |
Сіножаті та пасовища |
93101,4 |
93101,4 |
93101,4 |
93101,4 |
93101,4 |
Землі водного господарства (рибні ставки) |
- |
- |
- |
- |
- |
Землі водного фонду |
33619,4 |
33619,4 |
33619,4 |
33619,4 |
33619,4 |
у т.ч. площа рибних ставків |
- |
- |
- |
- |
- |
Землі оздоровчого призначення |
- |
- |
- |
- |
- |
Землі рекреаційного призначення |
- |
- |
- |
- |
- |
Землі історико-культурного призначення |
- |
- |
- |
- |
- |
Ліси |
88914,8 |
88914,8 |
88914,8 |
88914,8 |
88914,8 |
Природне різноманіття ландшафтів в області представлено 35 ландшафтними місцевостями, які за ознаками поширення ґрунтів та особливостей рослинного покриву поділяються на такі категорії: типові рідкісні, а також зникаючі місцевості (Табл. 5.1.1.2).
Різноманіття природних ландшафтних місцевостей Харківської області
Таблиця 5.1.1.2
№ з/п |
Природні комплекси |
Типові природні комплекси Плакорні місцевості |
|
1 |
Плоскі та слабохвилясті простори із сірими та темно-сірими лісовими ґрунтами, з чорноземами типовими середньогумусними, реградованими, опідзоленими, переважно на лесових породах з кленово-липово-дубовими лісами, з ділянками лучних степів |
2 |
Теж саме з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, реградованими та звичайними, переважно на лесових породах, з сільськогосподарською рослинністю |
Балково-долинні місцевості |
|
3 |
Верхів’я річок, балкоподібні долини малих річок, крупні балки з постійними або тимчасовими водотоками, на схилах з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, реградованими, переважно на лесових породах з а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучною різнотравно-злаковою рослинністю |
4 |
Теж саме з ділянками чорноземів звичайних середньогумусних |
5 |
Балки на схилах з чорноземами типовими середньогумусними, опідзоленими, реградованими, переважно на лесових породах з а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучною різнотравно-злаковою рослинністю |
6 |
Теж саме з ділянками чорноземів звичайних |
7 |
Похилі улоговини стоку з лучними, часом лучно-болотними ґрунтами на лесових породах з а) листяними лісами; б) бур’янистою, лучною різнотравно-злаковою та лучно-болотною рослинністю |
Піщано-терасові місцевості |
|
8 |
Горбисті (крупно-та дрібнококучугурні) простори з дерновими підзолистими та дерновими розвиненими піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами на давньому алювії, часом із слабозадернованими пісками, з сосновими та сосново-дубовими лісами (піщано-борові місцевості) |
9 |
Плоскі та слабохвилясті простори з дерновими підзолистими та дерновими розвиненими піщаними ґрунтами на давньому алювії з сільськогосподарською рослинністю |
Заплавні місцевості |
|
10 |
Плоскі простори з лучно-чорноземними та лучно-чорноземними солонцюватими, чорноземно-лучними та чорноземно-лучними солонцюватими ґрунтами, із злаково-різнотравною рослинністю під сіножатями, випасами, а також городами та частково розорані |
11 |
Плоскі простори з дерновими опідзоленими, дерново-лучними та лучними ґрунтами під лісами переважно із вільхи чорної, тополі, верби, дуба |
12 |
Місцевості заболочених озер, старичних рукавів, з водно-болотною рослинністю на підвищених ділянках між ними з листяними лісами із вільхи чорної, тополі, верби та лучно-злаковою рослинністю на лучних та дернових ґрунтах
|
Лесово-терасові місцевості |
|
13 |
Плоскі простори молодих четвертинних терас, слабо розчленовані балками та похилосхиловими улоговинами, з чорноземами типовими, переважно на лесових породах, із сільськогосподарськими угіддями, з неглибокими розораними просадочними блюдцями з лучно-чорноземними ґрунтами |
14 |
Те ж саме з чорноземами типовими середньогумусними та чорноземами звичайними, місцями вилугованими та солонцюватими, переважно на лесових породах, із сільськогосподарськими угіддями |
15 |
Плоскі простори давніх четвертинних терас, слаборозчленовані балками та похилосхиловими улоговинами, чорноземами типовими середньогумусними, часом вилугованими, опідзоленими та реградованими, переважно на лесових породах із сільськогосподарськими угіддями, з неглибокими розораними просадочними блюдцями з лучно-чорноземними ґрунтами |
16 |
Те ж саме, з чорноземами типовими середньогумусними, місцями вилугованими, переважно на лесових породах, з чорноземами слабосолонцюватими, із сільськогосподарськими угіддями |
17 |
Пониження терас із заболоченими просадочними блюдцями з ярово-болотними, лучно-чорноземними солонцюватими, оглеєними чорноземами, осадово-солончаковими ґрунтами з водно-болотною та лучно-болотною рослинністю під випасами та сіножатями |
18 |
Похилохвилясті простори неогенових терас, розчленованих балками, ярами та улоговинами стоку, чорноземами типовими середньогумусними, з ділянками вилугованих та опідзолених, переважно на лесових породах, із сільськогосподарською рослинністю |
19 |
Те ж саме з темно-сірими лісовими ґрунтами, чорноземами реградованими та опідзоленими, переважно на лесових породах, під кленово-липово-дубовими лісами |
20 |
Те ж саме з чорноземами типовими середньогумусними, звичайними середньогумусними, переважно на лесових породах із сільськогосподарською рослинністю |
Рідкісні природні комплекси Схилові прирічкові місцевості |
|
1 |
Круті слаборозчленовані схили із змитими чорноземами глинисто-піщаними та супіщаними з лучно-степовою рослинністю |
2 |
Те ж саме із змитими чорноземами карбонатними, на елювії щільних карбонатних порід з лучно-степовою рослинністю |
3 |
Те ж саме із змитими дерновими карбонатними ґрунтами на елювії щільних карбонатних порід з лучно-степовою рослинністю |
4 |
Яружно-балкові місцевості, часом із зсувами із змитими чорноземами карбонатними на елювії щільних карбонатних порід з а) листяними лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю |
5 |
Те ж саме із змитими дерновими карбонатними ґрунтами на елювії щільних карбонатних порід з а) листяними лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю |
6 |
Те ж саме із змитими чорноземами на щільних глинах з а) листяними лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю |
7 |
Те ж саме із змитими чорноземами солонцюватими на щільних засолених глинах з а) листяними лісами на схилах та одвершках; б) чагарниковою та лучно-степовою рослинністю |
Балково-долинні місцевості |
|
8 |
Балки на схилах з чорноземами на щільних та а) кленово-липово-дубовими лісами; б) різнотравно-злаковою рослинністю, на дні з лучними, часом болотними ґрунтами та лучно-різнотравно-злаковою рослинністю |
Піщано-терасові місцевості |
|
9 |
Плоскі та слабохвилясті простори з чорноземами глинисто-піщаними та супіщаними на давньому алювії з сільськогосподарською рослинністю |
10 |
Заболочені піщано-борові місцевості |
11 |
Заозерені піщано-борові місцевості |
Заплавні місцевості |
|
12 |
Плоскі простори з дерновими оглеєними піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами, із злаково-різнотравною рослинністю під сіножатями та випасами |
13 |
Плоскі западини з лучно-болотними, болотними, часом болотними солонцюватими ґрунтами, болотно-різнотравною та чагарниковою рослинністю під сіножатями, випасами |
14 |
Те ж саме з лучно-чорноземними осолоділими ґрунтами, із злаково-різнотравною рослинністю під сіножатями та випасами |
15 |
Плоскі западини з торфовисто-болотними та торфово-болотними ґрунтами, болотно-різнотравною та чагарниковою рослинністю під сіножатями, випасами |
Зникаючі природні комплекси Плакорні місцевості Плакорні місцевості, майже суцільно розорані з незначними за площами залишками природної рослинності, якій загрожує повне знищення |
|
1 |
Плоскі та слабохвилясті |
2 |
З ділянками звичайних середньогумусних чорноземів та ділянками лучних і різнотравно-злакових степів |
Серед типових природних комплексів виділено 20 місцевостей, які займають понад 98% території області. Рідкісні природні комплекси представлені 15 місцевостями, площа яких становить 0,84% території області. Зникаючі природні комплекси являють собою залишки первинних природних лісів, луків та степів серед суцільно розорених земель, яким загрожує, внаслідок подальшого антропогенного впливу на земельні ресурси та розширення сільськогосподарських угідь, зменшення їх площ та погіршення природного стану.
Виходячи з того, що для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається «природним будинком», а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області.
Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області.